Пояснювальна записка. Завідувач кафедри новітньої

ЗА Т В Е Р Д Ж У Ю

Завідувач кафедри новітньої

Української літератури

Семенюк Г. Ф.

Р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

з курсу «Історія української літератури І пол. ХХ ст.»

для студентів 4 курсу спец. «Літературна творчість, українська мова та література»

денної форми навчання, І семестр: лекції – 51 год., практ. – 51 год.)

Викладач: кандидат філологічних наук

Рябченко Марина Миколаївна

Розглянуто та затверджено

на засіданні кафедри

новітньої української літератури

Протокол № __ від _____ 2011 року

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Нормативний курс Історії української літератури першої половини ХХ ст. має на меті висвітлити динаміку письменства у 20-30 роки та під час другої світової війни в контексті тогочасних позахудожніх та власне художніх реалій, проаналізувати жанрово-стильові пошуки в річищах модернізму, аванґардизму та штучного “соцреалізму”.

Завдання курсу – дати студентам систематизоване знання літературного руху за роки національно-визвольних змагань, покоління “розстріляного відродження”. Особливу увагу в складному літературному процесі слід приділити змістові творів, виявленню актуальної проблематики, боротьбі стилів, течій, шкіл, напрямів, методів, а також розглядати розвиток української літератури в контексті європейської і світової. Висвітлити етап запровадження методу “соцреалізму” та репресій щодо творчої інтелігенції. Належне місце в курсі вивчення української літератури першої половини ХХ століття має зайняти й еміграційна література, а тому буде розкритий паралельний потік еміграційного українського письменства у вигляді “Празької школи”, сукупного доробку представників західноукраїнської літератури. Приділити увагу специфіці писемного слова під час другої світової війни.

Враховуючи ці особливості та дотримуючись естетичного добору, програма виокремлює найвагоміші літературні постаті й явища української літератури першої половини ХХ століття.

Кількість балів відповідає оцінці:

1–34 –“незадовільно” з обов ¢язковим повторним вивченням дисципліни;

35–59 – “незадовільно” з можливістю повторного складання;

60–64 – “задовільно” (“ достатньо”);

65–74 – “задовільно”;

75–84 – “добре”;

85–89 – “добре” (“дуже добре”);

90–100 – “відмінно”.