Складання балансу продукції рослинництва

Заключним розділом виробничої програми підприємства по рослинництву є баланс продукції. В ньому показують плановий рух продукції галузі та окремих продуктів її переробки упродовж усього планового року.

Таблиця15

Планова потреба і вартість насіння

Завдання 1 (ауд.-2год.). Скласти план надходження і використання продукції рослинництва.

При складанні балансу продукції рослинництва враховується її надходження та використання протягом календарного року.

В лівій (приходній) частині балансу показують наявність продукції галузі в господарстві на початок планового року, намічуване її виробництво в плановому році, купівлю, обмін та інші надходження.

У правій (розхідній) частині балансу відображається продукція, яка буде використана протягом планового року за різними каналами: продаж заготівельним організаціям та комерційним структурам, використання через систему внутрішньогосподарського громадського харчування, створення насіннєвого фонду, продаж працівникам підприємства, оплата за оренду землі і майна, використання на корм худобі тощо.

Наявність в підприємстві продукції на початок планового року, включаючи товарну її частину, насіннєві, фуражні основні і страхові фонди, визначають на основі даних обліку або планових розрахунків.

Надходження від врожаю планового року записують за даними розрахунків, зроблених у попередніх завданнях і відображених в таблиці 14. До складу інших надходжень включають продукцію, яку передбачається купити, виміняти та одержати у вигляді насіннєвих і фуражних позичок. При виконанні завдання обсяги таких надходжень рекомендується брати на рівні попередніх років.

Обсяги продажу продукції заготівельним організаціям та комерційним структурам мають забезпечувати виконання укладених з ними договорів у перерахунку на залікову масу.

Дані про планові обсяги насіння для посіву ярих і озимих культур беруться з таблиці 15.

Використання продукції галузі на корм худобі і птиці розраховується на основі запланованого поголів’я, обсягів виробництва продукції, рівня продуктивності тварин, прийнятих раціонів їх годівлі тощо. Такі розрахунки передбачені у ході складання виробничої програми підприємства по тваринництву (табл. 20).

Що стосується інших можливих напрямків використання продукції рослинництва, то при виконанні завдання можна обмежитися застосуванням умовних даних.

Залишок продукції на кінець планового року визначають як різницю між її наявністю на початок планового року плюс надходження і усіма витратами.

Баланс продукції рослинництва складається у вигляді таблиці, форма якої повністю відповідає тій, що використовується у бізнес-плані розвитку сільськогосподарського підприємства (табл. 16).

Планування нагромадження і використання добрив.

В оптимальних умовах дольова частка добрив у формуванні величини приросту врожаю при вирощуванні сільськогосподарських культур може досягати 40-50%. Тому, застосування добрив слід розглядати не тільки як важливий чинник регулювання забезпечення рослин необхідними поживними речовинами, а й як найзначніший засіб для отримання запрограмованих врожаїв.

План внесення органічних і мінеральних добрив під врожай планового року і під врожай майбутніх років складають на підставі прийнятої в господарстві системи удобрення полів для кожної сівозміни з урахуванням їх наявності та можливостей придбання.

Планові обсяги заготівлі гною визначають різними способами.

Перший - ґрунтується на застосуванні у розрахунках орієнтовних норм виходу гною від однієї голови худоби з урахуванням тривалості стійлового періоду. Такі норми наведені практично у всіх довідниках з планування сільського господарства. Недоліком цього способу є те, що він не враховує систему утримання худоби, масу і структуру використовуваних кормів, витрачену кількість підстилки.

Другий - передбачає проведення спеціальних розрахунків по формулі:

Вг =(Кс:2+Пс)×4, (10)

де Вг - вихідгною;

Кс - суха речовина кормів;

Пс - суха речовина підстилки.

Для проведення необхідних розрахунків необхідно керуватися наступним. Із загальної кількості сухої речовини, яка міститься у кормах, 25% засвоюється організмом тварин, а 75% переходить у гній. У свою чергу, свіжий гній містить 25% сухої речовини і 75% води, тому загальна кількість гною (Вг) в 4 рази більша за половину сухої речовини корму (Кс:2)і сухої речовинипідстилки(Пс).

Відсоток вмісту сухої речовини у різних видах кормів та підстилці також можна знайти в довідниках.

Третій - базується на використанні коефіцієнтів виходу свіжого гною на одиницю використаних кормів і підстилки. Наприклад, 1ц використаної на підстилку соломи містить 0,85ц (85%) сухої речовини (дані з довідників). Отже, вихід свіжого гною становитиме 3,4ц (0,85×4). В 1ц сіна міститься 0,85ц сухої речовини, 0,425 якої (0,85:2) перейде у гній. Звідси вихід свіжого гною з сіна становитиме 1,7ц (0,425×4).

Таблиця 3.11