Розділ 2

Державне УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Глава 2

Єдина державна система цивільного захисту

Стаття 20. Мета створення

Єдина державна система цивільного захисту створюється з метою об’єднання дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, підпорядкованих їм сил для забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

Стаття 21. Склад та структура єдиної державної системи цивільного захисту

Єдину державну систему цивільного захисту складають:

органи управління єдиною державною системою цивільного захисту;

сили, призначені для виконання завдань цивільного захисту;

фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, у тому числі їх резерви, які передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112;

системи зв’язку (у тому числі спеціального), оповіщення та інформаційного забезпечення;

система моніторингу техногенної та природної безпеки і прогнозування надзвичайних ситуацій;

система навчання кадрів, керівного складу і фахівців для сфери цивільного захисту, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях;

система наукового забезпечення заходів цивільного захисту.

Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, які мають державний, регіональний, місцевий та об‘єктовий рівні.

Положення про єдину державну систему цивільного захисту затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Функціональні підсистеми

Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади за напрямами діяльності.

На регіональному, місцевому та об‘єктовому рівнях створюються ланки функціональних підсистем.

Кожен рівень функціональних підсистем має усі елементи єдиної державної системи цивільного захисту, крім системи навчання кадрів, керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та системи наукового забезпечення заходів цивільного захисту.

Організаційна структура, завдання, склад сил і засобів та порядок діяльності функціональних підсистем визначаються положеннями про них, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Перелік центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, визначається Положенням про єдину державну систему цивільного захисту.

Стаття 23. Ланки функціональних підсистем

Ланки функціональних підсистем створюються керівниками регіональних об‘єднань функціонального спрямування та керівниками радіаційних, хімічних, вибухонебезпечних та інших об‘єктів підвищеної небезпеки.

Організаційна структура, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності, ланок функціональних підсистем визначаються положеннями про них, затвердженими керівниками регіональних об‘єднань функціонального спрямування та керівниками радіаційних, хімічних, вибухонебезпечних та інших об‘єктів підвищеної небезпеки за погодженням із територіальними органами управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Стаття 24. Територіальні підсистеми

Територіальні підсистеми створюються місцевими органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

На місцевому та об‘єктовому рівнях створюються ланки територіальних підсистем.

Кожен рівень територіальних підсистем має усі елементи єдиної державної системи цивільного захисту, крім системи навчання кадрів з питань цивільного захисту та системи наукового забезпечення заходів цивільного захисту.

Організаційна структура, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем визначаються положеннями про них, які затверджуються Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Стаття 25. Ланки територіальних підсистем

Ланки територіальних підсистем створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у районах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, у містах обласного і районного значення та районах міст обласного значення відповідно до адміністративно-територіального устрою.

Організаційна структура, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності ланок територіальних підсистем визначаються положеннями про них, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами міських рад за погодженням з територіальними органами управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та органами повсякденного управління з питань цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Положення про функціональні і територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту розробляються на підставі типових положень про них. Типові положення про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Глава 3

Функціонування єдиної державної системи цивільного захисту

Стаття 26. Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту

Єдина державна система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та у режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.

Стаття 27. Режим повсякденного функціонування

Режим повсякденного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.

У режимі повсякденного функціонування органи управління єдиною державною системою цивільного захисту і сили цивільного захисту відповідно до компетенції:

забезпечують спостереження та контроль за обстановкою на об‘єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, а також на гідрогеологічно-небезпечних ділянках територій;

здійснюють цілодобове чергування оперативно-рятувальних та пожежно-рятувальних підрозділів;

розробляють і виконують цільові та науково-технічні програми щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і зменшення можливих втрат;

здійснюють планові заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки та захисту населення і територій від них;

забезпечують підготовку органів управління і сил цивільного захисту щодо дій у надзвичайних ситуаціях;

організовують навчання керівного складу та фахівців цивільного захисту і населення діям у надзвичайних ситуаціях;

створюють і поновлюють матеріальні резерви для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

здійснюють прогнозування обстановки, погіршення якої може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій;

створюють та підтримують у постійній готовності системи оповіщення.

Стаття 28. Режим підвищеної готовності

Режим підвищеної готовності єдиної державної системи цивільного захисту встановлюється у межах конкретної території, за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, епідемічної (епізоотичної), сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.

У режимі підвищеної готовності органи управління єдиною державною системою цивільного захисту та сили цивільного захисту відповідно до компетенції:

здійснюють, у разі необхідності, оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації;

формують оперативні групи для виявлення причин погіршення обстановки та готують пропозиції щодо її нормалізації;

запроваджують, у разі необхідності, цілодобове чергування членів комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і оперативної групи;

посилюють спостереження та контроль за ситуацією на об‘єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, а також на гідрогеологічно-небезпечних ділянках територій, здійснюють постійне прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;

здійснюють заходи щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;

уточнюють, розробляють та здійснюють заходи щодо захисту населення і територій від можливої надзвичайної ситуації;

приводять у стан готовності наявні сили і засоби реагування, залучають, у разі необхідності, додаткові сили і засоби та направляють їх, у разі потреби, у район загрози виникнення надзвичайної ситуації.

Стаття 29. Режим надзвичайної ситуації

Режим надзвичайної ситуації єдиної державної системи цивільного захисту встановлюється у разі виникнення надзвичайної ситуації, залежно від її масштабу, у межах конкретної території за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиною державною системою цивільного захисту та сили цивільного захисту відповідно до компетенції:

здійснюють оповіщення населення про надзвичайну ситуацію та про їх дії в умовах цієї ситуації;

призначають спеціальну комісію та/або керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, які створюють Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації;

визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

здійснюють постійне прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;

організовують роботи з локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків, залучають для цього необхідні сили і засоби;

організовують та здійснюють заходи щодо життєзабезпечення постраждалого населення;

організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;

здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації та обстановкою на аварійних об‘єктах і прилеглих до них територіях;

оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що вживаються.

Стаття 30. Режим надзвичайного стану

Режим функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Стаття 31. Режим воєнного стану

Особливості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Підготовка єдиної державної системи цивільного захисту до виконання завдань цивільного захисту в режимі воєнного стану та в умовах особливого періоду здійснюється завчасно у мирний час з урахуванням розвитку озброєння, воєнної техніки та засобів захисту населення від небезпек, які виникають при веденні воєнних дій або внаслідок цих дій.

Стаття 32. Система управління

Для забезпечення управління єдиною державною системою цивільного захисту створюється система управління, до складу якої входять органи управління єдиною державною системою цивільного захисту, пункти управління та засоби управління.

Стаття 33. Органи управління єдиною державною системою цивільного захисту

Органами управління єдиною державною системою цивільного захисту та її функціональними і територіальними підсистемами є:

Кабінет Міністрів України;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту;

центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, адміністрації (адміністративні органи) підприємств, установ і організацій;

органи повсякденного управління з питань цивільного захисту.

Стаття 34. Кабінет Міністрів України

Керівництво функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту у мирний час та в особливий період покладається на Кабінет Міністрів України та здійснюється Прем‘єр-міністром України.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері цивільного захисту визначаються цим Кодексом та іншим законодавством.

Забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту, безпосереднє керівництво функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту у повсякденної діяльності та координація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту створює територіальні органи управління.

Керівництво функціонуванням функціональних підсистем та їх ланок єдиної державної системи цивільного захисту у мирний час та в особливий період покладається відповідно на центральні органи виконавчої влади та адміністрації (адміністративні органи) регіональних об‘єднань, підприємств, установ та організацій, які створюють такі підсистеми і ланки та здійснюється їх керівниками.

Керівництво функціонуванням територіальних підсистем та їх ланок єдиної державної системи цивільного захисту у мирний час та в особливий період покладається на відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які створюють такі підсистеми і ланки та здійснюється їх керівниками.

Повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, адміністрацій (адміністративних органів) регіональних об‘єднань, підприємств, установ та організацій у сфері цивільного захисту визначаються цим Кодексом, іншим законодавством та Положенням про єдину державну систему цивільного захисту.

Стаття 37. Органи повсякденного управління з питань цивільного захисту

Безпосереднє керівництво виконанням завдань і заходів функціональних підсистем у мирний час та в особливий період здійснюють органи повсякденного управління з питань цивільного захисту – структурні підрозділи з питань цивільного захисту, які створюються центральними органами виконавчої влади у їх складі.

Завдання, функції та порядок діяльності органів повсякденного управління функціональних підсистем визначаються у положеннях про них, які затверджуються встановленим порядком.

Безпосереднє керівництво виконанням завдань і заходів, покладених на територіальні підсистеми та їх ланки у мирний час та в особливий період, здійснюють органи повсякденного управління з питань цивільного захисту, а саме: територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та структурні підрозділи з питань цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад, відповідно до розподілу завдань, функцій та повноважень, які визначаються положеннями про них.

Структурні підрозділи з питань цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад створюються в Автономній Республіці Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Завдання, функції та порядок діяльності структурних підрозділів з питань цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад визначаються положенням про них, які затверджуються встановленим порядком.

Керівники територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у межах виконання покладених завдань і функцій, підзвітні та підконтрольні головам відповідних державних адміністрацій та можуть, за їх рішенням, входити до складу колегій (дорадчих органів) місцевих органів виконавчої влади.

Завдання, функції та порядок діяльності територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту визначаються положенням про нього, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Свої повноваження щодо організації виконання завдань територіальних підсистем та їх ланок, територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту реалізують на підставі рішень керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та голів відповідних державних адміністрацій.

Безпосереднє керівництво виконанням завдань і заходів, які покладені на підприємства, установи та організації, здійснюють органи повсякденного управління з питань цивільного захисту – структурні підрозділи з питань надзвичайних ситуацій адміністрацій (адміністративних органів) підприємств або спеціально призначені штатні або позаштатні особи з питань цивільного захисту, які створюються або призначаються рішеннями їх керівників.

На підприємствах, в установах та організаціях, які віднесені до відповідних категорій з цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисяч осіб створюються у складі їх адміністрацій (адміністративних органів) підрозділи повсякденного управління з питань цивільного захисту.

На підприємствах, в установах та організаціях, які віднесені до другої категорії з цивільного захисту, та на тих, що не віднесені до неї, з чисельністю працюючих від 200 до 3 тисяч осіб призначаються спеціальні штатні особи з питань цивільного захисту.

На інших об‘єктах економіки, з чисельністю працюючих до 200 осіб, призначаються спеціальні особи з питань цивільного захисту, які працюють з оплатою праці у розмірі 50 відсотків від заробітної плати за основною посадою, на умовах сумісництва.

Завдання, функції та порядок діяльності цих органів управління або призначених осіб визначаються відповідними положеннями про них, або посадовими інструкціями, які затверджуються їх керівниками.

Координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту здійснюють Рада національної безпеки і оборони України у межах, передбачених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" та Кабінет Міністрів України.

Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та інших органів управління, пов’язаної з безпекою та захистом населення і територій, реагуванням на надзвичайні ситуації Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій утворюють:

на державному рівні:

Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення.

Для ліквідації конкретної надзвичайної ситуації державного рівня та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюється Спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації;

на регіональному рівні:

комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Для ліквідації конкретної надзвичайної ситуації регіонального рівня та її наслідків рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій утворюється спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального рівня;

на місцевому рівні:

комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районів та міст.

Для ліквідації конкретної надзвичайної ситуації місцевого рівня та її наслідків рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування утворюється спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації місцевого рівня;

на об‘єктовому рівні:

комісії з питань надзвичайних ситуацій об‘єкта.

Для ліквідації конкретної надзвичайної ситуації об‘єктового рівня та її наслідків рішенням адміністрацій (адміністративного органу) підприємства утворюється спеціальна комісія з ліквідації надзвичайної ситуації об‘єктового рівня.

Завдання, склад, порядок діяльності Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та Спеціальної Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації визначаються положеннями про них, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Завдання, склад, порядок діяльності регіональних та місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, об‘єктових комісій з питань надзвичайних ситуацій та Спеціальних комісій з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального, місцевого та об‘єктового рівнів визначаються положеннями про них, які затверджуються відповідно місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами міських рад, керівниками підприємств, установ та організацій.

Стаття 39. Пункти управління

Для забезпечення сталого управління виконанням заходів цивільного захисту під час виникнення надзвичайних ситуацій, а також виконання функцій, передбачених на особливий період, Кабінетом Міністрів України, органами державної влади, центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями використовується державна система пунктів управління.

Перелік органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших державних установ, які створюють пункти управління, перелік цих пунктів управління та вимоги до них визначаються Положенням про пункти управління, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 40. Засоби управління

Для прийому, оброблення, підготовки і передавання управлінської та іншої інформації, сигналів оповіщення та управління, стаціонарні і рухомі пункти управління, центри управління надзвичайними ситуаціями обладнуються засобами управління.

До засобів управління відносяться:

стаціонарні та переносні пристрої прийому і передавання управлінської та іншої інформації, сигналів оповіщення та управляння;

електронно-обчислювальна, копіювально-розмножувальна та інша техніка для підготовки і оброблення управлінської та іншої інформації;

телекомунікаційні мережі;

спеціальні транспортні засоби обладнані та призначені для здійснення управлінських функцій.

Перелік та кількість засобів управління, якими обладнуються пункти управління у надзвичайних ситуаціях, порядок їх використання, визначаються начальниками Штабів або керівниками робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій залежно від завдань, що вирішують на цих пунктах управління, та рівня надзвичайної ситуації.

Стаття 41. Планування заходів цивільного захисту

Для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту у мирний час та в особливий період Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями розробляються та затверджуються встановленим порядком:

план реагування на надзвичайні ситуації (розробляється на всіх рівнях крім об‘єктового);

план локалізації і ліквідації аварій на об‘єктах підвищеної небезпеки;

план цивільного захисту на особливий період (розробляється в центральних органах виконавчої влади, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного значення та тих, що віднесені до груп з цивільного захисту, районах цих міст, на об‘єктах економіки, які продовжують роботу у воєнний час, та тих, що віднесені до категорій з цивільного захисту, а також додатково на об‘єктах економіки за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування);

план основних заходів з підготовки єдиної державної системи цивільного захисту на рік;

плани основних заходів з підготовки функціональних і територіальних підсистем та їх ланок єдиної державної системи цивільного захисту на рік.

Структура, зміст, порядок розробки, погодження та затвердження планів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.