Способи завантаження Excel

Способи запуску ЕТ Excel можна розділити на запуск власне програми Excel і запуск програми з подальшим автоматичним відкриттям документа. До першої групи способів запуску належать такі:

- завантаження програми Excel через головне меню;

- клацання по позначці Excel на панелі Microsoft Office (якщо така є);

- подвійне клацання по піктограмі Excel на робочому столі або клацання правою кнопкою миші по піктограмі Excel і потім - по опції Открьіть з контекстного меню;

- запуск Excel із вікна Мой компьютер або Проводник (подвійне клацання по позначці файла Excel, exe, що звичайно міститься в папці Program Files\Microsoft Office\Office).

Основне вікно Excel

Після завантаження Excel ви побачите у вікні уже знайомі вам елементи: рядок заголовка, позначку системного меню, групу кнопок керування вікном, рядок меню, панель інструментів, рядок стану, смуги прокручування й обрамлення вікна.

Призначення всіх названих елементів вам уже відоме по роботі в інших Windows-додатках. Зазначимо тільки деякі особливості заголовка програми. Він об'єднує імена програми й активного документа. Новому документу за умовчанням надається ім'я Книга 1 (у таблицях Excel усі документи прийнято називати робочими книгами). Якщо рядок заголовка виділений інтенсивним кольором, то вікно в даний момент є активним.

У вікні містяться також спеціальні компоненти, властиві саме вікну Excel.

Рядок формул - це панель у верхній частині вікна Excel, що використовується для введення і редагування змісту комірки. Змістом комірки може бути як постійне значення (скажімо, число або текст), так і формула.

Поле імені — це текстове поле ліворуч від рядка формул, у якому відображається ім'я виділеної комірки або елемент діаграми. У цьому полі можна швидко перевизначити ім'я комірки.

Робоча частина аркуша - це графічне зображення електронних таблиць. Робоча частина складається з комірок і заголовків рядків і стовпців.

Межа вкладок аркушів - вертикальна риска праворуч від вкладок аркушів, що визначає розмір ділянки вкладок. Потягнувши за цю межу, можна змінити розмір ділянки вкладок.

Створення формул. Формули і функції — основні інструменти для проведення розрахунків робочого листка. Вони містять тільки адреси комірок, абсолютні вели­чини або вбудовані функції. Для перегляду таблиці у вигляді формул активізують команди Сервис, Параметры, Вид, Формули.

При створенні формул використовуються такі зна­ки математичних дій, що виконуються відповідно до вка­заних пріоритетів:

1 — ˆ — піднесення до степеня;

2 — (*) _ множення, (/) — ділення;

3 — (+) — додавання, (—) — віднімання.

Створення формул завжди починається зі знака «=».

Робота з простими функціями. За допомогою кноп­ки ∑ (Автосумма) автоматично розраховується сума значень у стовпці (або в рядку). Для цього активізують вільну комірку під стовпцем (чи праворуч від рядка) та кнопку Автосумма. В комірці автоматично створю­ється функція СУММ із зазначеним аргументом — від­повідним діапазоном стовпця (або рядка). Натискують на клавішу Enter. Функція розрахунку суми у стовп­ці В матиме такий вигляд:

=СУММ(В2:В8)

Для роботи з іншими функціями використовують

кнопку (Вставка функции). При цьому активізу­ється Майстер функцій, за допомогою якого значно по­легшується створення функцій.

У лівій частині вікна розташуються категорії, в яких функції згруповано за певною ознакою (наприклад, ма­тематичні, статистичні тощо), а у правій — функції, що вміщені у вибраній ліворуч категорії. Категорія Полный алфавитный перечень включає перелік усіх функцій.

Робота зі складними функціями. До складних на­лежать функції СЧЕТЕСЛИ, СУММЕСЛИ, ЕСЛИ, а та­кож вбудовані функції.