Навчання спортивній тактиці

Тактика в спорті – це доцільна і свідома зміна поведінки, дій спортсмена або спортивної команди в залежності від умов і ситуацій з метою досягнення успіху в спортивних змаганнях.

Розрізняють індивідуальну, групову і командну тактику. У більшості видів спортсмен може намагатися нав’язати супернику дії, форму поведінки, вигідні для нього, або навмисно надати супернику ініціативу із тим, щоби у необхідний момент здійснити рішучі і неочікувані контрдії. У першому випадку тактика спортсмена активна, у другому – пасивна.

Першим і найбільш важливим фактором, що визначає особливості спортивної тактики, є належність даного виду спорту до однієї із 8 груп (циклічні види спорту на довгих дистанціях; на коротких; стрибки, метання, важка атлетика; всі види гімнастики, фігурне катання; єдиноборства – бокс, боротьба, фехтування; спортивні ігри; мистецтво володіння машинами, тваринами; багатоборства).

Другим фактором, що впливає на тактику є правила змагань із даного виду спорту. Наприклад, зміна правил у волейболі – зміна тактики.

У якості третього фактору, що впливає на зміни спортивної тактики, виступають завдання, які постають перед спортсменом. Наприклад, у циклічних видах спорту завдання можуть бути такими: 1) показати можливо високий результат; 2) виграти із будь-яким результатом; 3) показати результат або зайняти місце, яке надасть право продовжити змагання.

До четвертого фактору, що впливає на спортивну тактику, відносять зовнішні умови в яких проводяться спортивні змагання (зміна місць змагань, освітлення, метеоумови тощо).

П’ятий фактор – це партнери і суперники, показники їх росту і маси тіла, ступень розвитку рухових якостей та оволодіння технікою і тактикою даної спортивної вправи.

Шостим (може самим головним) фактором, що впливає на спортивну тактику, є стан і підготовленість самого спортсмена, його фізичні дані, рівень технічної, фізичної, тактичної і психологічної підготовленості.

Виділяються два види тактичної підготовки: загальна і спеціальна.