Натуральне господарство, та його риси

Натуральное хозяйство - это такой тип хозяйства, в котором производство направлено непосредственно на удовлетворение собственных потребностей производителя. При натуральном хозяйстве общественный продукт образует фонд жизненных средств для самого производителя: средства производства и средства потребления для текущего потребления и запасов. Непосредственный производитель владеет средствами производства, необходимыми для процесса труда и производства средств существования. Основой натурального хозяйства является земледелие, сочетающееся с домашней промышленностью. Отдельное хозяйство представляет собой обособленный, замкнутый «мирок». Общество, в котором господствовало натуральное хозяйство, состояло из массы раздробленных, разобщенных и однородных хозяйственных единиц - патриархальных крестьянских семей, примитивных сельских общин, феодальных поместий. Каждая такая единица производила все виды хозяйственных работ, начиная от добывания разных видов сырья и кончая окончательной подготовкой их к потреблению.

Натуральное хозяйство - исторически первый тип хозяйственной деятельности людей. Оно возникло в глубокой древности, в период становления первобытнообщинного строя, когда началась производственная деятельность человека и появились первые отрасли хозяйства - земледелие и скотоводство. В наиболее чистом виде натуральное хозяйство существовало только у первобытных народов, не знавших общественного разделения труда, обмена и частной собственности.

Натуральное хозяйство создавало непосредственную связь производства с потреблением, что обеспечивало известную устойчивость экономики. Для натурального хозяйства типичны традиционность производства, постоянный характер продукции и отраслевых пропорций, которые воспроизводились без существенных перемен в течение веков и выступали как обязательная хозяйственная норма. Натуральному хозяйству присущи рутинная техника и медленные темпы развития. Вот почему законом развития докапиталистического способа производства является повторение процесса производства в прежних размерах, на прежних основаниях.

Господство натурального хозяйства в докапиталистических формациях не исключало наличия определенных элементов товарно-денежных отношений.

19 Характеристика товарного виробництва.

Розвиток суспільного виробництва пов'язаний з існуванням різних його форм. Найпершою формою господарювання було натуральне виробництво, за яко­го продукти праці призначаються для задоволення власних потреб, для внутрігоспо­дарського споживання.

Риси: нерозвиненість суспільного поділу праці, його замкнутість, відсутність зовнішніх зв'язків, примітивна техніка, технологія.

Така форма господарювання є типовою для всіх докапіталістичних стадій розвитку суспільного виробництва. Отримали назви "кам'яний", "бронзовий", "залізний" вік (У наші дні - підсобне господарство селян).

На зміну натуральній формі господарювання поступово приходить товарна форма виробництва - це форма суспільного виробництва. Коли продукти вироб­ляються не для власного споживання, а для продажу, тобто для споживання іншими членами суспільства, до яких ці продукти надходять через купівлю-продаж.

Риси: суспільний поділ праці, обмін, спеціалізація виробництва, свобода ви­бору ресурсів, засобів, конкуренція.

Існує 3 форми товарного виробництва:

1. просте товарне виробництво- базується на приватній праці товаро­виробників.

Риси: відносно низький рівень суспільного поділу праці, приватна власність, індивідуальна робоча сила, мало відчутна конкуренція.

2. капіталістичне товарне виробництво - базується на найманій праці робітників виробництва.

Риси: розвинутий суспільний поділ праці, колективна робоча сила, приватнопідприємницька та колективно-кооперативна форма власнос­ті; жорстка конкуренція.

3. соціальне ринкове господарство.

Риси: розвинутий суспільний поділ праці, поступове формування су­купної суспільної робочої сили, державне регулювання економіки, со­ціальний захист товаровиробників і всього населення.

Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії:

1. нижчу -бартерне господарство. Коли будь-який товар можна безпо­середньо обміняти на будь-який інший без використання грошей.

2. вища стадія -грошове господарство - коли існує особливий товар - гроші, який можна обміняти на будь-який інший товар, а останній - на гроші.