Radio, studio

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B. radio studio radia studia

D. radia studia ------ studiów

C. radiu studiu radiom studiom

N. radiem studiem radiami studiami

Ms. radiu studiu radiach studiach

В місцевому відмінку однини є також невідмінювана форма: w radiu або w radio, w studiu aбo w studio.

Увага! Форма родового іменника множини іменника radio не вживається.

Вправи:

1. Провідміняти за відмінками в однині і множині: drzewo, podwórko, jabłko, morze, narzędzie, zadanie, kurczę, imię, akwarium, muzeum.

2. Утворити форму місцевого відмінка однини: auto, życie, bogactwo, dno, miejsce, miasto, fiasko, ryzyko, dyktando, sumienie, piwo, rolnictwo, żyto, biuro, biurko, echo, uczucie, metro, lato, żebro, tętno, stado, żelazo, jajko, obuwie, szczęście, kino, badanie, gniazdo, mydło, siano, ciastko, ciasto, pojęcie, pianino, wojewźdztwo, masło, pudło, pudełko, nazwisko, pokolenie, mango, wesele, konto, dobro, ziarno, futro, palto, serce, łóżko, mleko.

3. Утворити форму називного і родового відмінка множини: święto, pole, jabłko, brawo, koło, porzekadło, słówko, uczucie, jezioro, prawo, liceum, dziewczę, prawidło, kociątko, kolano, płuco, oskrzele, bezdroże, miasto, dobro, niemowlę.

4. Розкрити дужки, вживаючи іменники в місцевому відмінку однини:

Miasteczko leży na (ubocze) od linii kolejowych. Dziecko spokojnie śpi w (łóżeczko). Mama ugotowała kaszę na (mleko). Na tym (zdjęcie) nie jesteś do siebie podobny. Po krótkim (szkolenie) prowadzono zajęcia praktyczne. Powiedz, co ci leży na (serce). Coś wisi w (powietrze)! Przyłapano go na (kłamstwo). Mój ojciec pracuje jako kierowca w (pogotowie ratunkowe). Jaki piękny ten rysunek na (szkło)! Cieszę się, że jesteś w dobrym (zdrowie).

5. В тексті підкреслити іменники середнього роду:

Chandra to jeszcze nie depresja, chociaż ma wiele wspólnego: smutek duszy, poczucie beznadziejności, pragnienie, żeby tak chciało się chcieć. Chandra jest dokuczliwym stanem naszego nastroju, który zaczyna się tak w jesienny wieczory, jak i wtedy, kiedy za oknami zaczyna się wiosna. Ona może być sygnałem dużego przemęczenia.

ВІДМІНА ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ

(Deklinacja żeńska)

До жіночої відміни належать іменники, які закінчуються на:

1) голосний -a (твердої основи): matka, barwa, siostra, klasa, torba;

2) голосний -a (м'якої або стверділої основи): ziemia, ulica, praca, koszula,lekcja;

3) голосний –i (м'якої основи): pani, gospodyni, bogini, wykładowczyni;

4) приголосний (стверділий або м'який): rzecz, pieśń, brew.

1) Іменники жіночого роду на -a (твердої основи):

Liczba pojedyncza

M. barwa glowa taśma baza klasa łza

D. barwy głowy taśmy bazy klasy łzy

C. barwie głowie taśmie bazie klasie łzie

B. barwę głowę taśmę bazę klasę łzę

N. barwą głową taśmą bazą klasą łzą

Ms. barwie głowie taśmie bazie klasie łzie

W. barwo! głowo! taśmo! bazo! klaso! łzo!

Liczba mnoga

M.W. barwy głowy taśmy bazy klasy łzy

D. barw głów taśm baz klas łez

C. barwom głowom taśmom bazom klasom łzom

B. barwy głowy taśmy bazy klasy łzy

N. barwami głowami taśmami bazami klasami łzami

Ms. barwach głowach taśmach bazach klasach łzach

Liczba pojedyncza

M. apteka noga mucha siostra matka koleżanka

D. apteki nogi muchy siostry matki koleżanki

C. aptece nodze musze siostrze matce koleżance

B, aptekę nogę muchę siostrę matkę koleżankę

N. apteką noga muchą siostrą matką koleżanką

Ms. aptece nodze musze siostrze matce koleżance

W. apteko! nogo! mucho! siostro! matko! koleżanko!

Liczba mnoga

M.B.W. apteki nogi muchy siostry matki koleżanki

D. aptek nóg much sióstr matek koleżanek

C. aptekom nogom muchom siostrom matkom koleżankom

N. aptekami nogami muchami siostrami matkami koleżankami

Ms. (о) aptekach nogach muchach siostrach matkach koleżankach

При відмінюванні жіночих іменників твердої основи наявні такі чергування кінцевих приголосних основи в давальному і місцевому відмінках однини: m /m', n/ń, s/ś, z/ź, w/w', t/ć, d/dź, ł/l, r/rz, k/c, g/dz, ch /sz (taśma — taśmie, zmiana — zmianie, klasa — klasie, baza — bazie, głowa — gło­wie, kobieta — kobiecie, bieda — biedzie, pszczoła — pszczole, kołdra — kołdrze, apteka — aptece, noga — nodze, mucha — musze).

В основах також можуть ставатися чергування голосних: o/ó (głowa — głów, noga — nóg, pszczoła — pszczół), e / 0 (łzy — łez, kołdry — kołder).

Іменники з основою на задньоязикові k, g мають в давальному однини та в називному і знахідному множини закінчення - i, перед яким відбувається пом'якшення цих приголосних: k/k', g/g' (apteka — apteki, noga — nogi).

2) Іменники жіночого роду на -a (стверділої або м'якої основи):

Liczba pojedyncza

M. ulica tęcza cisza wieża fala

D. ulicy tęczy ciszy wieży fali

C. ulicy tęczy ciszy wieży fali

B. ulicę tęczę ciszę wieżę falę

N. ulicą tęczą ciszą wieżą falą

Ms. ulicy tęczy ciszy wieży fali

W. ulico! tęczo! ciszo! ----- -----

Liczba mnoga

M.B.W. ulice tęcze — wieże fale

D. ulic tęcz — wież fal

C. ulicom tęczom — wieżom falom

N. ulicami tęczami — wieżami falami

Ms. ulicach tęczach — wieżach falach

Liczba pojedyncza

M. ziemia armia lekcja szyja ciocia pralnia

D. ziemi armii lekcji szyi cioci pralni

C. ziemi armii lekcji szyi cioci pralni

B. ziemię armię lekcję szyję ciocię pralnię

N. ziemią armią lekcją szyją ciocią pralnią

Ms. ziemi armii lekcji szyi cioci pralni

W. ziemio! armio! lekcjo! szyjo! ciociu! pralnio!

Liczba mnoga

M.B.W. ziemie armie lekcje szyje ciocie pralnie

D. ziem armii lekcji szyj cioć pralni

C. ziemiom armiom lekcjom szyjom ciociom pralniom

N. ziemiami armiami lekcjami szyjami cioćmi pralniami

Ms. ziemiach armiach lekcjach szyjach ciociach pralniach

При відмінюванні іменників м'якої основи чергування приголосних не відбуваються. У родовому, давальному і місцевому відмінках однини закінчення - y додається після приголосних c, cz, sz, ż(rz), лише в основах на приголосний - l та після м'яких фонетично приголосних з'являється закінчення - i (chwila — chwili, cebula — cebuli, fala — fali, ziemia – ziemi, ciocia - cioci). Ця різниця має радше орфографічний характер, ніж морфологічний. Закінчення – i в основах, які закінчуються на - j після голосних, зливається з цим - j: szyja — szyi, aleja — alei. Аналогічно відмінюються іменники іншомовного походження типу idea (D. idei), statua (D. statui або statuy).

Якщо приголосний j в кінці основи стоїть після приголосних s, c, z в словах іншомовного походження, то зберігається написання з літерою j у всіх відмінках: lekcja — lekcji, sesja — sesji, poezja — poezji. Після усіх інших приголосних «jota» пишеться як і: armia — armii, Arabia — Arabii, Dania — Danii, histo­ria — historii, Cepelia— Cepelii (Cepelia — скорочення від CPLiA - Centrala Przemysłu Ludowego i Artystycznego).

3) Іменники жіночого роду на -і (м'якої основи):

За цим типом відмінювання змінюються і іменники жіночого роду на - і:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M. gospodyni pani gospodynie panie

D. gospodyni pani gospodyń pań

C. gospodyni pani gospodyniom paniom

B. gospodynię panią gospodynie panie

N. gospodynią panią gospodyniami paniami

Ms. gospodyni pani gospodyniach paniach

W. gospodyni! pani! gospodynie! panie!

Іменник pani має в знахідному відмінку однини виняткове закінчення - ą.

4) Іменники жіночого роду на приголосний (стверділий або м'який)

a) із стверділою основою:

Liczba pojedyncza

M. poręcz młodzież noc sól

D. poręczy młodzieży nocy soli

C. poręczy młodzieży nocy soli

B. poręcz młodzież noc sól

N. poręczą młodzieżą nocą solą

Ms. poręczy młodzieży nocy soli

W. --------- młodzieży! nocy! ---

Liczba mnoga

M.B.W. poręcze noce sole

D. poręczy nocy soli

C. poręczom nocom solom

N. poręczami nocami solami

Ms. poręczach nocach solach

b) із м'якою основою:

Liczba pojedyncza

M.W. kolej dłoń gałąź nić odpowiedź wieś

D. kolei dłoni gałęzi nici odpowiedzi wsі

C. kolei dłoni gałęzi nici odpowiedzi wsі

B. kolej dłoń gałąź nić odpowiedź wieś

N. koleją dłonią gałęzią nicią odpowiedzią wsią

Ms. kolei dłoni gałęzi nici odpowiedzi wsi

Liczba mnoga

M.B.W. koleje dłonie gałęzie nici odpowiedzi wsie

D. kolei dioni gałęzi nici odpowiedzi wsi

C. kolejom dłoniom gałęziom niciom odpowiedziom wsiom

N. kolejami dłońmi gałęziami nićmi odpowiedziami wsiami

Ms. kоlejach dłoniach gałęziach niciach odpowiedziach wsiach

Коментар до відмінкових форм жіночої відміни.

Mianownik liczby pojedynczej має закінчення на голосний: -a, -i. Закінчення -a мають як іменники з твердою, так і з м'якою (стверділою) основами (glow-a, studentka, prac-a, lekcja, ziemi-a).

Крім цього іменники жіночого роду можуть мати чисту основу на приголосний (м'який або стверділий), з т.зв. «нульовим» закінченням (dłoń, pieśń, krew, cerkiew, noc, rzecz, wież).

Dopełniacz liczby pojedynczej має закінчення -y в основах на твердий і стверділий приголосний (głowy, pracy, rzeczy), і закінчення -i в основах на м'який приголосний (ziemi, cioci) або на l, k, g (fali, ręki, nogi).

Celownik liczby pojedynczej має для твердих основ закінчення -e, яка спричиняє зміни кінцевих приголосних основи (чергування): kobieta — kobiecie, szosa — szosie, noga — no­dze. Іменники м'якої основи мають таке ж закінчення, як і в родовому відмінку: -i після м'яких приголосних (cioci, gospodyni, ko­ści), -y після стверділих приголосних (tęczy, nocy).

Biernik liczby pojedynczej має для усіх іменників жіночого роду, які закінчуються на голосний (-а або -і) одне закінчення -ę (rękę, szkołę, ziemię, poezję, gospodynię). У іменників з нульовим закінченням форма знахідного дорівнює формі називного відмінка (noc, rzecz, wieś).

Narzędnik liczby pojedynczej – одне для усіх іменників жіночого роду закінчення – ą.

Miejscownik liczby pojedynczej має форму давального відмінка (-e для твердих основ, -i після м'яких приголосних, -y після стверділих).

Wołacz liczby pojedynczej має закінчення -o для іменників із закінченням -a з твердою основою (matko! żono! dziewczyno!), стверділою (duszo!) i деяких м'яких основ (zie­mio!). Іменники з м'якою основою, зокрема здрібнілі іменники, дуже часто мають закінчення - u (ciociu!, mamusiu!, Krysiu!, Kasiu!, Joasiu!, Marysiu!). Іменники, які закінчуються голосним – і, мають форму називного відмінка (pani!, gospodyni!). Іменники на приголосний мають закінчення - i (wsi!) або - y (młodzieży!, nocy!).

Mianownik liczby mnogiej іменників твердої основи має закінчення -y (głowy, siostry), м'якої (стверділої) -e (prace, ziemie, gospodynie). Іменники, основа яких закінчується на k, g мають закінчення -i (apteki, koleżanki, drogi). У іменніків на приголосний можуть бути закінчення -e (dłoń — dłonie, łódź — łodzie, wieś — wsie) або -y (rzecz —rzeczy, mysz — my­szy) та -i (nić — nici, brew — brwi). Деякі з них характеризуються варіативністю у виборі закінчення: postać: postaci / postacie.

Dopełniacz liczby mnogiej у іменників на голосний, як правило, має нульове закінчення (чисту основу), при цьому можуть відбуватися чергування голосних: gtewa — głów, noga — nóg, ręka — rąk, łza — łez, teczka — teczek, kreska — kresek. Закінчення-i або –y мають іменники, які закінчуються на приголосний. Закінчення –і може також з'явитися і у іменників м'якої основи: pralnia— pralni, cukiernia — cukier­ni, або ж у іменників іншомовного походження типу: lekcja — lekcji, historia — historii.

Celownik liczby mnogiej – завжди закінчення -om, спільне для усіх іменників, що відмінюються.

Biernik liczby mnogiej має завжди форму називного відмінка.

Narzędnik liczby mnogiej має у більшості іменників жіночого роду закінчення -ami. І лише деякі іменники мають закінчення -mi (kość — kośćmi, nić — nićmi).

Miejscownik liczby mnogiej – одне закінчення -ach.

Wołącz liczby mnogiej завжди відповідає формі називного відмінка.

Особливу парадигму відмінювання має іменник ręka:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M. ręka ręce

D. ręki rąk

C. ręce rękom

B. rękę ręce

N. ręka rękami lub rękoma

Ms. ręce rękach

W. ręko! ręce!

Вправи:

1. Провідміняти за відмінками в однині і множині: studentka, kobieta, mamusia, lista, książka, Olga, pogoda, pani, wykładowczyni, grypa, Polska, Ukraina, szansa, rzecz, noc, praca.

2. Утворити форму давального та місцевого відмінка однини: matka, żona, praca, pieśń, mąka, ciocia, zima, studentka, turystka, Turcja, siostra, kartka, ziemia, pamięć, ojczyzna, straż, Anglia, ręka, tramwaj, miłość, gęś, gospodyni, bogini, jodła, ławka, Ukraina, pogoda, uroda, Białoruś, żaba, róża, Monika, grypa, plaża, twarz, Małgośka, kuzynka.

3. Утворити форму називного і родового відмінка множини: matka, żona, praca, pieśń, mąka, ciocia, zima, studentka, turystka, siostra, kartka, ziemia, pamięć, ojczyzna, straż, ręka, tramwaj, miłość, gęś, gospodyni, bogini, jodła, ławka, pogoda, uroda, żaba, róża, badaczka, grypa, plaża, twarz, cioteczka, kuzynka.

4. Розкрити дужки, вживаючи іменники у відповідному відмінку однини та множини:

Moja (rodzina) doprowadziła mnie do (rozpacz). Mam dla ciebie dobre (wiadomość). Aresztowano go za napad z (broń). Stare mury były pokryty (pleśń). W (Rosja) mieszka jej brat. Dwie moje (koleżanka) wyjechały do (Polska). Studiuję (turystyka). Moja (ciocia) pracuje w (przychodnia). Za (pomoca) tej (maszyna) produkujemy (nić) do szycia. W tej (książka) opowiada się o (historia) naszej (ojczyzna). Potrzebuję nowej (parasolka). W (torebka) leżały niepotrzebne (rzecz). Do (praca) wychodzę o ósmej (godzina) z (pani Agnieszka).

5.Перекласти польською мовою:

1. Моя бабуся живе в селі. 2. Я походжу з села. 3. У мене є подруга в Білорусі. 4. Вона попросила допомоги. 5. Дівчинка йде до сповіді. 6. Мені подобаються модні речі. 7. У тебе такі гарні брови! 8. Я люблю подорожі. 9. Поговоримо про погоду. 10. У мене немає подруг. 11. Я не люблю овочевих супів.

ВІДМІНА ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ

(Deklinacja męska)

При відмінюванні іменників цієї відміни враховується лексико-граматична категорія “істота – неістота” (в однині), “особа – неособa”(у множині), а також твердість чи м’якість (стверділість) кінцевих приголосних основи.

Іменники на позначення неістот мають у знахідному відмінку (Bierniku) однини форми називного відмінка, а іменники на позначення істот - форми родового відмінка (Dopełniacza).

У множині іменники на позначення «неосіб» мають у знахідному відмінку (Bierniku) форми називного відмінка (Mianownika), а іменники на позначення осіб - форми родового відмінка (Dopełniacza).

До чоловічої відміни належать такі іменники:

1) назви осіб твердої групи: pan, student, prezydent, profesor, doktor, rektor, pracownik, chłop, chłopak, facet, filolog, brat, syn,

2) назви істот твердої групи: pies, kot, ptak, lew, słowik, paw,

3) назви предметів твердої групи: zeszyt, ołówek, długopis, stół, dom, ogród, las, komputer, komitet, sejm, pociąg, samochód, gram, słownik, młotek, wtorek;

4) назви осіб м'якої групи: mąż, chłopiec, zięć, nauczyciel, przyjaciel, wuj, stryj, drań, król, lekarz, gospodarz, ksiądz, gość, bogacz, tłumacz, uczeń, mędrzec;

5) назви істот м'якої групи: wąż, koń, słoń, krokodyl, zając, wróbel, struś;

6) назви предметів м'якої групи: piec, dzień, miesiąc, talerz, pokój, kraj, nóż, deszcz, płaszcz, maj, lipiec;

7) іменники на –о: Jasio, Kazio, Tadzio, dziadunio, wujcio, tatusio.

ТВЕРДА ГРУПА («неособи»)