Розділ 1 Жовтяниця як патологія печінки

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції

імені акад. М.Ф. Гулого

Снєгірьова Дар’я Вікторівна

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Клінічна біохімія»

на тему:

«Особливості розвитку жовтяниці у котів і собак»

шифр групи: 1група 4курс

спеціальність: 6.110101 – ветеринарна медицина

Науковий керівник _____________ ______________

(підпис) (посада)

_______________

(ПІБ)

Київ-2014

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1 ЖОВТЯНИЦЯ ЯК ПАТОЛОГІЯ ПЕЧІНКИ..………...…….…4

1.1. Етіологія і патогенез жовтяниці…………………………………………..4

1.2. Методи оцінки функціонального стану печінки………………………...8

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗМІ КОТІВ ТА СОБАК ДЛЯ ОЦІНКИ СТАНУ ЇХ ЗДОРОВ'Я І З'ЯСУВАННЯ МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ЖОВТЯНИЦІ ………………18

2.1. Матеріали та методи дослідження…………………………………….......18

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ ……………………………………………………………………….23

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...28 ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………….29

Вступ

Собаки і коти – найдавніші і найвідданіші з тварин, яких приручила людина. Особливості правильного утримання їх, вивчення їхніх хвороб та лікування не залишаються поза увагою суспільства. Результатом цього є видання значної кількості посібників і монографій, присвячених актуальним проблемам діагностики та лікування хвороб дрібних тварин. Зростає кількість наукових досліджень, у яких автори приділяють увагу окремим, найбільш розповсюдженим внутрішнім та інфекційним хворобам (Дикий О.А., 2000; Соловйова Л.М., 2004; Рудь О.І., 2005). Однак більшість опублікованих праць присвячено хворобам сільськогосподарських і промислових тварин; вони, як правило, не містять узагальнених рекомендацій щодо організації дослідження, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів щодо захворювань домашніх тварин, зокрема, котів і собак.

Коти і собаки, утримуються, як правило, в домашніх умовах або на обмежених територіях і в приміщеннях, що зумовлює надлишкове накопичення вірусних, бактеріальних, паразитарних та інших чинників, які уражають в організмі тварин в першу чергу систему травлення, а особливо печінку.

Печінка є найбільшою травною залозою в організмі людей і тварин. Водночас вона є центральним органом гомеостазу, обміну багатьох речовин, таких як: білки, ліпіди, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, гормони, білірубін. Крім того, печінка є джерелом енергії і фільтром для токсинів. Виконуючи головну роль в обміні речовин та зв’язуючи портальне і загальне кола кровообігу, печінка знешкоджує токсичні продукти, які утворюються в організмі в процесі травлення. Тому вона раніше за інші органи реагує на дію зовнішніх і внутрішніх несприятливих факторів, досить часто включається в загальний патологічний процес при захворюваннях різної етіології. В сучасних умовах у зв’язку із застосуванням у практиці ветеринарної медицини нових методів лабораторної та інструментальної діагностики, дедалі більше виявляються патологічні захворювання печінки, в т.ч. власне печінкові хвороби і хвороби жовчних шляхів.

Мета роботи – дослідити особливості розвитку жовтяниці котів і собак.

Для виконання мети необхідно виконати такі завдання:

1) вивчити характерні ознаки жовтяниці як патології печінки та її різновиди;

2) виявити особливості її перебігу у собак і котів;

3) з’ясувати оптимальні показники клінічного статусу, еритроцитопоезу, функціонального стану печінки і нирок, фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів у кішки і собаки;

4) провести діагностику жовтяниці як захворювання (симптоми, клінічні ознаки, збір анамнезу;

5) на основі одержаних результатів розробити методичні рекомендації для впровадження в системі діагностики жовтяниці котів і собак.

Об’єкт дослідження – клінічні ознаки і методи діагностики жовтяниці у котів і собак.

Предмет дослідження – біохімічні процеси в організмі котів та собак для оцінки стану їх здоров'я і з'ясування механізму розвитку жовтяниці.

Методи дослідження – клінічні, у тому числі електрокардіо- і рентгенографія, вивчення морфологічного складу крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, альбуміни, білірубін, активність аспарагінової – АсАТ і аланінової – АлАТ трансфераз, гамма-глутамілтранспептидази – ГГТП, α-амілази, лактатдегідрогенази – ЛДГ та її першого ізоферменту – ЛДГ1, креатинкінази – КК та її кардіоспецифічного ізоферменту – КК–МВ, лужної фосфатази, загальний кальцій, неорганічний фосфор, сечовина, креатинін).

Розділ 1 Жовтяниця як патологія печінки