Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







ДІЯЧІ ОСВІТИ УКРАЇНИ ПРО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ЗАСОБАМИ ПРИРОДИ 1 page





Перший дитячий садок в Україні був відкритий сестрами Ліндфорсу 1872 р., проте він не проіснував довго через платне перебу­вання дітей у ньому. Н. Д. Лубенецьбуло засновано Товариство народних дитячих садків, що існували напожертвування. Праці Н. Д. Лубенець «Монтессорі і Фребель», «Дошкільне виховання і народна школа», а також звіти про діяльність Товариства народ­них дитячих садків свідчать про її глибоке переконання у потребі створити громадське дошкільне виховання, прагнення осмислити ті педагогічні ідеї, які набули найбільшого поширення в той час, підтримати все прогресивне в них. Важливе місце в роботі народ­них дитячих садків відводилося природі. Звіти свідчать про те, що, незважаючи на обмежені кошти, дітей кожного літа вивозили наекскурсії в ліс, де вони перебували цілий день, а ввечері поверта­лися на поїзді. В роботі дитячих садків використовувалися ідеї Ф. Фребеля.

Надзвичайно цікавою постаттю була С. Ф. Русова(1856—1944). їй належить розробка національного дитячого садка.Однією з провідних ідей С. Ф. Русової було формування дитини засобами рідної природи. У роботах «Теорія і практика дошкіль­ного виховання», «Нова школа», «Дошкільне виховання» вона пе­реконливо доводить, що природознавство можна визнати за першу науку малих дітей. Це джерело найпотрібніших наукових знань, що дисциплінує розум, привчає дитину до пильних спостережень, до послідовних висновків. Природознавство має найкращий мо­ральний і естетичний вплив на виховання дитини. Вона обґрунто­вує це впливом природних об'єктів на емоції дітей, їхньою до­ступністю. Скільки задоволення, зазначає С. Ф. Русова, має дити­на, розглядаючи метеликів, придивляючись до жабок, прислухаю­чись до співу птахів, слухаючи розповіді про життя звірів, плекаю­чи різних звірят. Дитина саме так зв'язана з усіма природними елементами, що треба її якнайбільше оточити природою. Природо­знавство найкраще задовольняє цікавість, а факти, явища природи легко запам'ятовуються. «Істина цікавості» — це перший нахил до науки, це головна основа, на якій треба ґрунтувати все навчання.

С. Ф. Русова важливого значення надавала вивченню природи для розвитку мови дітей. Вона підкреслювала, що найкращий шлях для розвитку мови — враження, що одержують діти від спілкуван­ня з живими істотами в природі. Складне людське життя, зазнача­ла вона, не таке просте і близьке дітям, як природа, що повна жвавого, нештучного життя звірів, птахів, комах, які так захоплюють дітей, тішать серце їх своєю зрозумілою психологією, ваблять своєю красою.У природі ж треба брати і матеріал для сенсорного виховання.Важливого значення надавала С. Ф. Русова впливу природи на виховання почуття любові до рідного краю. Потрібно виховати у дитини почуття любові до рідного краю, і це дасть свої позитив­ні результати, коли виховання поставлене на національний ґрунт. Одночасно С. Ф. Русова висловлювалася за те, щоб любов до рід­ного краю не переходила у ізольований національний егоїзм.

Основний шлях виховання любові до рідної природи — це знан­ня її. Ми можемо любити тільки те, що знаємо, писала С. Ф. Ру­сова, і треба дати змогу дітям побачити хоч найближчі місцевості, знати в них кожну річку, ліс, озеро, острів тощо, знати рослин­ність, звірів свого краю, чим люди займаються, біля чого вони працюють.

Джерело естетичного виховання С. Ф. Русова вбачала в красі природи: у квітах, метеликах, деревах і литтях, у співах птахів, у грі світла на воді, в кольорах зорі, в краєвидах. Увага дітей, підкреслювала вона, має бути на все це звернена, діти повинні переживати красу природи за всякої пори року, в дітях має роз­винутися почуття природи, яке буде для них утіхою на все життя. Велике значення при цьому, зазначала вона, має відчуття краси тими особами, які стоять найближче до дитини.

На думку С. Ф. Русової, в дитячих садках не потрібно сталої програми. Навчання повинно вестися відповідно до того матеріалу, що його дає природа.Щодо шляхів подання дітям знань С. Ф. Русова висловлювала думку про те, що найкращий метод той, який викликає інтерес дитини і найповніше задовольняє зацікавленість її, враховує міс­цеві умови. Знайомство дітей з природними об'єктами має прово­дитися на живих об'єктах, на справжніх явищах. Ніяка модель, ніякий малюнок не може дати кращого початкового знайомства з об'єктом природи, ніж сама природа. Через це, підкреслювала С. Ф. Русова, вивчення природи повинно будуватися на екскур­сіях, на безпосередніх спостереженнях самих дітей. Під час спосте­режень потрібно додержуватися певного порядку: розглядання спо­чатку зовнішніх ознак, асоціацій з іншими, виділення нового.

Важливе місце у пізнанні природи С. Ф. Русова відводила пра­ці дітей, яка сприятливо впливає на їх фізичне здоров'я, задоволь­няє інтереси, наближає до хліборобської праці. Скільки наукових спостережень можна провести, скільки радощів діти зазнають, ви­плекавши свою квітку, свій огірок, скільки краси можуть утворити серед своїх квітників, підкреслювала вона. Для організації працівона радила створити город, садок, де діти мали б змогу садити, спостерігати. Праця дітей повинна бути приємною, не тяжкою, не одноманітною, викликати найбільше творчих сил. У дитячому садку мають бути створені умови і для спостережень за тварина­ми. Коротке перебування живих звірят у товаристві дітей, вважала, вона, викликає у них живу активну симпатію, багато дає для з'ясування самого життя звірят. Важливе значення С. Ф. Русова відводила бесідам з дітьми, розповідям. З любов'ю і пошаною, під­креслювала вона, ставляться діти до тих осіб, які чарують їх свої­ми оповіданнями.

Знання дітей будуть міцними за умови використання різних Методів. Наприклад, для ознайомлення з овочами слід почати з екскурсії на город, вивчити загадки про овочі, вірш, далі провести гру у гарбуз, намалювати овочі, прочитати оповідання про шкідни­ків і друзів рослин, вирізати з паперу різні овочі. Закріпленню знань дітей допоможуть колекції. Постійно маючи їх біля себе, діти краще запам'ятовують, навчаються виділяти характерне.

С. Ф. Русова вважала, що вихователі дитячих садків повинні добре знати рідну природу. У переліку дисциплін, потрібних для підготовки вихователів, вивчення природознавства вона ставила на друге місце після фізіології, враховуючи велику роль природи у вихованні малят.

У поглядах педагога А. С. Макаренка (1888—1939) привертає увагу оцінка праці в природі як важливого фактора фор­мування особистості. З точки зору А. С. Макаренка, провідна роль у формуванні моральних рис особистості належить правильно ор­ганізованій трудовій діяльності. В лекціях для батьків А. С. Макаренко вказує на потребу залучати дітей до сільськогосподарської Праці. У творі «Педагогічна поема» він високо оцінює досвід організації сільськогосподарської праці і її вплив на формування фізичних і моральних якостей особистості.

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський (1918— 1970) важливого значення надавав природі як засобу фізичного, розумового, морального та естетичного виховання.Для реалізації виховного потенціалу природного оточення В.О. Сухомлинський організує школу під голубим небом.

Спостереження за навчанням молодших школярів привели його до висновку, що одна з основних причин низької успішності учнів Початкової школи — поганий стан здоров'я. Для зміцнення фізич­них сил дітей В. О. Сухомлинський радив проводити більше часу серед природного оточення. Він організовує прогулянки у ліс, поле, на луки, де діти ходять босоніж, дихають цілющим повітрям, за­хоплюються простором і неповторною красою природи. Особливу роль він відводив природі, спілкуванню з нею як фактору розумового розвитку. В книзі «Серце віддаю дітям» він писав, що прагнув до того, щоб, перш ніж відкрити книгу, прочи­тати по складах перше слово, діти повинні прочитати сторінки найкращої в світі книги — книги природи.

Кожну подорож у природу В. О. Сухомлинський називав уро­ком мислення, уроком розвитку розуму. На його думку, найважли­віше, щоб у процесі спілкування з природою дитина нагромадила чуттєві враження. Адже дитина мислить образами, а це означає, що, слухаючи розповідь учителя про подорож краплини води, вона малює у своїй уяві і сріблясті хвилі ранкового туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіші в її уявлен­ні ці картини, тим глибше вона осмислює закономірності природи. Поєднання природної цікавості дітей з дійовим спілкуванням, з джерелами думки активізує розумову діяльність, виховує інтерес і бажання пізнати навколишнє середовище, зрозуміти його таєм­ниці.У школі під голубим небом велася підготовка до цікавого і до­ступного навчання. Спостерігаючи явища природи, діти набували знань про кількісні оцінки, під час мандрівок проводили звуковий аналіз слів-назв природних об'єктів, в об'єктах природи знаходили аналогію з буквами.Спілкування з природою, на думку В. О. Сухомлинського,— засіб формування високих моральних якостей. Краса, писав В. О. Сухомлинський,— це кров і плоть людяності, добрих почут­тів, сердечного ставлення.

Природа допомагає дітям зрозуміти велич людської праці, фор­мує переконання: саме завдяки їй створено добробут, який їх ото­чує. Працюючи, малята переживають радість творення — могутнє почуття, без якого неможливо викликати бажання трудитися, при­носити користь іншим.Природа формує у дітей емоційну сферу. Краса природи заго­стрює сприймання, пробуджує творчу думку. Без вражень від тиші полів і лук, шелесту дібров, пісень жайворонка у голубому небі, шепоту колосся пшениці, дзижчання джмелів і бджіл неможливе сприймання музичних творів, бо все це є тим фоном, на якому людина може зрозуміти, відчути красу музики, те джерело, з якого вона черпає натхнення.Думки В. О. Сухомлинського особливо актуальні у наш час, по­значений гуманізацією навчально-виховного процесу у дитячих дошкільних закладах.

ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ. Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вва­жає; природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому про­цес ознайомлення дошкільників з природою спрямовує на здійснен­ня розумового, морального, естетичного і фізичного виховання до­шкільників.

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ.У процесі ознайомлення дошкільників з природою повинні ви­рішуватися такі завдання розумового виховання:

1. Формування у дітей системи реалістичних уявлень про при­роду і на цій основі перших елементів матеріалістичного світорозуміння.

2. Розвиток мислення і мови.

3. Сенсорне виховання.

4. Розвиток пізнавальних інтересів і спостережливості.

Одним з найважливіших завдань ознайомлення з природою є формування системи реалістичних знань про природу. Знання ві­діграють вирішальну роль у формуванні особистості, її розвитку, ставленні до навколишнього середовища. Тому вирішення цього завдання повинно розглядатися як центральне, від якого залежить реалізація інших завдань, таких, як розвиток мислення і мови, еко­логічне виховання тощо.

У дошкільному віці, відповідно до програми дитячого садка, у дітей формуються різноманітні знання про природу: явища не­живої природи, рослинний і тваринний світ, працю людей у при­роді. Сучасні дослідження (П. Я. Гальперіна, В. О. Давидова, (С. М. Ніколаєвої, К. Є. Фабрі, І. О. Хайдурової, Є. Ф. Терентьєвої) свідчать про те, що найбільший ефект у розвитку дітей досягається під час формування системних знань. Ще К. Д. Ушинський зазна­чав, що розум — це добре організована система знань.

Системні знання — це знання, об'єднані навколо центральної залежності в природі. Такою глобальною залежністю у природі є залежність організмів від умов існування. В багатьох випадках у природі вона виявляється так, що доступна безпосередньому спри­йманню дітей. Наприклад, неполита рослина втрачає тургор, ли­стки її в'януть. Пристосованість організмів до певного середовища пов'язана з задоволенням їхніх найважливіших життєвих потреб у повітрі, світлі, воді, поживних речовинах і є їхньою невід'ємною властивістю, потрібною передумовою збереження життя. Взаємозв'язок тварин із середовищем має певну варіативність. Для до­шкільників важливо дати загальну картину пристосувань тварини до умов навколишнього середовища, розкрити основні, суттєві і разом з тим яскраво виражені пристосування тварини у зовнішній будові (форма тіла, покрив, характер кінцівок тощо), у способі життя (пересування, живлення, захист ї т. ін.).

Оволодіння систематизованими знаннями, як показують дослі­дження,— це встановлення об'єктивних зв'язків між предметами і явищами навколишнього світу, серед яких провідними є причинно-наслідкові зв'язки. Саме встановлення таких зв'язків характе­ризує рівень дитячого мислення.

Проведені дослідження доводять, що формування систематизо­ваних знань відповідає внутрішнім потребам дошкільників. Ще І.М. Сєченов відзначав, що дитина у 3—4 роки знає властивості багатьох предметів, багато що правильно класифікує і навіть тлу­мачить деякі явища в тому самому напрямку, які у дорослих но­сять назву причинних зв'язків. Ці ж тенденції були помічені Л. С. Виготським, який відзначав, що діти дошкільного віку, як показують дослідження, самі будують теорії про походження тва­рин, про народження дітей і т. ін. А це означає, що у дошкільників є тенденція не тільки зрозуміти окремі факти, але й встановити де­які узагальнення. Ця тенденція в розвитку дітей повинна бути ви­користана у процесі навчання і визначати основний шлях, за яким має будуватися в певній системі програма від першого до остан­нього року.

Психолого-педагогічні дослідження показали, що дошкільники можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елемен­тарних логічних суджень в тому випадку, коли перед ними постав­лене цікаве і зрозуміле завдання і вони можуть спиратися на спо­стереження яскравих проявів залежності або можуть пізнати її в процесі активної практичної діяльності.

Формування систематизованих знань повинно здійснюватися на основі нагромадження конкретних реалістичних знань у про­цесі спостережень у природі, праці, в дослідах, іграх. В усіх до­слідженнях, присвячених питанням узагальнень, підкреслюється залежність успішності узагальнень від обсягу і характеру кон­кретних фактичних знань. Отже, формування систематизованих узагальнених знань вимагає ознайомлення дітей з багатоманітністю природних явищ, нагромадження фонду знань про часткові, зо­внішні якості і зв'язки і залежності, що сприятиме досягненню дітьми відповідного рівня розумового розвитку.

На основі засвоєння дітьми знань здійснюється формування перших елементів світорозуміння. Сучасний етап розвитку суспільства, який характеризується плюралізмом, передбачає, що кожна людина може дотримуватися різних поглядів на навколишній світ, однак матеріалістичне розуміння світу є найбільш науковим, а то­му у процесі ознайомлення дітей з природою слід використовувати можливості для формування перших елементів матеріалістичного світорозуміння. Діалектико-матеріалістичне світорозуміння перед­бачає розуміння природи такою, якою вона є, без різних сторон­ніх домішок, розглядає її у процесі руху, безперервного розвитку, у взаємозв'язках і залежностях.

Питання формування перших елементів діалектико-матеріалістичного світорозуміння у дошкільників досліджувалося Т. О. Ко­вальчук, П. О. Юсуповою. У процесі ознайомлення з природою є можливості для формування таких елементів діалектико-матеріалістичного розуміння природи, як матеріальність явищ природи, рух у природі і його прояви у зв'язках і залежностях, багатоманіт­ність і єдність у природі, вплив людини на природу. Вся робота по формуванню у дошкільників перших елементів матеріалістичного розуміння природи повинна ґрунтуватися на розвитку реалістич­них уявлень про доступні для них об'єкти, явища природи, а тому основними методами її здійснення є спостереження, праця, до­сліди.

Завдання вихователя — показувати і пояснювати дітям природу такою, якою вона є, щоб поступове нагромадження фактів під­водило їх до того, що причини всіх явищ у природі лежать у ній самій. Так, поява з-під снігу проліска, виліт гарного метелика кро­пив'янки в теплий березневий день не викличе у дітей неправильної думки про те, що вони «нізвідки взялися», якщо вихователь озна­йомить дітей з тим, що у ранньовесняних квітах поживні речовини ще з літа відкладаються у цибулинках, кореневищах, бульбочках,, внаслідок чого вони рано зацвітають. Про те, як готуються до зими: і перезимовують комахи, діти дізнаються із спостережень, оглядаю­чи кору дерев, листя, гілки — місця зимівлі комах, їх яєць та ли­чинок. Знання, здобутими дітьми під час спостережень і доповнені розповідями вихователя, допоможуть їм переконатися у природ­ності цих явищ.

Багатий матеріал для формування уявлень про рух у природі дають спостереження за сезонними змінами, в процесі яких на численних фактах діти переконуються у зв'язках і залежностях, що існують між явищами в природі. Наприклад, восени сонце менше-зігріває землю, стає прохолодніше, немає умов для розвитку рос­лин, тому листя жовкне, опадає. Зі зникненням квітучих рослин зникають комахи, що живляться ними. Зменшення чисельності каймах є причиною відльоту багатьох птахів. Ознайомлення дітей з об'єктами природи дає змогу показати багатоманітність і єдність у природі. Наприклад, у процесі озна­йомлення з овочевими рослинами діти дізнаються про їхню будову і одночасно про те, що всі рослини відрізняються між собою, окре­мі їхні органи також різко відмінні, наприклад, веретеноподібний коренеплід у моркви, ріпоподібний у буряка і мичкувате коріння у цибулі.

Дошкільників цікавить роль людини у природі, яку вони, як правило, перебільшують. У дослідженні Т. О. Ковальчук старшим дошкільникам пропонувалося відповісти на питання: чи може лю­дина зробити так, щоб на ялинці росли вишні? Вісімдесят процен­тів дітей відповіли, що може. Отже, завдання вихователя полягає в тому, щоб на доступних дітям фактах показати перетворюючу си­лу людини (порівняти плоди диких яблунь, груш з культурними), але одночасно підкреслити, що людина не все може зробити, бо існують закони природи, які треба знати І не порушувати.Своєрідність роботи з дошкільниками зв'язана з їхньою схиль­ністю до антропоморфізму (перенесення властивих людині рис, особливостей на сили природи, рослини, тварин), що формується під впливом казок, розповідей дорослих, які переносять світ своїх відчуттів, суджень на поведінку тварин. У молодшому дошкільно­му віці цю особливість світосприйняття треба використовувати для виховання гуманних почуттів, співчуття, поступово формуючи у ді­тей реалістичні знання про природні об'єкти, виховуючи розумне ставлення до них.

Рівень сформованості у старших дошкільників перших елемен­тів діалектико-матеріалістичного розуміння природи, за даними Т. О. Ковальчук, можна визначити за такими критеріями: наявніс­тю у дітей знань про окремі предмети та явища природи (ступінь повноти, точності, наукової вірогідності); умінням бачити взаємо­зв'язки і залежності (насамперед причинно-наслідкового характе­ру) між відомими об'єктами та явищами; умінням висловлювати обґрунтовані й правильні судження з приводу встановленого взає­мозв'язку з використанням раніше набутих знань.

Розвиток мислення і мови в процесі ознайомлення з природою є одним з важливих завдань. Природа є частиною навколишнього світу, з яким дитина щоденно спілкується і взаємодіє. Вона дає багатий матеріал для розвитку мислення і мови. Враховуючи, що в холодну пору року діти проводять на прогулянці не менше 4 г од, а в теплу, саме у період розквіту природи, вони майже весь час перебувають на природі, є змога максимально використати при­родне оточення для розвитку мови дошкільників.

Багатство природи, її різноманітність, діяльність дітей створюють умови для розвитку словника дітей. Він поповнює­мо м не тільки іменниками — назвами найбільш поширених рослин, тварин, частин їхнього тіла, але й великою кількістю дієслів, що ці різноманітні способи руху (стрибають, повзають, плавають і т. ін.). Ще більш цінне те, що в процесі ознайомлення з природою є чудові можливості для введення у словник дітей прикметників, які надають мові барвистості, образності. Наприклад, лише визначаючи з дітьми стан неба, можна використати такіприкметники: високе, прозоре, голубе, синє, чисте, умите, привітне, низьке, сіре, похмуре, непривітне. Не менше можливостей для введення у словник прикметників під час розглядання з дітьми рос­ин її, тварин. Надзвичайно цінним є те, що введення нових слів у і словник відбувається в процесі безпосереднього контакту дітей з міми чи іншими об'єктами природи, коли, за влучним висловом філолога М. І. Красногорського, слово сідає на предмет, забезпечую­чи тісний зв'язок між першою і другою сигнальними системами.

Сприятливі можливості у процесі ознайомлення з природою створюються і для вирішення інших завдань розвитку мови: фор­мування розмовної мови, навчання розповіді тощо, адже в процесі спостережень, праці, ігор діти обмінюються думками, спілкуючись між собою. Результати спостережень досить часто оформляються як розповідь про те, що діти бачили цікавого, їх знайомлять з дитячою природознавчою літературою.

Проблеми розвитку словника, зв'язної мови в процесі ознайом­лений дошкільників з природою досліджувалися В. І. Коник, II. Ф. Виноградовою, які довели високу ефективність використання природи для розвитку мови дітей.

У єдності з мовою розвивається мислення дітей. Вони не лише пізнають зовнішні властивості об'єктів природи, але й встановлю­ють найпростіші зв'язки, залежності, причини змін. Треба відзна­чати, що робота по ознайомленню з природою, як ніякий інший розділ програми дитячого садка, відкриває великі можливості для цього, оскільки в природі ці зв'язки виявляються досить яскраво,наочно і доступні розумінню дітей. Керівна роль вихователя при п цьому полягає у тому, щоб на доступних дитячому розумінню фактах підвести їх до встановлення зв'язків у природі. Наприклад, формуючи уявлення про роль світла у житті рослин, вихователь демонструє пророщену у підвалі цибулину з блідим, покрученим листям. Пропонує дітям порівняти цю цибулину з цибулиною, ви­рощеною на вікні, і сказати, чого ж не вистачало цій цибулині у підвалі. Створюючи потрібні умови для рослини, діти перекону­ються, що під впливом світла її листя стає зеленим, таким, як у цибулі, яку вирощували на вікні. Щоб закріпити і узагальнити цей зв'язок, вихователь на прогулянці показує дітям дерева, що ростуть близько одне від одного, і запитує, чому гілки з того боку, куди сонце не потрапляє, менші, вони рідкі і листя на них мало. Так поступово у дітей формуються узагальнені уявлення про най­більш важливі залежності у природі.

У процесі ознайомлення з природою здійснюється розвиток ро­зумових операцій — аналізу, порівняння, синтезу, які надзвичайно важливі для розвитку дітей і підготовки їх до школи. Нагрома­дження уявлень дітей про різноманітність тварин, рослин дає змо­гу формувати у них поняття про свійських і диких тварин, культур­ні і дикорослі рослини, овочі і фрукти тощо.

Здійсненню сенсорного виховання, як необхідній умові розумо­вого розвитку дітей, завжди приділялася велика увага у дошкіль­ній педагогіці. Це зумовлено тим, що від якості функціонування аналізаторів залежить якість тих уявлень, які формуються у мозку дитини. Прийнята нашою дошкільною педагогікою концепція здійс­нення сенсорного виховання на основі широкого ознайомлення ді­тей з навколишнім середовищем (на відміну від штучної системи сенсорного виховання М. Монтессорі) зумовлює велику роль при­роди у вихованні. Багатство барв, кольорів, запахів, звуків у при­роді створює необмежений простір для сенсорного виховання ді­тей. Навчаючи дітей визначати кольори квіток, відтінки зелені, колір неба, вихователь сприяє розвиткові зорового аналізатора, формує уявлення про кольори, їхнє гармонійне поєднання.

Під час ознайомлення з природою є велика змога для розвитку дотикового аналізатора. Розрізняння і порівняння гладенької і зморшкуватої горошини, м'якого молодого листка і цупкішого старого, гладенького листка бегонії завжди квітучої і покритого волосинками листка бегонії рекс сприяють розвиткові здатності більш точно розрізняти предмети на дотик.Спостереження у природі цінні для розвитку у дітей уміння розрізняти форму, величину, напрямки. Розглядаючи кімнатні рос­лини, вихователь зазначає, що у пеларгонії зональної листя кругле, по краях вирізане маленькими півкругами, у Лівії листя довге, вузьке, на кінці загострене. Збираючи з малюками восени листоч­ки, вихователь пропонує знайти великі і маленькі. Виділення ха­рактерних ознак в умовах варіювання типової форми, сприяє роз­виткові обстежу вальних дій, кращому засвоєнню суспільно вироб­лених еталонів.

Природа багата звуками, запахами. Навчаючи дітей прислуха­тися до шуму вітру, дзижчання бджоли, співу птахів, вдихати аро­мат квітучих квітів, своєрідні пахощі овочевих рослин, виховательнаповнює дітей чуттєвими образами, розвиває слухову увагу, навчає розрізняти звуки, запахи.

У дослідженні Є. І. Корзакової влучно вказується на те, що тільки в процесі спілкування з природою можна сформувати уявлення про деякі властивості об'єктів, виконати обстежу вальні мі, наприклад визначення стану ґрунту.

Важливим завданням розумового виховання в процесі ознайомлення з природою є розвиток пізнавальних інтересів і спостережень.

Сучасний етап розвитку нашого суспільства висуває досить високі вимоги до творчого потенціалу особистості. А така особистість характеризується високим рівнем розвитку пізнавальних інтересів. Психологічні дослідження свідчать про винятково важливе значен­ій! розвитку пізнавальних інтересів у підготовці дітей до школи. Пізнавальні інтереси розглядаються ними як важливий і гуманній мотив навчальної діяльності: дитина повинна навчатися тому, що її цікаво дізнаватися про різноманітні явища природи і суспільного життя, а не тому, що цього вимагають дорослі. Дослідження Л. С. Славіної, Н. Г. Морозової та інших доводять, що основна причина неуспішності дітей у перших класах школи — недостатній розвиток пізнавальних інтересів. З проблеми розвитку пізнавальних інтересів у процесі ознайомлення дошкільників з при­родою проведено ряд досліджень: Л. Ф. Захаревич, Н. К. Постниковою, Л. В. Маневцовою, Т. А. Куликовою.

Дослідники виходили з того, що пізнавальні інтереси формуються па основі вродженого рефлексу «що таке?», який у дітей виявляється не однаковою мірою. Якщо цілеспрямовано не розви­ті пізнавальний інтерес, то він згасає. Звідси особливо великого значення набуває його розвиток у ранньому віці. Без цього немож­ливо повністю використати потенційні можливості дітей дошкіль­ного віку.Дослідження доводять, що рушійною силою у розвитку пізнавальних інтересів у дітей є знання. Чим більше дитина знає, тим більше вона хоче знати. Важливе значення має новизна знань.Якщо це не враховується, пізнавальні потреби згасають, діти втрачають інтерес до знань, а педагогу доводиться користуватися на заняттях штучними прийомами активізації пізнавальної діяльності.

Особливе значення у розвитку пізнавальних інтересів, як показалидослідження, мають такі знання, які розкривають зв'язки і залежності між природними об'єктами, доступні безпосередньому сприйманню дітей. І нарешті важлива роль відводиться пошуковійдіяльності дошкільників, у процесі якої через безпосереднє сприймання надзвичайно переконливо діти пізнають зв'язки і залеж­ності у природі.

Слід відмітити, що інтерес дослідників до проблеми розвитку пізнавальних інтересів саме у процесі ознайомлення дошкільників з природою не є випадковим. Природа надає для цього необмежені можливості. Різноманітність видів рослин, тварин, зміни в проце­сі їхнього росту і розвитку, пристосування до умов середовища — ось те, що може щоденно забезпечувати надходження нової інфор­мації, сприяти формуванню пізнавальної активності дітей.

Одним із завдань розумового виховання в процесі ознайомлен­ня з природою є розвиток у дітей спостережливості — сукупності особистих якостей і здібностей людини, які, з одного боку, перед­бачають уміння бачити предмети і явища в усьому багатстві їхніх характерних ознак, а з другого — виділяти суттєві ознаки і зв'яз­ки, правильно розпізнавати типові риси у явищах, швидко орієнту­ватися в ситуації. Ця якість важлива для всіх етапів розвитку осо­бистості.

Дослідження питань розвитку спостережень у дошкільному ві­ці були проведені Г.К. Матвєєвою, П.Г. Саморуковою, Г.І. Васи­льєвою, Н.І. Вєтровою. Автори досліджень зазначають, що спо­стережливість, як якість особистості, не формується спонтанно. Потрібна цілеспрямована і систематична робота з формування у дітей діяльності спостереження і спостережливості. Вихователю потрібно володіти арсеналом прийомів, які забезпечують резуль­тативність цієї роботи. Забезпечуючи живий контакт з природою, спостереження сприяють формуванню реалістичних уявлень, роз­виткові мови, мислення, сенсорних процесів, допитливості, доброму ставленню до природних об'єктів, що позитивно впливає на загаль­ний розвиток дітей.

МОРАЛЬНЕ І ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ.Завдання морального виховання в процесі ознайомлення дітей з природою включають екологічне виховання дошкільників та ви­ховання інтересу і любові до праці в природі, перших трудових навичок вирощування рослин, догляду за тваринами.

Екологічне виховання є одним з найважливіших завдань сього­дення. Науково-технічний прогрес, що дав людству надзвичайно багато корисного, породив І цілий ряд екологічних проблем: за­бруднення атмосфери, ґрунтів, вод, збіднення рослинного і тва­ринного світу. Майбутній стан природного середовища значною мірою залежить від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового, свідомого, відповідального, доброго ставлення до природи, розвитку екологічної етики, основаної на ідеї співпере­живання, самооцінки всього живого. Екологічне виховання тісно пов'язане з екологічною освітою. На основі знань, діяльності фор­мується екологічна культура. Людина, що оволоділа нею, усвідомлює загальні закономірності природи і суспільства, вважає природу своїм рідним домом, який треба берегти і про який треба піклуватися.








Date: 2015-07-23; view: 790; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.015 sec.) - Пожаловаться на публикацию