Система володіння відпочинком (таймшер)

«Таймшер» – слово, запозичене з англійської мови: «timeshare» дослівно означає «розподіл часу». Сьогодні таку назву дали системі володіння клубним відпочинком, своєрідному туристичному продукту, який щороку стає все більш популярним за кордоном. Таймшер являє собою право використовувати певний об’єкт власності у визначений в договірному порядку проміжок часу. Так, особа має змогу сплатити певну суму коштів і отримати право на частину готеля чи іншого об’єкта нерухомості на будь-який період часу протягом визначеного строку. Як правило, таймшер створюється девелоперською фірмою, яка спеціалізується на нерухомості. Така фірма вкладає позиченні кошти в будівництво чи реконструкцію об’єктів нерухомості типу готелів. Така фірма створює клуб – некомерційну організацію, яка об’єднує учасників – співвласників нерухомості, які вносять початкові внески. Розмір цього внеску значно менший ніж ціна приміщення, тому що об’єкт передається декільком власникам, які експлуатують його по черзі згідно з умовами членства в клубі. Для експлуатації спільного майна клуб укладає договір з компанією, яка надає комунальні послуги, ремонтує приміщення. Він оплачується з щорічних внесків членів клубу. Для збільшення споживачів-учасників клубу та реалізації прав на приміщення організовується маркетингова компанія, яка займається продажем прав на таймшер. Таймшер класифікують залежно від сезону, на який особа його купує:•червоний – найпопулярніший період часу, який користується найбільшим попитом;•білий – міжсезонний період;•синій – сезон з найнижчим попитом. (Для кожної держави, зрозуміло, попит на той чи інший сезон є різним.) Як і готелі, таймшери поділяються залежно від кількості зірок. Українське законодавство, яке регулює діяльність туристичних фірм та забезпечує захист прав туристів передбачає лише договір на надання туристичних послуг, на екскурсійне обслуговування та на готельне обслуговування. Проте на практиці фактично потребує врегулювання набагато більша кількість договорів. На даний момент немає спеціального законодавства, що регулює відношення, які виникають при придбанні таймшерних прав громадянами, а норми цивільного права є недостатніми. Продаж таймшеру в Україні залишається нелегальним, тому, у більшості випадків, покупці таймшерних прав стають жертвами шахрайств. Основним актом, що регулює відносини таймшеру, є Директива Європейського Союзу №94/47/СЕ, прийнята 24 жовтня 1994 р. Цей документ є основним законом, який захищає права покупців таймшеру у країнах ЄС з 1994 року. Сьогодні виникли нові види договору таймшер: існує таймшер, відповідно до якого надається частка рухомого майна, яке може використовуватись для мешкання (яхти, будинки на колесах та інше). Контракт на купівлю таймшеру обов’язково складається на двох мовах - мові держави, де проживає покупець, і мові держави, де розташована власність. У контракті повинні бути в письмовій формі викладені всі майнові умови, способи та порядок його розірвання, а також час, протягом якого споживач має право розірвати контракт в односторонньому порядку без пояснення причин. Нагальною на сьогодні є необхідність внесення такого поняття в українське законодавство, визначення істотних умов договору таймеру та відповідальності сторін аби уникнути шахрайства та зловживань в цій галузі.