Властивості відчуттів

Рис. 2.1.4. Властивості відчуттів

Відчуттям притаманні також загальні закономірності (Рис. 2.1.5.)

Рис. 2.1.5. Закономірності відчуттів

Пороги чутливості. Подразник, діючий на аналізатор, не завжди викликає відчуття. Доторкання пушинки до тіла можна не відчути. При дії дуже сильного подразника може настати момент, коли відчуття перестають виникати.

Поріг чутливості - такий рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття

Розрізняють пороги: абсолютний і поріг розрізнення. Абсолютний поріг буває верхній і нижній.

Та найменша сила подразника, яка, діючи на аналізатор, викликає ледве помітне відчуття, називається нижнім абсолютним порогом чутливості. Нижній поріг характеризує гостроту чутливості аналізатора.

Та найбільша сила подразника, за якої ще існують відчуття даного виду, називається верхнім абсолютним порогом чутливості.

Пороги чутливості індивідуальні для кожної людини. Є також поріг чутливості до розрізнення - те найменше збільшення сили діючого подразника, яке викликає ледве помітну реакцію відчуттів.

Так, якщо в співаючому хорі, який складається з 10-ти осіб, замовкне один зі співаків, людське вухо здатне відчути різницю

Поріг розрізнення для кожного аналізатора - величина постійна. Так, для слухового аналізатора поріг розрізнення дорівнює 1/10, для зорового 1/60.

На своєрідності порогів розрізнення базується один із основних законів, що відноситься до відчуттів. Він отримав назву від імен німецьких вчених, які вперше його сформулювали в середині XIX ст.: Ернста Вебера і Гюстава Фехнера. Закон Вебера-Фехнера має таке формулювання: сила відчуття знаходиться в логарифмічній залежності від сили подразника, а саме: зміна сили відчуття пропорційна десятинному логарифму сили подразника.

Така логарифмічна залежність є надзвичайно важливою для розробників теле- й відеоапаратури, оскільки допомагає вирахувати, наскільки інтенсивним має бути сигнал, щоб він відчувався точно і без викривлень.

Ще однією закономірністю відчуттів є адаптація.

Адаптація (пристосування) - це зміна чутливості аналізатора під впливом постійно діючого подразника, що проявляється у зниженні або підвищенні порогів

Ступінь адаптації різних аналізаторних систем до відповідних подразників неоднаковий: висока адаптованість властива нюховим і тактильним відчуттям (ми не помічаємо тиску одягу на тіло), менша вона в слухових і холодових відчуттях. Незначна адаптація притаманна больовим відчуттям.

Сенсибілізація - підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ

Так, спеціалісти з розфарбовування тканин розрізняють від 40 до 60 відтінків чорного кольору. Дегустатори вин розрізняють надтонкі смакові відчуття, що нетренованій людині навіть важко уявити. Заняття музикою розвивають музичний слух, а живописом - кольорове відчуття.

Явище сенсибілізації слугує доказом того, що відчуття розвиваються під впливом умов життя і вдосконалення діяльності аналізаторів. Сенсибілізація - один з проявів більш загальної закономірності відчуттів, яка називається взаємодією.

Взаємодія відчуттів - це зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої

Наприклад, слухова чутливість підвищується під час інтенсифікації подразнення зорового аналізатора. Тому на музичних концертах завжди яскраве освітлення. Відомі факти підвищення слухової, тактильної, зорової чутливості під впливом слабких больових подразнень. Проте під впливом опромінення шкіри ультрафіолетовим промінням зорова чутливість знижується.

Контрастність відчуттів - це зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього або супутнього подразника

Наприклад, біла фігура на чорному тлі здається темнішою, слабкий теплий подразник після холодного здається гарячим тощо.

Синестезія - це виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора

Наприклад, під час звукових подразнень у людини виникають зорові образи тощо.

Розглянуті закономірності розкривають високу динамічність відчуттів, їх залежність від сили подразника, від функціонального стану аналізаторної системи, викликаного початком або припиненням дії подразника, а також одночасною дією кількох подразників на один аналізатор або суміжні аналізатори. Можна сказати, що закономірності відчуттів визначають умови, за яких стимул досягає свідомості. Біологічно важливі стимули діють на мозок за знижених порогів і підвищеної чутливості, стимули, які втратили біологічну значущість, - за більш високих порогів.

Поріг відчуття — мінімальна сила подразника, яка викликає в даних умовах ледве помітне відчуття. Чим нижчий поріг, тим більша чутливість, і навпаки. Є підпорогові подразники — вони діють, але відчуття не виникає. Мінімальна величина подразника, що викликає відчуття, визначає нижчий абсолютний поріг відчуття. Якщо збільшувати силу діючого подразника, сила відчуття збільшується і досягає верхнього порога, після якого відчуття якісно змінюється: воно стає неприємним, а потім перетворюється на больове. Нижчий і вищий абсолютні пороги визначають діапазон абсолютної чутливості аналізаторів.

Розрізнювальна чутливість вимірюється порогом розрізнення, або диференційним порогом. Це мінімальна різниця в силі двох подразників, яка викликає посилення або послаблення відчуття по відношенню до його початкової інтенсивності. Пороги розрізнення для кожного аналізатора є відносно постійними в досить широких межах зміни величини подразника.Закон Вебера-Фехнера показує зв'язок між силою подразника і інтенсивністю відчуття. Дослідження порогу відчуття має не тільки теоретичне, а й практичне значення для інженерної, військової психології та інших наук. Визначення порогу відчуття при порушеннях у роботі аналізаторів допомагає діагностувати порушення і визначати шляхи й засоби корекції відхилень від норми.

Синестезия — это психологическая соотносимость цвета, звука, слова, формы, тактильных, вкусовых и обонятельных ощущений. Впервые на это явление обратили внимание личности творческие — художники и писатели. Гете отметил соответствие геометрических фигур определенным цветам (круг = синему, а треугольник = желтому). Артюр Рембо писал, что звук «А» черного цвета, «Е» — белого, «И» — красного, «У» — зеленого, «О» — голубого. Иван Бунин продвинулся еще дальше: он подробно изложил цветопередачу всех букв русского алфавита.

В середине ХХ века синестезию серьезно стали изучать и психологи. Они доказали, что синестезия характерна для всех людей, но проявляется она в подавляющем большинстве случаев на бессознательном уровне. Звуковое или вкусовое ощущение цвета возникает спонтанно, однако оно характеризуется поразительной устойчивостью и личностным однообразием. Такое явление как синестезия нельзя упускать при создании визуальной рекламы и упаковки, так как цвет в рекламе помогает направлять внимание потребителя в нужное русло, корректировать его отношение к товару в положительном смысле.

В практике большую роль играет функциональная пригодность цвета. В зависимости от обстоятельств, тот или иной цвет психологически вызывает определенные чувства:

Красный: теплый, энергичный, сладкий, веселый. Рекомендуется для оформления рекламы пищевых продуктов, алкогольных и безалкогольных напитков, сигарет. Осторожности требует при упаковке кондитерских изделий, так как устойчивая ассоциация красного со «сладостью» может привести к чувству пресыщения. Разбавленный красный (розовый) идеален для оформления линий декоративной косметики.

Синий: холодный, спокойный, сладкий, тихий. Занимает стабильное второе место в списке любимых цветов. Рекомендуется для оформления и рекламы пищевых продуктов, минеральной воды, водки, бытовой техники (особенно холодильников и кондиционеров), сантехнического оборудования.

Зеленый: холодный устойчивый, кислый, глухой. Натуральный цвет, соотносимый с понятием «природный», рекомендуется для оздоровительных, экологически чистых продуктов, фармакологических препаратов, линий лечебной косметики, пива (кислый вкус).

Желтый: теплый, нежный, легкий, тревожный. Характеристики противоречивые, как и сам цвет. Потому его можно использовать для оформления рекламы совершенно разных продуктов (детское питание, различные пищевые масла, лекарственные препараты, туристические услуги).

Фиолетовый: тяжелый, глухой, своевольный. Хорошо сочетается с теми продуктами, в которых важно подчеркнуть какой-либо неожиданный аспект, своеобразие, вычурность.

Коричневый: земляной, натуральный, комфортный. Выражает опытность и традиционность. Соответствует товарам, главная характеристика и преимущество которых — традиционность. Коричневый акцентирует внимание на проверке временем, отсутствия легкомыслия.

Черный: тяжелый, глухой, затягивающий. Психологическое воздействие определяется цветовой парой. Как цвет в рекламе подчеркивает торжественность, весомость, важность товара, «оправдывает» высокую стоимость эксклюзивной продукции.

Белый: легкий, светоносный, звучный, раскрывающийся. Как и черный, сам по себе не так значим, как в паре. Вместе с холодными цветами особенно ярко подчеркивает «освежающие» характеристики продукта, отвечает понятиям «чистота», «стерильность».