Тема 13. Проза “розстріляного відродження”. Романне мислення В.Підмогильного

1. Еволюція В.Підмогильного від малої епічної форми до великою (на прикладі оповідань “Ваня” та “Гайдамака”).

2. Художнє розв’язання характерної для української літератури бінарної опозиції село-місто. Його трагічний варіант у повісті “Третя революція”.

3. Новий тип психологічного роману “Місто” в українській літературі. Розкриття драматичної теми українського марґінала у романі В.Підмогильного. Ініціаційні моменти переходу Степана Радченка з одного (“сільського”) до іншого (урбаністичного) стану: втрати і набутки. Образ Степана Радченка в типологічному ряді аналогічних образів французької літератури: “Червоне і чорне” Стендаля, “Батько Горіо” О.де Бальзака, “Любий друг” Гі де Мопассана. Еволюція головного героя роману “Місто” як людини і письменника, посилення його егоїстичних інтересів. Любовні колізії Степана Радченка на шляху його міської кар’єри.

4. Ознаки психологічного реалізму В.Підмогильного у романі “Місто” та інші стильові елементи. Використання принципів психоаналізу, завбачення екзистенціалізму в літературі: “Нудота” Ж,П.Сартра, “Чума”, А.Камю.

5. Топоніміка Києва у романі, духовна атмосфера 20-х років.

6. Неоднозначна критична рецепція роману “Місто”.

7. Екзистенцій на проблематика роману “Невеличка драма”. Образ Марти Висоцької у смугах відчуження знедуховленої цивілізації.

8. Екзистенційний бунт у “Повісті без назви”.

9. Новаторство експериментальної прози В.Підмогильного, її зв’язок із класикою та модерністськими віяннями.

Література:

Бернадська Н.І.Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція. – К.,2004.

Досвід кохання і критика чистого розуму: Валер’ян Підмогильний: тексти та конфлікт інтерпретацій / Упоряд. О.Галета. – К., 2003.

Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. – К.,1988. – Кн.1.

Ковалів Ю. Ренесанс української прози і драматургії 20-х років ХХ століття. – К.,2007.

Костюк Г. Валер’ян Підмогильний.// Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К.,1994. – Кн.2.

Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933. – К.,2002.

Ласло-Куцюк М. Засади поетики. – Бухарест, 1983.

Ласло-Куцюк М. Шукання форми. – Бухарест,1980.

Мафтин Н. Загроза людяного в людині (Еросно-танатосна парадигма фрейдизму як генеральний алгоритм побудови новелістичного сюжету: В.Підмогильний «Ваня» - І. Чернявська «Екзекуція») // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. - № 7-8. – С. 130-137.

Мельник В.О. Валер’ян Підмогильний.// Підмогильний В. Оповідання, повість, романи. – К.,1991.

Мельник В.О. Суворий аналітик доби: Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст. – К.,1994.

Мовчан Р. Валер’ян Підмогильний (1901-1937) // Дивослово. – 2011. - № 2, № 4.

Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: Портрет в історичному інтер’єрі. – К., 2008.

Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002.

Пославська В. Степан Радченко (В. Підмогильний «Місто» і Жорж Дюруа (Гі де Мопассан «Любий друг»): психологічні паралелі) // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. - № 19-21. – С. 17-19.

Тарнавський М. Між розумом та ірраціональністю: Проза Валер’яна Підмогильного. – К., 2004.

Шерех Ю. Не для дітей: Літературно-критичні статті і есеї. – Нью-Йорк,1964.