Діаметилакрилатні цементи

Ці матеріали розроблені пізніше і звичайно основані на системі BIS-GMA. Поставляються у вигляді двох густих рідин, чи двох паст у вигляді порошок/рідина.

Застосування.

Діаметилакрилатні цементи (ДМАЦ) застосовуються для цементування попередньо протравлених суцільнолитих протезів і ортодонтичних апаратів, а також у якості пломбувального матеріалу.

Склад і отвердіння.

Порошок являє собою тонко здрібнене борсилікатне скло чи кварцове скло, що містить органічний перекис як ініціатора. Рідина складається із суміші BIS-GMA чи подібного ароматичного діметакрилата, розведеної алкілдиметакрилатом з низькою в'язкістю. Як каталізатор використовують амін. Матеріали типу паста-паста містять суміш BIS-GMA і інших мономерів з різними кількостями наповнювача в залежності від марки, а також ініціатори хімічного чи світлового затвердіння, подібні тим, що застосовуються в композитних матеріалах.

При змішуванні відбувається полімеризація мономерної суміші, у результаті утворяться композитні пластмаси з великою кількістю поперечних зв'язків.

Спосіб застосування

Порошок відмірюють по об’єму і змішують з потрібною кількістю рідини. Правильне дозування відіграє важливу роль. Матеріали паста-паста змішують у співвідношенні 1:1 до одержання однорідної суміші.

При правильному замішуванні робочий час складає близько 4 хв., час затвердіння — 6-7 хв. Швидкість затвердіння збільшується при більш високій температурі в приміщенні і звичайно зменшується при тривалому зберіганні. Матеріали для фіксації ортодонтичних апаратів звичайно затвердівають швидше. Розчинність у воді і кислотах низька.

Адгезійна властивість стосовно емалі і дентину в цих цементів не велика, якщо емаль і дентин не протравлені фосфорною кислотою. У матеріалів, що містять фосфатний мономер, адгезія поліпшується, особливо до неблагородних металів.

Ці матеріали мають подразнюючу дію на пульпу зуба.

Переваги ДМАЦ:

- висока міцність,

- низька розчинність.

Недоліки ДМАЦ:

- труднощі обробки,

- токсичність для пульпи зуба.

Представником цієї групи цементів є Biomer (Dentsply, Англія).

Б. АМАЛЬГАМА.

Амальгамою називається сплав одного або кількох металів із ртуті. Стоматологічна амальгама – особливий вид амальгами, який використовується в якості пломбувального матеріалу.

Амальгами використовуються в Європейській стоматології з XVII століття Їх широке використання обумовлено рядом позитивних властивостей:

· вони пластичні

· добре моделюються, дозволяючи формувати горби і фігури

· мають високу міцність та зносостійкість.

Відомо, що амальгамові пломби перешкоджають прикріпленню до їх відшліфованої поверхні карієсогенних стрептококів, зокрема Str. mutans, що не можна сказати про пломби з інших матеріалів.

Прихильники амальгами завжди підкреслювали простоту в роботі з амальгамою, її дешевизну, невибагливість амальгамових пломб (АП) до умов гігієни порожнини рота пацієнта, збереження контактного пункту на протязі всього часу стояння пломби і, на кінець, її довговічності.

Класифікація амальгами: