Вплив спорту на формування моральних якостей

Заняття спортом за певних умов його організації є одним із засобів формування таких моральних якостей, як патріотизм, почуття громадської і особистої відповідальності, колективізм, дисциплінованість, правдивість, здібність до самоконтролю.

Спорт сприяє розвитку патріотичних почуттів, стверджуючи у свідомості спортсменів і спортивних команд переконання в тому, що успіх підвищує престиж Вітчизни в очах людства. Наприклад, О.Береш, А.Бородіна – наші земляки, не кажучи за А.Шевченка, братів Кличко, Я.Клочкову, виходячи на п’єдестал пошани, яскраво демонстрували світу, що є така країна Україна.

Почуття громадської відповідальності проявляється у всіх випадках спортивної діяльності і особливо під час змагань, коли спортсмен виступає за команду, спортивне товариство, захищає честь своєї школи, вузу, держави. Участь у спортивних змаганнях завжди пов’язана з необхідністю йти на відповідний ризик, боротися із стомленням і іншими негативними станами. Основним мотивом, що спонукає спортсмена долати ці труднощі, є розуміння свого громадського обов’язку.

В спортивній діяльності формується розуміння відповідальності людини перед колективом. Прагнення до високого спортивного результату, в багатьох випадках базується на шанолюбстві (честолюбстві), на бажанні ствердити свою перевагу над іншими. Але спортивна боротьба ведеться в межах суворих правил, обов’язкових для всіх її учасників, без яких-то виключень. Спорт допомагає молодій людині зрозуміти, яке значення мають його дії, результати, поведінка не тільки для нього особисто, але й для успіху його команди, таким чином він вчиться усвідомлювати свою відповідальність перед іншими людьми.

В більшості випадків спортивна діяльність пов’язана із спільними діями людей в екстремальних умовах і тому вона об’єднує спортсменів в більшій мірі, ніж ті дії, що виконуються у звичайних умовах. Заняття спортом і спортивні змагання розвивають комунікативні властивості характеру, сприяють будові внутрішньоколективної сполучності членів спортивної організації як за багатьма психофізіологічними (стан здоров’я, особливості процесів сприйняття, емоцій та ін.), так і за соціально-психологічними ознаками (спільність цілей, інтересів, установок та ін.).

Спортсмен розвиває в собі здібність до самоконтролю, оскільки навчально-тренувальні заняття і спортивні змагання вимагають рішення завдань, в яких необхідно безперервно слідкувати за своїми рухами і діями, регулювати свою поведінку. Високе мистецтво виконувати спортивні вправи досягається внаслідок розвитку здібності керувати своїм руховим апаратом, контролювати відповідність рухів тим завданням, що вирішуються у певній ситуації.