Інші лабораторні тести

Водно-сольовий тест на предметному склі – при підозрі на аглютинацію еритроцитів, дуже великий середній об'єм клітин.

Прямий тест Кумбса - без аглютинації і сфероцитів.

Тест на осмотичну резистентність.

Мазки крові – на паразитів.

Тести на імунопосередковану гемолітичну анемію.

Сироваткові жовчні кислоти – не обов'язково, якщо причини прегепатичної жовтяниці були виключені.

Серологія – інфекційні хвороби (вірусний лейкоз кишок, лептоспіроз, мікози) з ознаками мультисистемного захворювання і гепатичної жовтяниці.

Абдомінальний випіт – характеристика рідини.

Тести на коагуляцію – подовжені значення особливо PIVKA – тест і протромбіновий час при оклюзії жовчних проток.

Мікробіологічна культура і чутливість – кров або інші зразки, при запальному фокусі або потенційних фокусах бактеріальної інфекції (наприклад, сечовидільного тракту).

Візуалізація. При обтураційних жовтяницях візуальна картина залежить від рівня обтурації і тривалості холестазу. У ранні терміни холестазу печінка має червонуватий відтінок, місцями на поверхні її визначаються зеленуваті ділянки. При тривалому холестазі печінка стає щільної консистенції, збільшеною в розмірах, напруженою, з вираженим зеленуватим відтінком (що спостерігалося в обстежуваних нами тварин).

Абдомінальна рентгенографія – затемнення через абдомінальний випіт, може виявити гепатомегалію, маси, мінеральні чи газові скупчення в печінці, спленомегалію при гемолітичній анемії, портальній гіпертонії або неоплазії в черевній порожнині; металеве стороннє тіло при гемолізі через отруєння цинком.

Рентгенографія грудної порожнини – неопластичні вузли, стернальна лімфоденопатія відображає абдомінальне запалення або новоутворення.

Абдомінальна ультрасонографія (УЗД) – первинна гепатобіліарна хвороба, можна відрізнити від екстрагепатальної біліарної обструкції, характерні зміни паренхіми, пошкодження, можна визначити походження абдомінального випоту, вибрати місце для біопсії.

У ряді випадків можливий забір тканини печінки на біопсію. Біопсія печінки – бактеріальна культура тканини печінки і жовчі, зразки можна отримати різними способами. Лапароскопію застосовують в тих випадках, коли перераховані заходи не привели до певного діагнозу. Лапароскопія при жовтяницях дозволяє уточнити локалізацію патологічного вогнища. При гепатиті печінка зазвичай має червоно-коричневий відтінок, а при тривалому захворюванні стає зеленувато-сірою. Жовчний міхур у всіх випадках при цьому буває спалий і має млявий тонус. Целіотомія і хірургічне втручання необхідні при більшості випадків постгепатичної обструкції.

Ультразвукове дослідження дозволяє виявити об'ємні утворення в печінці (солідні або кістозні), визначити їх форму та розміри, діаметр внутрішньопечінкових жовчних шляхів, розширення яких є кардинальним симптомом механічної жовтяниці. УЗД відіграє велику роль в диференційній діагностиці печінкової і підпечінкової жовтяниць і повинно виконуватися першим з інструментальних методів дослідження. Ультразвукове обстеження органів черевної порожнини проводили ультразвуковим сканером Aguila. Печінку сканували конвексним датчиком 3,5–5 МГц у різних доступах (сагітальному, фронтальному, косому). На УЗД – розширення жовчних ходів, обструкція жовчної протоки, ознаки жовчного перитоніту (скупчення рідини в черевній порожнині). У тварин також визначався збільшений, напружений жовчний міхур.

Попередній діагноз: на підставі всіх здобутих даних об'єктивного обстеження потрібно зайнятися обґрунтуванням попереднього діагнозу. В деяких випадках попередній діагноз механічної жовтяниці виявляється неважким. Так буває при запущених раках біліопанкреатичної зони, коли пальпуються пухлини, визначаються віддалені метастази, або при синдромі Курвуазьє. Складніше становище лікаря при початкових проявах холестазу. Зазвичай вдається обґрунтувати можливу причину механічної жовтяниці, зокрема, холелітіаз або іншу причину холестазу.

Якщо діагностика виявиться важкою, потрібно намітити план дослідження з використанням додаткових методів дослідження.