Діячі освіти України про формування особистості дитини засобами природи 3 page

Для оформлення кутка природи використовують декоративні тарілки з природними орнаментами, ставлять куманці і вази з су­хими букетами, а влітку — з композиціями із живих квітів.

Під час розміщення в кутку природи об'єктів слід ураховувати такі основні вимоги:

1. Розміщення кімнатних рослин, тварин повинно бути підпо­рядковано їхнім потребам у світлі, теплі тощо. Наприклад, пта­хам слід забезпечити добре освітлене місце, через те що їм треба багато їжі, яку вони споживають лише при достатньому освітлен­ні, в той же час хом'ячка ні в якому разі не можна залишати в освітленому місці, тим більше на сонці, бо це призводить до за­гибелі цих нічних тваринок.

2. Слід урахувати можливості розміщення дітей під час спо­стережень і догляду за об'єктами, тримаючи в полі зору перш за все їхню безпеку.

3. Дбати про естетичний вигляд кутка природи.

КІМНАТНІ РОСЛИНИ КУТКА ПРИРОДИ І ЗИМОВОГО САДУ. Кімнатні рослини — постійні мешканці кутка природи. Крім того, вони широко застосовуються в дитячих садках для створення зимових садів, оформлення вестибюлів, сходів тощо.Наявність у кутку природи кімнатних рослин дає змогу пока­зати дітям різноманітність рослин, їх будову, способи розмноження, познайомити з диференційованими потребами рослин в основ­них факторах середовища, навчити найпростішим прийомам догля­ду, сформувати уявлення про їхню красу, виховати дбайливе став­лення. Кімнатні рослини виділяють фітонциди, (особливо це влас­тиве для циперуса, пеларгонії) і тим самим створюють більш сприятливі умови у приміщенні.

Кімнатним квітництвом люди займаються давно. Активно роз­вивалося воно з появою мореплавства. Відвідуючи різні куточки Землі, мандрівники привозили цікаві рослини, частина яких при­живалася у приміщеннях. Наші кімнатні рослини — це маленькі, але справжні рослини тропічних лісів Індії, Яви, Бразилії, пустель Африки, Мексики. Вони найкраще пристосувалися до кімнатних умов, оскільки в кімнатах тепло. Проте і ці рослини страждають через відсутність звичних умов. Рослини тропіків — через сухістьповітря, рослини пустель — через відсутність достатньої кількості світла. Знаючи їхнє походження, треба намагатися створити для. них умови, близькі до тих, в яких вони жили на батьківщині. Усі кімнатні рослини за особливостями зовнішнього вигляду умовно поділяють на такі групи: красивоквітучі, цибулинні, декоративно-листяні, ампельні і виткі, сукуленти.

Красивоквітучі кімнатні рослини. У цю групу об'єднують рослини, для яких характерне пишне і тривале цвітіння. Саме їм віддають перевагу, оскільки дітей приваблює все яскраве.

Абутилон (кімнатний клен) (рис. 1) походить з Бразилії. По­гребує легкого поживного ґрунту, достатнього освітлення і помір­ного поливання. Розмножують рослину живцями та насінням. Рекомендується для зимових садів.

Азалія індійська походить з Індії. Потребує кислих ґрунтів,. Світлолюбна, поливання помірне. Розмножують її живцями. Рослину цікаво утримувати взимку як тимчасового мешканця кутка природи, зачаровуючи дітей красою різноманітних за забарвлен­ням квітів, їх формою. Слід познайомити дітей з її походженням.

Лнтуріум (квітка фламінго) походить з Бразилії. Існує багато видів рослини, але всі вони мають характерної форми суцвіття — (початок), оточене яскравим покривалом. Це тепло - і вологолюбна рослина, яка любить багато світла але не переносить прямого со­нячного проміння. Розмножують рослину насінням, бічними паро­стками, живцями. її можна вирощувати у зимових садах, пере­носячи під час цвітіння до кутка природи, щоб помилуватися кра­сою і оригінальністю цвітіння.

Калерія боготська походить з Центральної Америки. Невибаг­лива кімнатна рослина, яку слід тримати у світлому приміщенні і помірно поливати. Розмножують її бульбочками, подібно до ахіменесу. Привертає увагу м'якими оксамитовими листками і яскраво-червоними трубчастими квітками. Може бути використана як тим­часовий мешканець кутка природи у літній час.

Під час спостережень увагу дітей звертають на своєрідну форму дзвоникоподібних квіток, неначе розмальованих усередині білими смужечками. На відміну від ахіменесу у калерії восени надземна частина не відмирає.

Гортензія походить з Японії та Китаю, приваблюєвеликими зонтиками суцвіть. Цікаво, що квітки її несправжні.

шиття складаються з квіток, що мають замість пелюсток збільшені її чашолистки. Спочатку вони мають зелений колір, потімжовтий і далі — рожевий. Посередині видно маленьку кульку - це і є пелюстки недорозвинутої квітки, які щільно закривають, тичинки та недорозвинуту маточку. Зміну забарвлення гортензії можна викликати штучно, поливаючи її перед цвітінням:один раз на тиждень розчином аміачного галуну (4 г на 1 л води).

При цьому білі квітки стають блакитними. Рослина світлолюбна,потребує помірного поливання, розмножують їх живцями. Рослину добре вирощувати в зимових садах.

Жасмин кімнатний родом з Аравії, вічнозелений кущ з білими ароматними квітками. Потребує світлих місць, помірного поливання. Розмножують жасмин живцями, які легко вкоріню­ються (у березні). Рослина прикрасить зимовий сад, де діти можуть її розглянути, відчути аромат.

Клівія походить з Південної Африки, добре витримує сухі і жаркі умови приміщень, не потребує яскравого освітлення, розмножується молодими паростками. Це постійний мешканець кутка природи, який під час цвітіння приваблює до себе зонтиком яскраво забарвлених квітів, дає змогу знайомити дітей з різнома­нітністю будови та диференційованими потребами рослин у денно­му світлі.

Кала ефіопська родом з Південної Африки, де вона зростає в болотистій місцевості. Любить яскраве освітлення і щед­ре поливання. Розмножують її молодими паростками. Цвіте пере­важно з жовтня до травня. Суцвіття кали — невеликий жовтий по­чаток з білим покривалом, тримається на рослині 1 —1,5 місяця. Потребує періоду спокою в літні місяці, коли поступово скорочу­ють, а потім зовсім припиняють поливання. Враховуючи естетичні властивості рослини та її специфічні потреби, вона може бути рекомендована для вирощування в кутках природи дитячих садків.

Бальзамін походить з Тропічної Африки. Найбільш розповсю­джений бальзамін з рожевими квітками і султанський — з черво­нуватими листками і яскраво-кармінними квітками. Рослина світло - і вологолюбна. Розмножують її живцями, які укорінюються надзвичайно швидко. Бальзамін — постійний мешканець кутка. Природи. Цвіте він безперервно, квітки оригінальні, з довгими Шпорами. На прикладі цієї рослини доцільно знайомити малюків, і з будовою рослин, а в групах старшого дошкільного віку — з роз­ніженням рослин живцюванням.

Бегонія (рис. 6) походить з тропічних областей обох півкуль. Назву рослина отримала від прізвища ботаніка XVIIст. Бегона, який вперше її описав. Серед красивоквітучих бегоній найбільш поширена бегонія завждиквітуча і бульбова. Рослини вимагають мого пухкого ґрунту, затінку, помірного поливання. Розмножуючи, їх насінням, листковими і стебловими живцями, поділом ко­реневища і бульб. Завждиквітуча бегонія є постійним мешканцем. Кутка природи. Спостереження за красивими квітками, блискучим яскраво-зеленим листям сприяє формуванню естетичних вражень, знайомить з різноманітністю квітучих рослин. Бегонія бульбова рекомендується для зимових садів, її добре вирощувати і на ділянці,і дитячого садка.

Глоксинія походить з Південної Америки. Потребує іншої легкої землесуміші, помірного поливання, затінку. Роз­множують її насінням, листковими живцями, бульбами. Надзвичайно гарна рослина, яку можна використовувати, так само як і ахіменес, для вирощування в кутку природи навесні і влітку. На надземні частини відмирають, бульби зберігають у темному ці, навесні пересаджують у свіжий грунт.

Гібіскус походить з Китаю. Невибаглива рослина, яка краще росте і квітує у більш світлих місцях. Потребує багатої землесуміші. Розмножують її живцями. Гібіскус доцільніше вирощувати у зимових садах, оскільки рослина має досить великі розміри.

Ахіменес чарівна квітка з Центральної Америки (Мексика, Гватемала). Вимагає яскравого освітлення, пухкого поживногоґрунту, рівномірного зволоження. Розмножують рослину бульбочками, живцями, насінням. Рослину варто використати як тимчасового мешканця кутка природи влітку, коли під час цвітіння вона покривається яскравими трубчастими квітками.

Пеларгонія (герань) походить з Південної Африки. Відомокілька видів пеларгонії: зональна пахуча, плющолиста, великоквіткова. Це світлолюбні рослини, що потребують помірного поливання та перебування взимку у світлому прохолодномуприміщенні. За відсутності таких умов сильно витягуються.

Навесні їх слід обрізати. Розмножують пеларгонію живцями.

Квітнуть пеларгонії майже цілий рік і є постійними об'єктами

кутка і природи. Найбільш цінна пеларгонія великоквіткова з великими, красивими, надзвичайно різноманітно забарвленими квітка­ми, з гармонійним поєднанням різних відтінків і фарб. У дитячих садках більше вирощують пеларгонію зональну, що має квітки різних кольорів. Висадивши три живці в один горщик, можна створити живий, довгоквітучий букет. Розповідаючи про пеларго­нію, знайомлять дітей з різноманітністю будови квіток, стебла, листків, способами розмноження цієї рослини. Різні види пеларго­нії можна висаджувати на ділянці дитячого садка. Дітей слід обов'язково познайомити із значенням рослини (не лише прикра­шає, але й оздоровлює, з ефірної олії роблять парфуми).

Примула походить з Китаю. Це чудова і широко відома кім­натна рослина, яка цвіте протягом майже всього року. Світлолюб­на, потребує рівномірного поливання, взимку її слід тримати у прохолодному приміщенні. Розмножують примулу насінням і ді­ленням куща. Примули прикрасять зимовий сад.

Пуансетія (молочай чудовий) родом з Центральної Америки та о. Ява. Привертає до себе увагу завдяки яскравим приквітникам (червоним, рожевим, - білим), які зберігають декоративність протя­гом двох місяців. Це рослина короткого дня (зацвітає при тривалості освітлення не більше 12 год на Добу), поливання помірне, роз­множується живцями. Рекомен­дується для зимових садів.

Сенполія — узамбарська фіал­ка її знайшов ботанік Сент-Поль Іллер у горах Південної Африки. Сьогодні відома велика кількість гібридних сортів фіалок. Сенполії потребують яскравого розсіяного осніглення, рівномірного поливан­ня, легкого поживного ґрунту, во­ші не витримують прямих сонячних променів. Розмножують фіал­ки листковими живцями. В кутку природи фіалки бажані і як тим­часові, і як постійні мешканці. Розглядаючи їх різноманітні за кольором і формою чудові квіт­ки, листки з гарними вирізьбле­ними краями, можна розповісти дітям, що ці прекрасні рослини — мандрівниці: В Африці жив уче­ний, який любив мандрувати. Одного разу він ішов у горах повз струмок і побачив чудову рослину. Вона йому так сподобалася, що він вирішив її перенести додому. Фіалка добре прижилася, пий і по цвіла, і всі, хто приходив у гості до вченого, милувалися її красою. Ботанік дарував їм листочки і розповідав, як треба вирощувати таку чудову рослину. Поступово вони поширилися у різних країнах, потрапили і до нас, щоб радувати своєю красою. Тож згадайте, де знайшов Сент-Поль фіалку і подумайте, де її поставити, як доглядати, щоб вона відчувала себе так, як на своїй батьківщині.

Фуксія походить з Центральної Америки. Названа на честь ботаніка XVIст. Л. Фукса. На батьківщині фуксія росте як кущ або деревце, досягаючи висоти 1,5 м. Ця світлолюбна рос­лина може рости і на великих північних вікнах, потребує помір­ною поливання. Розмножують її живцями. В дитячому садку фук­сію можна використовувати як тимчасовий і постійний об'єкт кутка природи. Розглядаючи з дітьми оригінальну квітку фуксії, можна розповісти, що вона нагадує ляльку-балерину у червоній кофті,, білій спідниці, з тонкими ніжками, взутими в жовті черевички,. зеленою голівкою.

Цикламен Батьківщина — Мала Азія, Греція. Росли­на потребує в період цвітіння світлого прохолодного місця, до­статнього зволоження. Розмножують її насінням. Рекомендується для зимових садів, оскільки за відсутності умов у групових кім­натах вона швидко гине.

Цибулинні кімнатні рослини. -Цибулинні кімнатні рослини близькі за своїми ознаками до красивоквітучих, але мають біологічні особливості: цибулину — видозмінене стебло з запасом поживних речовин. Вони здатні перебувати у стані спокою, доки не з'являться відповідні умо­ви — певна температура, достатня кількість вологи. Рослини, що належать до цієї групи, потребують повного або часткового спо­кою протягом кількох місяців, а це означає, що цибулини треба певний час тримати не политими або ледь политими. Яскравість цвітіння, можливість вигонки роблять ці рослини цікавими об'­єктами кутків природи.

Амариліс (гіпеаструм) походить з Південної Африкиі тропічної Америки. Рослини світлолюбні, потребують пухкого«ліпшого ґрунту, помірного поливання і стану спокою. Для цього рослину тримають 2—3 місяці (найчастіше з жовтня до кінця грудня). втемному місці і припиняють поливання. Наприкінці грудня або на початку січня слід разом з дітьми витягти цибулину з горщика, обтрусити з неї ґрунт, розглянути і посадити у свіжий поживний грунт.

Дітям потрібно розповісти, що амариліс — мандрівник з пустель. У пустелях часто буває сильна спека. На небі немає ні хмаринки, і майже півроку не випадають дощі. Земля тріскається від спраги, рослини гинуть. Проте у ґрунті лишаються цибулини, що захищені, наче панциром, цупкою шкіркою. Коли починаються дощі,цибулинки прокидаються від сну і розкривають прекрасні квіти, прикрашаючи на короткий час пустелю. Зараз ми його полемо і через кілька днів побачимо, що цибулина прокинулась віді амариліс готується до цвітіння. Розмножують рослину дочірніми цибулинами, які відділяють або після закінчення цвітіння після закінчення стану спокою. Рослину, що відцвіла, відносять, у підсобне приміщення і підживлюють її, щоб нагромадити у цибулині запас поживних речовин для наступного цвітіння.

Валота пурпурова. Батьківщина — Південна Америка. Відріз­няється від амариліса більш вузькими листками і червонуватим забарвленням біля їхньої основи. Цвіте переважно влітку. Росли­на світлолюбна, розмножують її дочірніми дітками. Може вико­ристовуватися і в кутку природи, і в зимовому саду.

Гемантус походить із Середньої і Південної Амери­ки. Найбільш Розповсюджені в кімнатних умовах гемантус біло-квітковий і гемантус Катарина. Перший не вимагає яскравого освітлення, другий полюбляє більш освітлені місця. Поливання помірне, гемантус розмножують насінням та відділенням цибулинок-діток. Цікаво тримати цю рослину у зимовому саду, де можна показувати дітям своєрідні товсті, м'ясисті листки і суцвіття, які у білоквіткового гемантуса нагадують білу або жовтувату кульку, а у гемантуса Катарина — яскраво-червону. Цвітіння продовжує­ться близько місяця, після чого утворюються яскраво-червоні, по­дібні до намиста, плоди.

Зефірантес Батьківщина — Центральна Америка. В дошкільних закладах найчастіше вирощують зефірантес білий зефірантес Ліндлея з великими рожевими квітками. Рослини вимагають яскравого освітлення, рівномірного поливання, пожив­ного ґрунту. Розмножують їх дочірніми цибулинами. Зефірантес доцільно внести в куток природи влітку, в період його цвітіння. Поодинокі квітки на довгих квітконосах ростуть досить швидко і раптом розкриваються лійкоподібними широкорозкритими квітка­ми рожевого або білого кольору, за що в народі цю рослину на­звали вискочкою. Все літо і восени можна спостерігати за цвітін­ням цієї рослини.

Евхарис амазонський. Батьківщина — гори Колумбії. Світлолюбна рослина, але витримує і недостатнє освітлення, по­ливання помірне, розмножують її дочірніми цибулинами. Може бути і тимчасовим, і постійним мешканцем кутка природи. Взимку, коли збіднені спостереження за рослинами на прогулянках, ба­гато радості принесе дітям внесення в куток природи цвітучого евхариса — амазонської лілеї. Розглядаючи її чудові білосніжні квітки, що нагадують нарциси, треба відмітити їхній ніжний аромат. Квіткові стрілки наче підтримує блискуче темно-зелене листя. Помилувавшись з дітьми красою евхариса, який цвіте, мож­на розповісти старшим дошкільникам, що рослина ця — мандрівниця. її батьківщина — Південна Америка, де в цей час панує літо, і, ніби згадуючи про свою теплу батьківщину, вона зацвітає взимку чудовими квітками. Саме тому люди і люблять вирощувати її у кімнатах.

Кринум походить з Південної Америки. Це світло­любна рослина, потребує помірного поливання, розмножують її дочірніми цибулинами. Цю рослину добре вирощувати у зимових садах, де потрібно звернути увагу дітей на її велику цибулину, що переходить у трав'янисте стебло, світло-зелені ремепеподібні листки і ароматні квітки білого або ніжно-рожевого кольору.

Панкрацій ілірійськшї у дикому вигляді зустрічає­ться у Середземномор'ї. Це невибаглива рослина, що любить світлі і теплі місця зростання. Розмножують її дочірніми цибули­нами і насінням. Може бути рекомендована для зимових садів, де приверне увагу білими, ароматними квітками, схожими на лілії, з сильно розрізаними вузькими пелюстками.

Декоративно-листяні кімнатні рослини. До таких рослин відносять кущі і трав'янисті рослини. Серед них пальми, папороті та інші рослини, які мають декоративний ви­гляд завдяки гарним орнаментальним листкам. Квіти у цих рослин неяскраві.

Аспідистра походить із Східної Азії, де росте у тем­них лісах. Це надзвичайно витривала, невибаглива рослина. Краще росте на освітленому місці, але переносить нестачу світла. По­ливання помірне, розмножують рослину поділом куща. В умовах дитячого садка її краще вирощувати для декорування слабо освітлених приміщень.

Аукуба (рис. 21) походить з Японії. її часом називають золо­тим деревом через те, що її шкірясті блискуче-зелені листки вкриті золотистими плямами. Це невибаглива рослина, яка потребує про­холодних приміщень, помірного поливання. Розмножують її жив­цями, які легко укорінюються. Рекомендується для зимового саду.

Бегонії — тропічні рослини з декоративними, часто розкішно розписаними листками, ціняться саме за цю властивість, а не за цвітіння. Найбільш поширені з них — бегонія рекс, або королів­ська,з орнаментальними надзвичайно різноманітно за­барвленими листками. Бегонія червонувата має характерну озна­ку — черешки листків і зворотний бік листків вкриті червонуватим опушенням. Бегонія рицинолиста — гарна міцна рослина з товстим рожево-червоним повзучим стеблом і великими розсіченими мідно-коричнево-зеленими листками, що нагадують листки рицини. Бегонія Феаста — рослина з повзучим стеблом і округлими блискучими, темно-зеленими, червоними із зворотної сторони листками. Високі декоративні якості має бегонія борщівниколиста.

Усі бегонії вимагають легкого пухкого ґрунту, притінення від прямого сонячного проміння, рівномірного зволоження. Винятком є бегонія рицинолиста, що не боїться прямого сонячного проміння. Розмножують бегонії навесні діленням кореневищ, стебловими і листковими живцями. Бегонії можна утримувати в кутку природи. Найбільш зручні для догляду — бегонія Феаста, борщівниколиста, червонувата. Всі види бегоній є чудовими рослинами для оформ­лення інтер'єрів дитячого садка та зимового саду.

Дифенбахія походить з Бразилії. Останнім часом ці рослини вирощують в інтер'єрах завдяки гарно оздобленим листкам. Найбільш розповсюджені види — Тропік сноу з білувато-жовтими плямистими і Рудольф Реєрс з жовто-зеленими з зеленою облямівкою листками. Ця рослина потребує теплих світлих при­міщень, помірного поливання. Розмножують її верхівковими жив­цями, відрізками стебла і бічними пагонами. Дифенбахію можна використовувати лише для зимових садів, оскільки сік рослини отруйний. Під час спостережень увагу дітей звертають на красу великих блискучих овальних зелених листків з білими бризками.

Драцена. Батьківщина її — тропічні і субтропічні області Азії і Європи. Основну цінність драценам надають довгі вузькі листки, зібрані на стеблі красивим розложистим пучком. Найбільш поширена драцена драконове дерево. Вона невибаглива до зміни температури, освітлення і зволоження і може використо­вуватися для оформлення будь-яких приміщень дитячого садка, зимового саду. Розмножують її насінням і живцюванням верхівок пагонів.

Кордиліна — подібна до драцени рослина, яку часто плутають. Основна відмінність її — наявність білих коренів. Вона має паростки, крім того, середня жилка листка добре помітна. Досить розповсюджена кордиліна верхівкова червонолиста з гар­ними видовженими зеленувато-червонорожевими до темно-червоно-фіолетових кольорів листками. Кордиліни люблять світлі місця, які трохи затінені від прямого сонячного проміння, помірне поливання. Розмножують їх живцями верхівок пагонів. Ці декоративні рослини прикрасять зимовий сад.

Кодіеум (кротон) походить з островів Малайського архіпелагу. Найбільшої декоративності рослині надають широкі або вузькі цільнокраї чи примхливо вирізані яскраво і строкато забарвлені у рожевий, жовтий, жовтогарячий, червоний, ліловий і зелений кольори листки. Рослина потребує рівномірної темпера­тури, вологості повітря, відсутності протягів, помірного поливання. Розмножують її живцями верхівок пагонів. Може рости у зимо­вому саду, де і показують дітям її незвичайну красу і гармоніюфарб і форм.

Колеус походить з Тропічної Африки і Азії. Рослини прекрасно ростуть при яскравому сонячному освітленні, гостро реагують на нестачу вологи, потребують поживного ґрунту. Ці властивості колеуса у поєднанні з естетичними якостями його красивих забарвлених оксамитових листків роблять його бажаним об'єктом кутків природи. Розмножують колеус верхівковими жив­цями, які легко укорінюються і можуть бути використані длясадіння на ділянці.

Монстера Батьківщина її — Південна Америка. Це красива невибаглива рослина, що потребує помірного поливання,розмножують її живцями. В умовах дитячого садка її найкраще вирощувати у світлих вестибюлях, залах та зимових садах. Роз­глядаючи із старшими дошкільниками цю міцну ліану, слід звер­нути увагу на красу її великих блискучих темно-зелених розрізних листків, велику кількість повітряного коріння, що звисає із стеб­ла, дістаючи до землі. Потрібно розповісти, що на батьківщині монстера живе у тропічному лісі, де завжди тепло, багато випадає дощів і рослин так багато, що вони сплітаються між собою і лю­дині пройти там дуже важко. На батьківщині монстера цвіте і дає плоди, які нагадують за смаком ананас. У нас ця мандрівниця прикрашає зали.

Офіопогон (японська конвалія) походить з Японії, Китаю. Зростає також на Чорноморському узбережжі Кавказу. Це невибаглива рослина з пучками вузьких темно-зелених листків, зацвітає дрібними ніжно-бузковими квітками влітку. Добре росте і при недостатньому і яскравому освітленні, розмножують її поді лом куща. В дитячих садках рекомендується для озеленення вести­бюлів, холів, оформлення композицій у зимових садах.

Пальми походять з Африки, Східної Азії. З багатьох видів пальм, відомих у кімнатній культурі, найбільш поширені: фінік канарський, фінік справжній (їстівний) і трахікарпус (китайська віялолиста пальма). Всі пальми вимагають світлого місця зро­стання, достатнього зволоження. Розмножують пальми насінням. У дитячих садках пальми розміщують у великих приміщеннях — залах, зимових садах. Знайомлячи старших дошкільників з фіні­кового пальмою справжньою (їстівною), важливо не лише поми­луватися її красою, а й, показавши насіння (його дістають з пло­дів пресованих фініків), розповісти, що плоди пальм називаються фініками, вони дуже смачні і корисні, а люди, які живуть у тих краях, де ростуть пальми, виготовляють з них дуже багато страв.

Панданус — тропічна рослина болотистих місцевостей Індії, Африки, Мадагаскару. Рослина невибаглива, її легко розмножу­ють живцями (бічними паростками), які перед садженням підсу­шують. Рослина має своєрідний зовнішній вигляд: довге лінійне гострозубчасте по краю листя спірально розміщене навколо стеб­ла, яке, ніби на ходулях, стоїть на високих повітряних коренях. Використовувати цю рослину можна тільки у зимових садах. По­яснюючи дітям її своєрідний вигляд, можна розповісти, що так рослина захищається від надмірного перезволоження на болотах, повітряні корені добре утримують рослину.

Папороті, що вирощуються у кімнатах, походять з тропічних і субтропічних областей обох півкуль. Найчастіше у кімнатах ви­рощують адіантум і нефролепіс.Обидві рослини добре пристосувалися і невибагливі до умов утримання. Люблять світлі приміщення (але не пряме сонячне освітлення), достатнє поливання, поживний грунт. Розмножують їх поділом куща, а та­кож надземними повзучими пагонами, які пришпилюють і заси­пають землею. Папороті можуть широко використовуватися для оздоблення холів, зимових садів. Увагу дітей треба привернути до краси довгих граціозних вигнутих вай нефролепіса, порівняти з тими папоротями, які діти бачили в наших лісах. Розглядаючи адіантум, слід звернути увагу на його ніжну будову: витончені яскраво-зелені ніжні ваї на темно-коричневому черешку. Певний час папороті можна тримати в куточку природи.

Сансев'єра походить з Південної Африки, а тропіч­ний вид з острова Цейлону, одна з найбільш невибагливих кімнат­них рослин щодо освітлення, тепла і вологи. Розмножують її діленням кореневищ під час пересаджування, а також листковими живцями. Сансев'єру можна використовувати в кутку природи, для оформлення інтер'єрів і в зимовому саду. Звертаючи увагу на своєрідність забарвлення листка — темні і світлі поперечні смуги, ні. наголосити на їх декоративності, гармонійному поєднанні ко­льорів. Потрібно розповісти дітям, що таке забарвлення видовженого листка деяким людям нагадувало забарвлення щуки, і томуїї ще називають щучим хвостом. На батьківщині, в Індії, її вирощують, з листків сансев'єри роблять тканини, мотузки.

Філодендрон розповсюджений у тропічних дощових лісах Аме­рики. Рослина тепло - і світлолюбна, хоч її й треба притіняти від прямого сонячного проміння, любить підвищену вологість. Розмножують її живцями. Цю гарну рослину з декоративними листками доцільно розташовувати у великих приміщеннях, зимових садах. Фікус завезений з Індії, де він росте великим деревом. Рослина Добре розвивається у сонячних місцях кімнати, але досить добре Мреносить і затінення. Вимагає достатнього поливання і поживного ґрунту. В умовах хорошого догляду у фікуса у період з весни до осені повинно з'являтися щотижня по одному листку. Розмно­жують рослину живцями. В дитячому садку невеликі екземпляри фікуса можуть утримуватися в кутку природи, великі ж рослини тримають у зимових садах. Розглядаючи із старшими дошкільни­ками фікус, слід звернути увагу на гарне темно-зелене шкірясте овальне листя, розповісти, що на своїй теплій батьківщині фікуси виростають величезними гіллястими деревами з великими листка­ми. Фікус ще називають гумовим деревом, бо в його стеблах є молочний сік, з якого раніше робили гумові речі.

Фітонія. Батьківщина — Перу. Декоративна цінність рослини в її яскраво забарвлених листках, завдяки чому можна робити ціка­ві композиційні оранжировки. Фітонія — тепло - і світлолюбна рос­лина, розмножують її живцями, які легко укорінюються.Наявність фітоній серед асортименту рослин зимового саду на­дасть йому барвистості, яскравості.

Циперус (рис. 33) походить з болотистих місцевостей і Мадагаскару. Це невибаглива до освітлення і температури рослина, кра­ще росте в поживній гумусній землесуміші, потребує щедрого по­ливання або утримання у піддонах з невеликою кількістю води. Рослину можна вирощувати в акваріумах, але не можна опускати горщики у воду більш як на у₄ їхньої висоти. Розмножують ципе­рус поділом куща або живцюванням верхівок стебел.

Циперус — цікава рослина для кутка природи завдяки особли­востям будови і диференційованим потребам у воді. Увагу дітей треба привернути до світло-зеленого ніжного листя, зібраного у красиві зонтикоподібні крони, тригранні високі стебла. Старших дошкільників можна познайомити з живцюванням листковими ко­ронками. При цьому листя вкорочують і центр коронки садять у горщик з землесумішшю. Такий живець швидко утворює корені. При наявності в дитячому садку маленьких декоративних ба­сейнів циперус прикрасить їх.

Ампельні і виткі кімнатні рослини. Ампельні рослини — це рослини із звисаючими видовженими пагонами і стеблами. Виткі і лазячі рослини здатні підніматися на висоту завдяки пристосуванням — присоскам, вусикам. Ці рос­лини вносять різноманітність в озеленення, серед них є чимале таких, що красиво цвітуть.

Аспарагуси розповсюджені у м'якому субтропічному кліматі Серед кімнатних рослин є два види: аспарагус пірчастий — ажур­ний кущ з піднятими пагонами і голкастими надзвичайно ніжними листками і аспарагус Шпренгера - із звисаючими довгими па­гонами, вкритими світло-зеленими і кладодіями. Аспарагус Шпренгера світлолюбна рослина, пірчастий аспарагус — тіньовитрива­лі. Обидва аспарагуси потре­би, поживного ґрунту, достат­ні, мг.) зволоження. Розмножують їх поділом куща і насінням.

Обидва аспарагуси можуть вирощуватися в кутку природи, прикрасять вони і зимові сади та інтер'єри дитячого садка. Під час розгляду рослин увагу дітей при­вертають до ніжної зелені аспарагусів, своєрідної будови стебла, голкоподібних кладодіїв, що виконують функцію листків. Особливо гарні ці рослини в період цвітіння, коли пагони, наче витонченими сніжинками, вкриваючи дрібними білими квітками. Після їхнього відцвітання утворю­ються плоди — червоні у аспарагуса

Шпренгера і синьо-чорні і пірчастого. Можна сказати стар­им дошкільникам, що в Деяких країнах аспарагуси використовують як овочеві рослини, споживаючи у їжу молоді пагони.