Метод аналізу продуктів діяльності людини

У діяльності людина виявляє обізнаність з певних питань, свої вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, певні риси характеру. Отже, розглядаючи продукти діяльності людини, мож­на визначити різні психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.

Продуктами діяльності учнів є виконані ними письмові роботи, ви­роби, малюнки, моделі, фотографії тощо. Зіставлення робіт, виконаних учнем у різний час, на різних етапах навчання, дає змогу простежити

його розвиток, здатність удосконалювати уміння та навички, домага­тися акуратності, майстерності, виявляти кмітливість, наполегливість тощо. Саме це повинно стати предметом аналізу продуктів діяльності, а не, наприклад, вартість виготовленого продукту.

Аналіз продуктів діяльності людини може здійснюватися і в про­цесі їх створення. Спостерігаючи цей процес, можна виявити не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність у дії, ставлення до завдання. Такі спостереження сприяють біль глибокому та всебічному вивченню розумових, емоційних, вольових та характерологічних якос­тей і властивостей особистості.

Метод узагальнення незалежних характеристик- це поєднання та узагальнення висновків багатьох спостережень, які здійснювалися незалежно одне від одного, у різний час, за неоднакових умов щодо різних видів діяльності.

Отримані незалежні характеристики узагальнюються за певним принципом і під певним кутом зору, наприклад: розумові показники особистості, моральність, вихованість, дисциплінованість, спрямова­ність інтересів і здібностей, рівень культури, темп розвитку тих чи ін­ших якостей особистості.

Удаючись до методу узагальнених характеристик, учитель повинен мати власне уявлення про учня. Відгуки інших учителів про успіш­ність, дисциплінованість, схильності та здібності, активність потрібно враховувати не механічно, а вдумливо, перевіряючи їх вірогідність.

Такі характеристики дають змогу всебічно вивчити особистість, скласти її об'єктивну характеристику й визначити шляхи подальшого розвитку юнака або дівчини в процесі навчально-виховної роботи.

Удаючись у дослідженнях до методу самооцінки, виявляють рівень здатності особистості оцінювати себе загалом або свої окремі мораль­но-психологічні якості - психічні процеси, стани та властивості, на­приклад, уважність, спостережливість, пам'ять, кмітливість, правди­вість, чесність, принциповість, дисциплінованість, акуратність, влас­ний рівень культури, ввічливість, працьовитість, мужність, успіхи в навчанні, праці тощо.

Показники самооцінки є важливими для з'ясування рівня розвит­ку самосвідомості особистості, вміння критично ставитися до своїх вчинків, усвідомлення свого місця в колективі. Способів самооцінки є декілька. У деяких випадках досліджуваний оцінює себе або власні якості за п'яти- або трибальною шкалою, в інших- йому пропонують

порівняти себе з кожним членом свого колективу, групи, класу (парне оцінювання) й оцінити себе самого:

1. "Я кращий, ніж він",

2. "Я такий самий",

3. "Я гірший, ніж він".

Метод самооцінки дає можливість визначити характерологічні осо­бливості особистості, такі, як рівень домагань, скромність або хвальку­ватість, розуміння власних особливостей. Дехто оцінює себе об'єктив­но, а дехто переоцінює або недооцінює власні можливості.

Показники рівня розвитку самооцінки учня або дорослого можуть бути відповідно використані з метою виховання.

Важливі зауваження стосовно методів вивчення психологічних особ­ливостей особистості подав К. Д. Ушинський. Він писав, що будь-яка людина, котра вміє заглянути всередину себе, є вже готовим курсом психології; важко знайти таку книгу, яка б не містила психологічного факту або погляду на психологічне явище; вся історія записує тільки історію душі людської, майже забуваючи історію тіла людини; кожний життєпис, кожна повість, кожен роман, кожен вірш - цс безліч психо­логічних фактів і спостережень; немає такого педагогічного курсу, де б не було цілої системи психологічних роздумів; а яке широке поле для психологічних спостережень становить педагогічна практика!