Сутність, причини та види інфляції

Надмірний випуск паперових грошей, кількість яких перевищує існуючу товарну масу, призводить до зниження купівельної спроможності грошових одиниць, тобто інфляції. Інфляція підриває нормальне функціонування грошової системи, негативно впливає на процес товарного обігу, зумовлює підвищення цін практично на всі товари. Для вимірювання інфляції використовують різні індекси цін, тобто відносні показники, які характеризують співвідношення цін у часі. найбільш розповсюдженим серед них є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін, або рівень інфляції, показує, як змінилися ціни в поточному періоді порівняно з попереднім (базовим), й розраховується так:

Індекс цін = Ціна споживчого кошика поточного року

поточного року Ціна споживчого кошика базового року X 100%.

де: споживчий кошик – фіксований набір товарів та послуг, які споживаються середньостатистичним громадянином.

Швидкість зростання цін, або темп інфляції, розраховують за допомогою індексів поточного (I пот) і базового (I баз) років:

Темп інфляції = Х 100%,

Залежно від темпу зростання цін економісти розрізняють: повзучу інфляцію - коли річне зростання цін не перевищує 10%; галопуючу інфляцію – річне зростання цінвідбувається в межах 10 – 100%; гіперінфляція - річне зростання цін перевищує 100%.

Реальну загрозу для функціонування ринкової економіки становлять галопуюча та гіперінфляція. Річна інфляція в 1-3 % за сучасних умов вважається нормальним, безпечним явищем ринкової економіки.

Серед причин, які викликають інфляційне зростання цінрозрізняють внутрішні і зовнішні. Серед внутрішніх причин виділяють такі: 1) помилкова грошова політика держави, що призводить до надлишків грошової маси в обіг; 2) падіння виробництва, в результаті чого зменшується пропозиція товарів на ринках; 3) мілітаризація економіки, існування величезного військово – промислового комплексу негативно впливає на державний бюджет, призводить до його дефіциту, поглинає високоякісні матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, які можна було б використати для виробництва товарів народного споживання; зайняті у ВПК кваліфіковані кадри отримують заробітну плату і виступають на ринку як покупці, проте за їхніми доходами „не стоять” споживчі товари; 4) монополізація ринків спричиняє існування монопольних цін; 5) високі податкові ставки, які негативно впливають на розвиток виробництва, зумовлюють тенденцію до зниження обсягів виробництва; 6) диспропорції у структурі народного господарства, в результаті яких виникає дефіцит споживчих товарів, тощо.

До зовнішніх причин зараховують: 1) зростання цін на імпортну сировину та енергоносії; 2) рух короткострокових капіталів у пошуках високого проценту.

Реальну загрозу для функціонування ринкової економіки становлять галопуюча та гіперінфляція. Річна інфляція в 1-3 % за сучасних умов вважається нормальним, безпечним явищем ринкової економіки.

Інфляція, як явище ринкової економіки, має свої механізми. Економісти виділяють та аналізують три основні їх види:

1. Механізм адаптивних інфляційних очікувань. Його дія розповсюджується як на покупців, так і на продавців, а формою його прояву є нарощування попиту та скорочення заощаджень, що провокує подальше зростання цін;

2. Механізм інфляції витрат. Цей механізм діє таким чином: в економіці, наприклад, відбулося підвищення цін, профспілки починають боротися за підвищення заробітної плати, а її підвищення, оскільки вона є складовою частиною ціни. Викликає певні дії виробників. Щоб не втратити частину прибутку, вони починають підвищувати ціни;

3. Механізм інфляції попиту. В економіці з повною зайнятістю будь-який стрибок попиту обертається тривалим ростом цін, оскільки всі ресурси вже задіяні у виробництві і воно за даних умов не може збільшити виробництво товарів та послуг.