Стаття 207. Опитування

1. Опитування спрямоване на отримання відомостей від особи, яка опитується.

2. Опитування проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір опитати.

3. Опитування не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день.

4. Перед опитуванням встановлюється особистість особи, роз’яснюються її права, а також порядок проведення опитування. За необхідності до участі в опитуванні залучається перекладач.

5. У випадку відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати пояснення, особа, яка проводить опитування, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.

6. Відомості, отримані внаслідок проведення опитування після такої заяви, не можуть бути використані як докази у суді.

7. Особа має право давати пояснення слідчому, державному обвинувачу, захиснику, підозрюваному, який не представлений захисником. Особа не несе відповідальності за відмову давати пояснення під час досудового розслідування і така відмова не може бути використана як ознака її винуватості.

8. За погодженням із опитуваною особою під час опитування може застосовуватися фотозйомка, аудіо- чи (та) відеозапис.

9. Опитувана особа має право використовувати під час опитування власні документи і записи.

10. За бажанням опитуваної особи вона має право викласти свої пояснення власноручно. За письмовими поясненнями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.

11. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати), а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.