Тема 7. Українська поезія 20-х років. Творчість «неокласиків»

1. Явище київської “неокласики” в контексті української поезії, літератури та культури 20 років, дисциплінування поетичної думки, утвердження аполлонійського начала. Спадкоємність київського Атенею та Київської Олександрії. Їхня поетична, перекладацька та наукова діяльність. Феномен “наукової поезії”. Поетичні збірки М.Зерова, П.Филиповича, М.Драй-Хмари, М.Рильського, окремі вірші О.Бургардт.

2. Інтертекстуальна та культурологічна основа київської “неокласики” як відкритої поетичної системи. Невідповідність її концепції настановам неокласицизму. Полеміка з приводу даного питання. Ознаки кларизму, калокагатії, гармонії раціональних та емоційних чинників у ліриці “неокласиків”.

3. Версифікаційні й образні характеристики поезії М.Зерова, П.Филиповича, М.Драй-Хмари, М.Рильського, О.Бургардта. Поєднання в їхній ліриці поетики різних стилів.

4. Зв’язок поезії “неокласиків” із сучасністю: на прикладі творчості М.Зерова, М.Рильського та ін.

Література:

Ґроно нездоланих співців. – К.,1997.

Державин В. Поезія Миколи Зерова і український класицизм.// Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. – К.,1994. – Кн.1.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К.,1995.

Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. – К.,1998. – Т.1.

Київські неокласики. – К.,2003.

Ковалів Ю. Скрипторій. – Біла Церква, 2004.

Маланюк Є. Книга спостережень: Статті про літературу. – К.,1997.

Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933. – К.,2002.

Наливайко Д.С. Українські неокласики і неокласицизм.// Наукові записки. – Т.4. – Філологія. – К.,1998.

Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського (1910-1941). – К.,1980.

Письменники Радянської України. 20-30 роки. – К.,1989.

Шерех Ю. Не для дітей: Літературно-критичні статті та есеї. – Нью-Йорк, 1969.

Шерех Ю. Третя сторожа. – К.,1993.

Поезія М.Зерова, М.Рильського, П.Филиповича, М.Драй-Хмари.