Методичні рекомендації. Роль преси і радіо у мобілізації народу на боротьбу з фашистами

Роль преси і радіо у мобілізації народу на боротьбу з фашистами. Створення Українського державного видавництва. Друк літературних творів в громадсько-політичних журналах „Українська література", „Україна", „Перець". Розповсюдження газет „Радянська Україна", „Література і мистецтво", "Партизанська правда", „Народний месник" в тилу ворога. Діяльність з листопада 1941 року української радіостанції ім. Т.Шевченка в Саратові, „Радянська Україна" в Москві.

Творчі здобутки українських театральних колективів на фронтах. Діяльність 108 концертних бригад. Відкриття студій художніх фільмів: Київської в Ашхабаді, Одеської в Ташкенті. Діяльність студії „Київтехфільм". Постановки фільмів „Олександр Пархоменко" Л.Лукова, „Як гартувалася сталь" М.Донського, „Партизани в степах України" І.Савченка. Фільм „Райдуга" М.Донського за сценарієм В.Василевської- лауреат премії „Оскар". Створення 500 номерів кіножурналів та документальних фільмів: „День війни", „Народні месники", „ Чорноморці", „Битва за Кавказ" та ін. Вихід у 1943 р. першого номеру кіножурналу „Радянська Україна". Документальний фільм О.Довженка „Битва за нашу Радянську Україну". Робота художників О.Будникова, М.Огнівцева П.Пархета у фронтових газетах. Розвиток графіки - плакат і сатиричний малюнок. Художники-сатирики К.Агніт-Скледзевський, В.Гливенко, О.Козюренко, В.Литвиненко.

Українська радянська інтелігенція віддавала всі сили боротьбі з фашизмом. Під гаслом «Все для фронту, все для перемоги» розгортали свою діяльність в евакуації вчені, працівники культури. Патріотичним пафосом, вірою в перемогу сповнені твори письменників України – М. Бажана, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, Ю. Яновського та ін. У воєнні роки одним з головних жанрів стала публіцистика. Офіційні органи, зокрема Спілка письменників України, деякі редакції знаходились в Уфі. Там видавався тижневик «Література і мистецтво», з 1943 р. відновився випуск журналів «Україна» і «Перець». Було випущено декілька книг, зокрема «Україна в огні» О. Довженка, «Ніч перед боєм» О. Довженка, «Земля батьків» Ю. Яновського, «Золоті ворота» Л. Смілянського, «Кров України» В. Собка, сатиричні і гумористичні оповідання Остапа Вишні. Із фронтової дійсності взяті сюжети оповідань і новел І. Ле, Л. Первомайського, П. Панча, А. Головка. З Москви українською мовою вела передачі радіостанція «Радянська Україна» (П.Панч, О.Копиленко, Д.Білоус). У Саратові була організована робота радіостанції ім. Т.Шевченка (Я.Галан, К.Гордієнко, В.Владко). Діяла пересувна прифронтова радіостанція «Дніпро».

Провідними темами у творчості композиторів періоду війни були патріотизм, кантата-симфонія А.Штогаренка «Україно моя», «Український квінтет» Б.Лятошинського, опера М.Вериківського «Наймичка», але найбільшу увагу приділяли створенню масової бойової пісні.

У галузі живопису плідно працювали О. Шовкуненко, К. Трохименко, С. Беседін, М. Глущенко, М.Дерегус та ін. У радянському тилу продовжували творчу діяльність 42 українських театральних колективи. Київський театр опери та балету ім. Т.Шевченка послав на фронт 22 бригади, які дали 920 концертів. Всього театри України послали на фронт 108 концертних бригад, які несли воїнам українську пісню, танці, музику, їхні виступи бачили і слухали сотні тисяч бійців. Велику роботу проводила українська радіостанція ім. Т.Г.Шевченка під керівництвом Ю. Шумського, яка транслювала виступи українських акторів.

Трагічною помилкою стали спроби налагодити видавничу діяльність, оживити літературне життя в умовах окупації у Києві, Харкові, Львові. Деякі письменники - члени ОУН, вважали, що співпраця з окупаційною гітлерівською владою ослабить тиск на національну культуру. Однак ці надії не виправдалися. Так, у Києві були закриті «Українське слово» і «Литаври», а їх організатори О.Теліга та І.Ірлявський страчені фашистським гестапо.