Операції комерційних банків на первинному та вторинному ринках цінних паперів

Ринок цінних паперів — це частка ринку позичкових

лів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних папер'⁸-

Він являє собою сукупність відносин цивільно-правового X^а'

рактеру, що опосередковують рух капіталів у формі цінних паперів. Ринок цінних паперів доповнює у структурі фінан­сового ринку ринок банківських кредитів і тісно взаємодіє з ним.

Розрізняють первинний та вторинний ринок цінних паперів.

Первинний ринок цінних паперів — це ринок, де здій­снюється емісія і первинне розміщення цінних паперів. Ко­мерційні банки здійснюють посередницькі операції між емі­тентами цінних паперів та інвесторами. Договори комерцій­них банків з емітентами щодо розміщення їх цінних паперів можуть передбачати різноманітні варіанти участі банку в розповсюдженні таких паперів.

Комерційний банк може взяти на себе зобов'язання ви­купити весь випуск цінних паперів (або його частину) в емі­тента з правом продажу куплених акцій та облігацій від сво­го імені з надбавкою. Зазначені відносини можуть бути оформлені договором купівлі-продажу цінних паперів.

Банк також може взяти на себе зобов'язання продати весь випуск цінних паперів конкретного емітента, а якщо частина випуску не знайде збуту, викупити її на умовах, вказаних у договорі. Це так зване розповсюдження з гаран­тією викупу. У цьому випадку оформляються договір або до­ручення з включенням до них умов про обов'язкову купівлю банком нерозміщеної частини випуску цінних паперів.

І, нарешті, банк може взяти на себе зобов'язання розпов­сюджувати цінні папери емітента без гарантії викупу нероз­міщеної частини випуску, для чого також укладається дого­вір комісії або доручення.

Вторинний ринок цінних паперів — це ринок, де про­водиться купівля-продаж (обіг) цінних паперів, які випущені Раніше.

На вторинному ринку цінних паперів комерційні банки можуть здійснювати широке коло різноманітних операцій.

У разі якщо операції виконуються на підставі доручення клієнта щодо купівлі або продажу цінних паперів, банк ви­купає повіреним або комісіонером свого клієнта. Однак це ^Не єдина роль банку: він може бути просто звичайним посе-Р^едником, який знаходить потенційних продавців та покуп-¹¹¹⁶ цінних паперів, а сам договір купівлі-продажу клієнт під­писує самостійно.

ема

Тема 8

Комерційний банк може купувати та продавати цінні па­пери від свого імені та за свій рахунок, через фондову біржу та на позабіржовому ринку цінних паперів. Ці угоди здій­снюються банками з метою регулювання (управління) свого «портфелю» цінних паперів, які можуть грати роль вторин­них резервів.

Комерційні банки також здійснюють зберігання цінних паперів своїх клієнтів, тобто депозитарну діяльність.

Комерційний банк може здійснювати за дорученням сво­го клієнта управління його цінними паперами. Укладається відповідний договір, згідно з яким банк зобов'язується збері­гати цінні папери свого клієнта, забезпечити їх облік, здій­снювати інкасацію процентів та дивідендів, а також сум по погашеним цінним паперам, проводити обмін акцій, обліга­цій та інших цінних паперів (у випадку їх заміни емітентом), інформувати клієнта про чергові збори акціонерів, випуск нових акцій, в яких клієнт має переважне право на купівлю. Як правило, в результаті укладання таких договорів банк на­буває право представляти інтереси клієнта на зборах акціо­нерів, голосувати від імені клієнта тощо.

Слід зазначити, що управління «портфелями» цінних па­перів — досить складне правовідношення, оскільки воно міс­тить ознаки декількох цивільно-правових договорів. Окрім комісії, зберігання та доручення, вони включають у себе ве­дення бухгалтерського обліку та звітності по цінним папе­рам, аналітичне, інформаційне або правове обслуговування.