Закон України «Про державну службу»: переваги та недоліки

Закон України «Про державну службу»[36], що набуде чинності з 01.01.2015 р., регулює відносини, які виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Закон чітко розмежовує державну службу з політичною діяльністю. Ним визначений вичерпний перелік осіб, на яких не поширюється законодавство про державну службу (зокрема, політичні посади, працівники прокуратури, яким присвоюються класні чини, судді, працівники, що виконують в органах державної влади допоміжні та обслуговуючі функції, працівники державних підприємств, установ і організацій, а також військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших органів, яким присвоюються спеціальні звання). Це дасть змогу наданню статусу державного службовця посадовим особам, ознаки посад яких не відповідають критеріям, визначеним цим Законом, скоротити кількість державних службовців, зупинити її подальше необґрунтоване зростання, а також досягти чіткої ідентифікації кола державних службовців у сприйнятті суспільства.

На відміну від чинного, новий Закон містить вичерпний перелік прав і обов’язків державного службовця. Закон також передбачає нові суттєві особливості правового статусу державного службовця: вимоги до політичної неупередженості та правовий механізм захисту державного службовця в разі отримання ним незаконного доручення.

Ефективність державного управління залежить від того, наскільки державні службовці (як на центральному, так і на місцевому рівнях) розуміють цілі реформ та мають відповідну компетентність задля їхньої реалізації. У Законі застосовано компетентнісний підхід до оцінювання здатності державних службовців виконувати посадові обов’язки, визначені в посадовій інструкції. На законодавчому рівні закріплено нові поняття (терміни): профіль професійної компетентності посади державної служби (комплексна характеристика посади державної служби, що містить визначення змісту виконуваної за посадою роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних державному службовцю для виконання посадових обов’язків) та рівень професійної компетентності особи (характеристика особи, яка визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями й навичками).

Для відокремлення політичної та управлінської діяльності Законом передбачено в державних органах запровадити посаду керівника державної служби, який здійснюватиме управління державною службою в органі державної влади та відповідатиме перед керівником відповідного органу за функціонування державної служби як в апараті, так і в цілому в системі органу державної влади. До його функцій належатиме організація проведення конкурсу на зайняття вакантних посад, призначення осіб на посади державної служби та звільнення їх з посад, присвоєння рангів, прийняття рішень про заохочення державних службовців тощо.

Водночас проблемними питаннями нового Закону є:

1) ймовірність пониження статусу окремих посад.

Для врегулювання цього питання у положенні про порядок присвоєння рангів передбачено присвоєння відповідним категоріям працівників рангів, які відповідатимуть раніше присвоєним їм рангам;

2) потенційна можливість віднесення окремих посад не до державної служби, а до посад, які виконують функції з обслуговування;

3) залишення у складі державної служби частини де-факто політичних посад (наприклад, керівництво Адміністрації Президента), а також посади патронатних службовців (помічників, радників, уповноважених і представників вищого політичного керівництва держави, помічників-консультантів народних депутатів тощо). Хоча очевидно, що всі ці посадовці не відповідають двом ключовим вимогам державної служби – політичної нейтральності та професійності. Такий «компроміс» призвів до того, що для посад першої групи (у термінології нового Закону), та й для деяких інших посад, зроблено винятки у питаннях добору на посади, порядку призначення і звільнення з посад, оцінювання результатів службової діяльності тощо[37].