Сутність, виникнення та розвиток балансів міжнародних розрахунків. Види балансів міжнародних розрахунків

Баланси міжнародних розрахунків у грошовій формі показують стан міжнародних відносин країни з іншим світом. Вони посідають важливе місце у системі економічних відносин, оскільки відображають перерозподіл суспільного продукту, масштаби, структуру і характер зовнішньоекономічної діяльності країни, її участь у світовому господарстві та міжнародному розподілі праці, віддзеркалюють її позиції на світових ринках фінансових та матеріальних активів.

Існує всього 4(чотири) фази розвитку (або 4 види структури) платіжного балансу держав. Розглянемо їх більш детальніше.

Фаза 1.

Несформований дебітор. Характеризується дефіцитом торговельного балансу і припливом прямих іноземних інвестицій у країну. Також може бути помірний дефіцит торговельного балансу і фінансування до 22 % його припливом приватного капіталу.

Фаза 2.

Сформований дебітор. Характеризується активним сальдо торговельного балансу, відпливом із країни прямих іноземних інвестицій та від’ємним балансом за доходами від зарубіжних інвестицій.

Фаза 3.

Несформований кредитор. Характеризується активним сальдо торговельного балансу і відпливом з країни прямих іноземних інвестицій. Також може бути активне сальдо торговельного балансу і відплив прямих капітальних інвестицій у значних розмірах.

Фаза 4.

Сформований кредитор. Характеризується дефіцитом торговельного балансу, припливом прямих зарубіжних інвестицій у країну й активним сальдо за доходами від зарубіжних інвестицій. Також може бути торговельний дефіцит і активне сальдо доходу від іноземних інвестицій.

Основними видами балансів міжнародних розрахунків є:

– розрахунковий баланс;

– баланс міжнародної заборгованості;

– платіжний баланс.

Розрахунковий баланс — це статистична таблиця, яка відображає співвідношення грошових вимог і зобов’язань даної країни щодо інших країн.

Розрізняють два види розрахункових балансів:

– розрахунковий баланс за певний період — відображає зміни у стані заборгованості та вимог даної країни лише за цей період (місяць, квартал, рік);

– розрахунковий баланс на певну дату (його ще називають баланс міжнародної заборгованості даної країни, або баланс її міжнародних грошових вимог і зобов’язань, а в США подібний баланс називається «балансом міжнародних інвестицій») — показує співвідношення всіх зобов’язань і вимог даної країни незалежно від того, коли вони виникли.

Баланс міжнародної заборгованості. Зовнішня заборгованість — це сума грошових зобов’язань країни іноземним кредиторам, що підлягає сплаті у визначений термін. Зауважимо, що країна за розрахунковим балансом за певний період може мати пасивне сальдо, а за балансом на певну дату — активне.

Найпоширенішим видом балансів міжнародних розрахунків є платіжний баланс.

Існує кілька визначень платіжного балансу. Наведемо окремі з них.

Платіжний баланс (balance of payments) — це:

– балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів;

– агреговане віддзеркалення економічних відносин країни з рештою світу протягом певного періоду;

– статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу.

За економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.

3. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу.

На стан платіжного балансу впливають такі фактори:

– нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція;

– циклічні коливання економіки;

– зростання закордонних державних витрат;

– мілітаризація економіки і військові витрати;

– посилення міжнародної фінансової взаємозалежності;

– зміни у міжнародній торгівлі;

– валютно-фінансових фактори;

– інфляція (негативно);

– торговельно-політична дискримінація певних країн;

– надзвичайні обставини — неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Серед факторів, що впливають на стан платіжного балансу держави, особлива роль належить економічним, серед який необхідно виділити:

– темп інфляції;

– реальне зростання ВВП;

– процентні ставки;

– валютний курс «спот».