Товар і його властивості

В умовах товарного виробництва вироблений продукт набуває форми товару.

Товар - є продукт праці, що призначений не для безпосереднього споживан­ня, а для обміну шляхом купівлі - продажу.

Товар має дві властивості:

1. споживну вартість - це здатність речі задовольняти певну потребу людини.

2. вартість - це суспільне необхідні затрати праці. Вартість товару у процесі обміну проявляється як мінова вартість - товари мають здат­ність в певних кількісних співвідношеннях обмінюватися на інші.

Фактори, що впливають на величину вартості товару:

1. продуктивність праці - вимірюється кількістю продукції, виробленої за одиницю часу.

Зростання продуктивності праці веде до зменшення вартості одиниці товару. У той час, як загальна вартість усіх товарів залишається не­змінною.

2. інтенсивність праці - вимірюється витратами праці за одиницю часу. Чим вище інтенсивність, тим більше вартість всієї маси товарів.

3. складність праці. Проста праця - праця, яка не потребує спеціальної підготовки. Складна праця — праця спеціаліста, кваліфікована праця, яка вимагає попередньої підготовки. Чим вище складність праці, тим більше вартість.

21. Закон вартості, його сутність та функції.

У процесі праці людина створює споживну вартість і вартіст ь товару.

1) споживна вартість – це здатність речі задовольняти певну потребу людини. Специфічні риси споживної вартості: по-перше, за умов товарних відносин споживна вартість призначається для задоволення потреб інших людей, суспільства, тобто стає суспільною споживною вартістю; по-друге, вона несе в собі відносини обміну, тобто товари завжди обмінюються у певному співвідношенні, пропорції (наприклад, один пиріжок дорівнює одному яблуку, або 50 копійкам). Цього, зрозуміло, не буде у межах натурального виробництва, коли продукт праці виробляється для задоволення потреб виробників у споживанні безпосередньо, обходячи сферу обміну.

2) вартість – суспільно необхідні затрати праці. Вартість товару у процесі обміну проявляється як мінова вартість. Мінова вартість – це кількісні пропорції, які утворюються у результаті обміну товарів.

Акти купівлі – продажу товарів регулюються законом вартості – це економічний закон товарного виробництва, відповідно до якого виробництво і обмін товарів здійснюється на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно необхідними витратами часу. Закон вартості проявляється як закон цін. В основі ціни лежить вартість. Але ціна збігається з вартістю тільки при умові рівності попиту і пропозиції, тобто коли виробництво певного товару відповідає платоспроможному попиту на нього. Якщо ж відбуваються зміни попиту і пропозиції, то ціна товару відхиляється від його вартості. Закон вартості виконує такі функції:

1. Функцію стихійного регулятора виробництва – завдяки цінам, які постійно змінюються, він сприяє переорієнтації товаровиробників на виробництво необхідної суспільству продукції та послуг.

2. Функцію рушійної сили розвитку продуктивних сил – обмін, в основу якого покладені суспільно необхідні витрати праці, стимулює товаровиробників постійно зменшувати індивідуальні витрата виробництва, запроваджують нову техніку і технологію, поліпшують якість продукції. Все це сприяє розвиткові продуктивних сил, зростанню суспільної продуктивності праці.

3. Функцію диференціації товаровиробників – ті товаровиробники, у яких індивідуальні витрати вищі за суспільні, розорюються, виштовхуються з ринку, і навпаки, ті у яких індивідуальні витрати виробництва нижчі, ніж суспільні, розширюють виробництво, збагачуються особисто. Посилюється майнова диференціація, створюються умови для розвитку капіталістичного виробництва: товаровиробники, які неефективно працюють, поповнюють армію найманих робітників, а масштаби капіталістичних підприємств розширюються.

Двоїста природа товару є наслідком двоїстого характеру праці, втіленої в ньому. Вона виступає з одного боку, як конкретна праця, з іншого боку як абстрактна праця.

Конкретна праця - створює блага та послуги, що задовольняють ті чи інші потреби людей. Конкретна праця характеризується своєю ціллю, характером операції, предметом, засобами, результатом (праця хлібороба, металурга...).

Абстрактна праця - це праця кожного товаровиробника, є частиною всієї суспільної праці як витрати людської робочої сили взагалі безвідносно до її конкретних форм у фізіологічному розумінні (енергія, мускули, мозок, нерви).

Форма вартості товару до появи грошової форми проходила кілька етапів:

Першою формою вартості є проста одинична або випадкова. Виникла на ранньому етапі розвитку людського суспільства.

Обмін мав епізодичний характер і відбувався з формою: Т₁ – Т₂,

де Т­₁ – міг бути рибою, а Т₂ – м’ясом. Це бартерний обмін.

Такий обмін виникав між різними общинами, у одних був певний надлишок риби, у других – м’яса. Такий обмін був випадковим, нерегулярним.

З розвитком суспільного поділу праці, збільшено виробництво різних благ для обміну, робить обмін регулярним, не випадковим. У цих умовах кожний товар може обмінюватися не на якийсь один, а на багато різних товарів. Відбувається перетворення простої форми вартості на повну або розгорнуту:

З усіх товарів виділяється якийсь один товар, що починає виконувати роль загального еквівалента в обміні і виникає загальна форма вартості:

З часом роль загального еквіваленту виконує золото. І виникає грошова форма власності, яка має формулу:

Золото стає грішми. Золото можна легко поділити на частини, зберігати без втрат і високої вартості у невеликій кількості.