Відчуття як психічний пізнавальний процес

Відчуття — психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму за безпосереднього впливу подразників на відповідні органи чуття.
Органи чуття — єдині канали, якими зовнішній світ проникає в людську свідомість. Матеріальним органом чуття є аналізатори. Органи чуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. Відтак виникає адекватне відчуття довкілля і стану самого організму.
Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в певний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості. Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу, їхньою фізіологічною основою є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.
Аналізатор складається з трьох частин:
1. Периферичний відділ (рецептори), який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес.
2. Аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви — провідні шляхи, які з'єднують периферичний відділ аналізатора із центральним.
3. Підкоркові та коркові відділи (мозковий кінець) аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів.
У корковому відділі кожного аналізатора є ядро (центральна частина), де сконцентровано основну масу рецепторних клітин, і периферія, що складається з розсіяних кліткових елементів, які в тій чи іншій кількості розташовані в різних ділянках кори.
Розсіяні (периферичні) елементи цього аналізатора входять у ділянки, суміжні з ядрами інших аналізаторів. Цим забезпечується участь в окремому акті відчуття більшої частини всієї кори головного мозку.
Певним клітинам периферичного відділу аналізатора відповідають певні ділянки кори. Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого.
Рефлекторна дуга складається з рецептора, провідних шляхів, центральної частини та ефектора.
Процес зорового відчуття не лише починається в оці, а й завершується в ньому. Те саме характерне і для інших аналізаторів.
Принцип зворотного зв'язку, відкритий І.М. Сєченовим, потребує визнання того, що орган чуття є навперемінно рецептором та ефектором.