Методичні рекомендації. Розвиток науки і наукові товариства

Розвиток науки і наукові товариства. Роль університетів в розвитку вітчизняної науки. М. Бекетов та розвиток хімічної науки. К. Феофілактов та Київська школа геології. Основоположник палеоботаніки І. Шмальгаузен. Відкриття бактеріологічної станції І. Мечніковим. Основоположник гістофізіології Н. Хржонщевський.

Розвиток історичної науки. Дослідження літератури і фольклору. Формування філософської думки.

Проф. Київського університету С.Гогоцький вперше в Російській імперії створив чотиритомну філософську енциклопедію – “Філософський лексикон”(1857). Проф. О. Новицький видав ряд філософських праць, високо цінував вчення видатного німецького філософа Гегеля за його глибоке розуміння закономірності історичного поступу, нерідко посилався на нього, використовував його судження. М.Костомаров – історик, етнограф, громадський діяч. Особливе значення при вивченні його соціально-філософських поглядів має праця “Книги буття українського народу”, у яких висвітлюється трагічна історія українського народу і виголошується впевненість, що він обов’язково відродиться як самобутній культурний етнос. Одним із визначних українських філософів ХІХ століття був П.Юркевич – ґрунтовний розробник самобутньої концепції “філософії серця”. П.Юркевич був переконаний, що в серці людини – найглибша основа і духовно-етичне джерело людського існування. М.Драгоманов – український історик, мислитель, громадсько-політичний діяч. Основні його філософсько-соціологічні погляди викладені у двотомному виданні “Літературно-публіцистичні праці”. Він переконаний у безмежних можливостях людського розуму і науки пізнати навколишній світ.

Розглядаючи питання розвитку бібліотечної справи та клубних закладів треба звернути увагу на наступні питання: створення народних клубів кінець XIX ст. початок XX ст., діяльність "Українського клубу". Перші бібліотеки в Україні, приватні книжного зібрання; перші публічні бібліотеки; публічна бібліотека в м. Херсоні. Створення бібліотек при просвітницьких товариствах.

Приватні зібрання художніх творів (Я. Собеського, К. Розумовського тощо). Відкриття у 1890 р. Херсонського музею старовини. Створення історичних промислових, міських музеїв.

Заснування 8 грудня 1868 р. у Львові громадянського товариства "Просвіта". Перший його голова А. Вахнянин. Головне завдання товариства - поширення освіти серед народу та сприяння формуванню національної свідомості. Видання книг для народу, театр постановки, створення народних хорів. Участь у роботі "Просвіт" М. Шашкевича, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського.