Виявлення ізоамілового спирту

Для ізолювання ізоамілового спирту з об'єктів біологічного походження використовують метод перегонки з водяною парою. Дослідження дистилятів на наявність ізоамілового спирту проводять для вирішення питання про отруєння самогоном, спиртом-сирцем чи іншими сурогатами етилового спирту. Для виявлення ізоамілового спирту використовують реакцію Комаровського, основану на переведенні вищих спиртів у забарвлені сполуки за допомогою ваніліну, бензальдегіду, n-диметиламінобензальдегіду, саліцилового альдегіду та інших ароматичних альдегідів. Крім реакції Комаровського для виявлення ізоамілового спирту ви користовують реакцію окислення його до ізовалеріанової кислоти та реакцію утворення ізоамілацетату. Усі ці реакції дають позитивний ефект лише при відсутності води або при наявності невеликої кількості її в суміші реагуючих речовин. Тому перед виконанням перелічених реакцій ізоаміловий спирт екстрагують з дистиляту діетиловим ефіром. Ефірну витяжку розділяють на чотири частини, кожну з них вміщують у фарфорову чашку і випарюють. В одержаних залишках визначають наявність ізоамілового спирту.

Реакція з саліциловим альдегідом.

Ізоаміловий спирт з саліциловим альдегідом при наявності концентрованої сірчаної кислоти дає забарвлення (реакція Комаровського). За одними даними, у цій реакції концентрована сірчана кислота віднімає воду від ізоамілового спирту, в результаті чого утворюється ізоамілен (СН₃)₂—СН—СН=СН₂, який взаємодіє з саліциловим альдегідом. Згідно з іншими даними, концентрована сірчана кислота окислює ізоаміловий спирт. Альдегід ізовалеріанової кислоти, що утворюється при цьому, вступає в реакцію конденсації з саліциловим альдегідом.