Стаття 178. Застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, чи з домашнім арештом

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження відомості обставини, які дають підстави для:

1) розумної підозри у вчиненні підозрюваним, обвинувачуваним кримінального правопорушення;

2) вагомого переконання в існуванні хоча б одного з передбачених в частині третій статті 165 цього Кодексу ризиків і на які вказує державний обвинувач.

2. Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання державний обвинувач не доведе обставин, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинувачуваного з’являтися за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо державний обвинувач доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.

4. Якщо державний обвинувач доведе передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті обставини, слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинувачуваного з’являтися за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, та виконувати одне або кілька таких зобов’язань:

1) з’являтись до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) залишатися у межах певної територіальної юрисдикції;

3) повідомляти державного обвинувача чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій закордонний паспорт;

9) погодитися на електронний моніторинг.

5. Для забезпечення виконання особою зобов’язань, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинувачуваного надати такі гарантії:

1) особисте зобов’язання;

2) поруку не менш ніж від двох осіб, яких слідчий суддя, суд вважає вартими довіри;

3) особисту грошову гарантію у визначеному слідчим суддею, судом розмірі без застави майна та внесення грошей у депозит;

4) грошову гарантію у визначеному слідчим суддею розмірі не менш ніж від двох осіб без застави майна та внесення грошей у депозит;

5) грошову гарантію у визначеному розмірі, забезпечену заставою майна підозрюваного, обвинувачуваного чи іншої особи або внесенням у депозит грошей чи цінних паперів.

6. Слідчий суддя, суд не може зобов’язати підозрюваного, обвинувачуваного виконати будь-яку з гарантій, передбачених пунктами 1–5 частини п’ятої цієї статті, якщо державний обвинувач не доведе, що передбачена попереднім пунктом гарантія не здатна забезпечити виконання визначених слідчим суддею, судом зобов’язань.

7. Для вирішення питання про наявність ризиків, зазначених у частині третій статті 165 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, що стосуються ризику, зазначеного у клопотанні державним обвинувачем, у тому числі:

1) вагомість наявних відомостей про вчинення підозрюваним, обвинувачуваним кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинувачуваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинувачуваного;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинувачуваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинувачуваного постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинувачуваного;

7) майновий стан підозрюваного, обвинувачуваного;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинувачуваного;

9) дотримання підозрюваним, обвинувачуваним умов застосованих запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.