Завдання 2 (самост.-1год.). Визначення площі землі в обробітку і площі умовної ріллі

До земель в обробітку включають ріллю та міжряддя багаторічних насаджень, якщо в них вирощуються культури. У молодих неплодоносних садах під посіви культур можна використовувати до 70% площі, у плодоносних - до 50%. Таким чином, при відсутності чистих парів площа землі в обробітку дорівнює загальній площі посіву сільськогосподарських культур.

Переведення різних видів сільськогосподарських угідь в умовну ріллю проводиться за спеціальними коефіцієнтами з метою проведення порівняльної оцінки показників виробничої діяльності окремих господарств (підрозділів господарств). Такі коефіцієнти розраховуються співставленням вартості валової продукції або кормової продуктивності різних земельних угідь. При цьому коефіцієнт ріллі приймають за 1.

Розрахунки по переведенню різних видів сільськогосподарських угідь в умовну ріллю необхідно виконати у таблиці 6. Для цього використовуються дані відповідного варіанту персоніфікованого завдання.

Таблиця 6

Площа землі в обробітку і площа умовної ріллі

Примітка. Вихід валової продукції з 1га розраховується у середньому за 3-5 останніх років.

Планування врожайності культур.

Правильне визначення планової врожайності, особливо на перспективу, має надзвичайно важливе значення, оскільки від цього в значній мірі залежить обґрунтованість багатьох інших планових показників, насамперед посівних площ, обсягів виробництва і реалізації продукції (причому не лише продукції рослинництва, а й тваринництва), сум грошових надходжень, рентабельності та ін. Саме тому планування врожайності слід розглядати як один з найбільш відповідальних моментів у ході розробки бізнес-плану розвитку сільськогосподарського підприємства.

Врожайність сільськогосподарських культур є функцією багатьох чинників (факторів), таких як ґрунти, добрива, волога, тепло, сорт, гібриди, технологія вирощування, чергування культур у сівозміні та ін. Вплив цих факторів на формування врожаю у різні роки проявляється по різному, а тому показники врожайності коливаються. Це значно ускладнює визначення планового рівня врожайності і вимагає застосування для цих цілей таких підходів, які б найбільш повно враховували дію її факторів в умовах конкретного підприємства.

На практиці використовують різні методи та прийоми планування врожайності культур: планування по фактичному середньопрогресивному показнику; середньорічному приросту; з використанням методів математичного програмування і кореляційного моделювання; визначення приросту врожайності на підставі кількісної і якісної оцінки найважливіших факторів та ін. Всі ці методи та прийоми детально викладені у спеціальній літературі.

Розглянемо окремі з них.

Завдання 1 (самост.-1год.). Планування врожайності культур по середньопрогресивному показнику.

Рівень планової врожайності з використанням даного прийому визначається на підставі фактичних її значень за декілька попередніх років, як правило 3-5. Розрахунки проводяться по формулі:

Усз + Ун

Усп = ---------------, (1)

де Усп - врожайність планова середньопрогресивна, ц з 1га;

Усз - середньозважений показник врожайності за попередній період, ц з 1га;

Ун - найвища врожайність у взятому періоді, ц з 1га.

Урожайність середньозважена розраховується по формулі:

, (2)

де Усз - врожайність середньозважена, ц з 1га;

У - врожайність за кожний попередній рік, ц з 1га;

П - розмір площі посіву за кожний попередній рік, га.

Прогресивне значення, розрахованого таким чином планового показника врожайності, полягає у тому, що він націлює підприємство на повторення вже досягнутих, а значить можливих і в майбутньому, високих результатів.

Приклад. Спланувати врожайність озимої пшениці при умові, що за період з 2006 по 2010 рік мали місце такі дані про її площі посіву та врожайність (табл. 7).

Таблиця 7