При цьо-му залежно від типу організацінної структури підприсмства зміст може дещо змінюватись

Організація процссів генерального цільового планування. Ця робота проводиться правлінням чи директоратом за участю керівників підрозділів та полягае у визначенні попередніх цілей. Оскільки генеральне цільове планування проводиться на базі загальнофірмових економіко-математичних моделей, то воно є тільки визначенням попередніх цілей, тому що розрахунок остаточних значень цільових показників можливнй тільки після закінчення процесу загальнофірмового планування.

До послідовного планування генеральних цілей доцільио приступати на початку поточного господарського року та закінчувати його в першому кварталі. Після цього план генеральних цілей підлягає перевірці та затвердженню у формі попередпього цільового плану.

Такий порядок організації процесів генерального цільового планування приблизно однаковнй як для підприємств з функціональною організаційною структурою, так і для підприємств з дивізіональною організаційною структурою. Деякі відмінності пов'язані із певними змінами часових параметрів. Строки виконання робіт набагато жорсткіші при дивізіональних структурах, що передбачає швидше доведения попередніх генеральних цілей до підрозділів у формі вихідних пунктів для стратегічного планування.

Організація процесу стратегічпого планування. Стратегічне планування починається паралельно з останнім етапом поперед-нього генерального цільового планування. Цей процес охоплює планування полів бізнесу, продуктових програм і потенціалу, а також організаційно-правової форми та структури підприємства і системи управління.

Планування полів бізнесу та великих проектів готується за сприяння центральних відділів стратегічного планування. Дрібніші планові об'єкти плануються децентралізовано, але оцінюються та затверджуються центральними (вищіши) органами управлін-ня підприємством. Такнй підхід характерииіі для будь-яких органі-заційних структур.

Організаційно-управлінська система планується переважно вищим керівництвом підприємства. Процес стратегічного планування повинен бути завершеним до середини планового періоду.

Стратегічне планування може мати довго- та середньотєрміновий характер, воно проводиться не тільки періодично впродовж якогось періоду, але й постійно протягом всього року. Оскільки стратегічне планування є базою для оперативного планування, воно повинне закінчуватися приблизно в середині третього кварталу поточного року, це особливо стосується тих об'єктів, котрі будуть плануватись уже на наступному етапі.

Організація процесу оперативного планування. Процес оперативного планування слід починати в третьому кварталі поточного року та закінчити орієнтовно на початку четвертого кварталу. Остаточне затвердження слід провести в другій половині четвертого кварталу, тобто на завершальному етапі планування. Частково процес оперативного планування здійснюсться паралельно із стратегічним. Переважно оперативне планування проводиться в децентралізованому порядку (за винятком планування продуктової програми та деяких проектів), хоч може ініціюватись і центральним органом планування.

Тема 3. Маркетингові дослідження, планування збуту і контролю продукції

В ринкових умовах виробництво продукції, збільшення обсягу виробництва важливий фактор розвитку підприємства, але найголовніше для підприємства реалізація і продукції і задоволення потреб споживача. для цього на підприємстві необхідні маркетингові дослідження- вивчення попиту покупців служить основою для планування збуту продукції та здійснення контролю за збутом продукції.

Маркетингові дослідження це вивчення ринку, його структуризація(сегментація),вибір таких сегментів ринку, які прийнятих для підприємства, вивчення асортименту і номенклатури для ринку, розробка стратегії виходу на ринок, реклама, збут, політика ціноутворення.