Виникнення психіки

Виникнення і розвиток психіки - одне з найскладніших питань. На­укове обгрунтування цс питання дістало на основі досягнень біології та історії. На певному етапі розвитку природи завдяки взаємодії меха­нічних, термічних, хімічних, акустичних, світлових властивостей мате­рії з неорганічної матерії виникла органічна матерія - білок.

В органічному світі процес відображення набув нових властивос­тей. Якщо для неорганічної матерії процес відображення мас пасивний характер, то для живої матерії він активний. Його відмітна риса - спро­можність предмета, що відображається, реагувати на те, що його відо­бражає.

Першими проявами такого біологічного відображення є процеси об­міну речовин - асиміляція та дисиміляція, - що відбуваються в живій матерії і є потрібною умовою життя. Складні білкові молекули, які на­зивають коацерватами, спроможні реагувати на впливи, пов'язані з об­міном речовин.

Досягнення сучасної біології і біохімії свідчать, що коацервати реа­гують на подразники, які полегшують або утруднюють засвоєння речо­вин, і на ті умови, за яких вони відбуваються. Індиферентні ж впливи не викликають реакції. Ця властивість коацерватів називається подраз­ливістю.

Подразливість живої матерії є головною властивістю, що виявляєть­ся в еволюційній межі, коли відбувається перехід від неорганічної ма­терії до органічної. Подразливість характерна вже для рослинної стадії розвитку життя.

На стадії зародження життя живі істоти починають реагувати не лише на біотичні впливи, які є частиною процесу обміну речовин, а й

на нейтральні, небіотичні впливи, якщо вони сигналізують про появу життєво важливих (біотичних) впливів.

Здатність реагувати на нейтральні подразнення, які сигналізують про появу життєво важливих впливів, називають чутливістю.

Поява чутливості є ознакою виникнення психіки.