Визначення активності ферментів печінки

Визначення активності циркулюючих у крові ферментів печінки має подвійне завдання: по-перше, встановити наявність ураження клітин печінки та ступінь їх відновлення, і, по-друге, виявити підвищену продукцію ферментів, викликану холестазом або індуковану лікарськими препаратами. Ступінь і тривалість підвищення ферментативної активності в крові залежить від її початкового рівня в тканинах, субклітинній локалізації ферментів, швидкості їх вивільнення і видалення з кровотечі, а також від тяжкості, тривалості та характеру захворювання. Як правило, час на півжиття ферментів у циркулюючій крові варіює від декількох годин до декількох діб: видалення ферментів крові здійснює система макрофагів багатьох органів.

Ферменти печінки як показники зміни проникливості мембрани гепатоцитів

Аланінамінотрансфераза

Трансамінази є ферментами, які ініціюють процес дезамінування амінокислот. Останні, насамперед, використовуються як джерело енергії або піддаються подальшим перетворенням для запасання у вигляді жиру або глікогену. Піридоксин (вітамін В6) прискорює процес трансамінування.

Висока активність аланінамінотрансферази (АЛТ) виявленна в цитоплазмі гепатоцитів у собак, кішок, гризунів та приматів. АЛТ розподілена в часточках печінки,концентруючись в перипортальній області.

Приблизний час напівжиття (год) ферментів печінки в плазмі крові собаки та кішки

Фермент Собака Кішка

АЛТ 60 3,5

АСТ 12 1,5

ГЛД 18 -

Ізо-ЛФ 66 6

ІКЛФ 74 -

КЛФ 0,1 0,03

При порушенні проникності мембран, що викликане пошкодженням, регенераторною або репаративною активністю, а також метаболічними змінами, АЛТ переходить у кровотік. У разі гострого ураження паренхіми печінки, ступінь підвищення активності АЛТ у крові приблизно відображає кількість пошкоджених гепатоцитів.