Матеріали, які характеризують умови та окремі сторони технології вирощування озимої пшениці в КСП «Сонячне» Миколаївського району Миколаївської області за 1997-2010 рр

Примітка. Через неотримання врожаю у 2003 році дані цього року в розрахунки не включаються.

У результаті розв’язання багатофакторної кореляційної моделі отримали наступний розв’язок:

Параметри рівняння багатофакторної регресії знаходяться у першому рядку (у даному випадку мало місце округлення отриманих результатів):

У = -17,617 - 0,060Х1 + 0,109Х2 + 0,203Х3 + 0,028Х4 + 0,575Х5 + 0,037Х6

Другий рядок містить значення, за допомогою яких визначається достовірність коефіцієнтів рівняння регресії. Критерієм цього є перевищення значень цього рядка над значеннями коефіцієнтів першого рядка. У даному випадку не достовірними слід вважати коефіцієнти при Х1; Х4 та Х6. Бажано було б виключити ці Х з масиву вихідних даних і розв’язати задачу заново. На підставі

значення коефіцієнта множинної регресії (R = 0,98, третій рядок) можна зробити висновок про наявність досить значного впливу обраних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Коефіцієнт детермінації (R²=96) засвідчує, що її рівень на 96% формується саме під впливом даних факторів. Що стосується економічного змісту коефіцієнтів регресії і можливостей використання отриманої виробничої функції у плануванні, то це питання висвітлено у завданні 3 «Планування продуктивності худоби».

Завдання 3 (самост.-2год.). Планування врожайності культур шляхом вирівнювання динамічних рядів.

Знаючи фактичну врожайність культури і її середньорічний приріст за певний період часу можна визначити очікувану (прогнозну) врожайність наперед. Для цього проводиться вирівнювання рядів врожайності. Найкращі результати забезпечує вирівнювання методом найменших квадратів. Застосування цього методу передбачає встановлення (вибір) формули рівняння теоретичного ряду, який максимально наближаючись до емпіричного ряду, найбільш точно характеризує основну тенденцію його динаміки. Найбільш простим є застосування рівняння прямої (у випадку якщо в межах досліджуваного періоду врожайність зростала в абсолютному вимірі більш менш рівномірно):

, (4)

де Уt - значення вирівняної (розрахункової) врожайності, ц з 1га; a - початковий рівень врожайності, ц з 1га; в - середньорічний приріст врожайності, ц з 1га; - порядковий номер року. Значення параметрів «а» і «в» знаходяться шляхом розв’язання системи нормальних рівнянь:

(5)

де Y - рівні значень фактичного ряду динаміки врожайності; n - число років фактичного ряду динаміки врожайності; t- роки (часові дати); - сума.

Цей методичний підхід дає можливість враховувати вплив сукупної дії численних агротехнологічних, кліматичних і організаційно-економічних факторів врожайності у минулому періоді і на цій основі планувати її рівень. При плануванні врожайності даним методом суттєвим є питання тривалості періоду, за який необхідно зібрати дані про врожайність. Вважається, що мінімально такий період повинен складати 10 років з відхиленням 2-3 роки в той чи інший бік. При цьому рекомендується виключати з динамічного ряду аномальні (дуже високі, або дуже низькі) показники врожайності.

Приклад (табл.10).Культура - озима пшениця. Підставимо відповідні значення в систему рівнянь (5) і розв’яжемо її:

500,2 = 15а + 126в

4273,7 = 126а + 1240в

33,35 = а + 8,4в

а = 33,35 – 8,4в

4273,7 = 126(33,35 – 8,4в) + 1240в

4273,7 = 4202,1 – 1058,4 + 1240в

4273,7 = 4202,1 + 181в

181,6в = 71,6

в = 0,39

а = 33,35 – 8,4 х 0,39 = 30,07

Рівняння матиме вигляд Yt=30,07+0,39.

Параметр «в» рівняння прямої показує, що в 1994-2009рр. середньорічний приріст врожайності озимої пшениці становив 0,39ц на 1га.

Таблиця 10