Особливості пломбування амальгамами

Каріозну порожнину препарують за класичною методикою, створюючи ретенційні пункти оскільки відомо, що в амальгами погана адгезія до тканин зуба. В даний час розроблені спеціальні адгезиви під амальгамові пломби (Amalgan Liner, “Voco”, Німеччина), що покращують адгезію даної пломби і звязують надлишкові атоми ртуті, зводячи її виділення в процесі затвердіння практично до нуля. Крім того, ці адгезиви захищають пульпу і дентин від хімічних, біктеріальних і термічних подразників, що дозволяє значно ширше використовувати пломби з амальгами на недепульпованих зубах.

Як один з недоліків АП дослідники вказують на можливість відлому однієї з стінок зуба після пломбування. Відбувається це за рахунок великої різниці коефіцієнтів теплового розширення твердих тканин зуба і амальгами.

Стінки каріозної порожнини після препарування повинні бути дещо товщі, ніж при використанні композитного матеріалу. В якості прокладки під АП можна використовувати цинк-фосфатні цементи, склоіномерні лаки. При пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу потрібно використовувати матрицетримач і стальні матриці. Потрібна пришийкова адаптація матриці за допомогою міжзубного клина (дерев’яного).

Ртуть з порошком замішується в амальгамозмішувачі. На сьогодні амальгами без γ2 фази випускаються в попередьно дозованих капсулах: №1 містить – 400 мл, №2 – 600 мл, №3 – 800 мл.

Розрізняють дві основні капсульні сиситеми. В “активуємих” капсулах перед змішуванням потрібно встановити перегородку між сплавом і ртуттю. В самоактивованих капсулах пестік під час змішування пробиває тонку перегородку, що розділяє обидві камери. Капсульні системи забезпечують рівномірне дозування сплаву і ртуті.

Після змішування амальгаму поміщають, вскривши капсулу, в металевий чи скляний посуд з гладкими стінками, а потім в ньому наповнюють амальгамовий пістолет амальгамою для її переносу в каріозну порожнину. Пригтовлена амальгама вноситься в порожнину кількома порціями. Перша порція ретельно розтирається по дну і стінках порожнини, решта порцій конденсуються до уже притертої амальгами, оклюзийну поверхню формують останньою.

Час роботи з амальгамою складає від 2 до 10 хв. Для роботи з амальгамою використовують штопфери з плоским робочим кінцем шаровидного, ромбовидного чи трапецевидного перерізу. Нависаючі краї пломби видаляють вузьким гострим серповидним скалером. Особливу увагу необхідно приділити формування ската контактного гребеня при пломбуванні каріозної порожнин ІІ класу.

Полірування амальгамових пломб проводимо в друге відвідування, використовуючи при цьому металеві фініри, чи краще силіконові головки темнокоричневого кольору різної конфірурації на першому етапі поліровки і на заключному – головки для полірування композитних реставрацій. При цьому необхідно постійно зрошувати зуб водою, для запобігання перегріву пломби.

Утилізація амальгами: залишки амальгами уважно збирають в пластикову капсулу, в якій і знаходиться амальгама. Задача і вивіз капсул з залишком амальгами узгоджується з районною СЕС.