Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Процесуальне правонаступництво у адміністративному процесі





Як свідчить судова практика, суб'єктний склад учасників пуб­лічно-правового спору до моменту постановлення рішення по суті не завжди залишається незмінним. На відміну від заміни неналежної сторони, яка виникає внаслідок помилки позивача, зміна учасників адміністративного спору також може обумов­люватись низкою життєвих обставин, які не дозволяють тій чи іншій стороні публічно-правового спору завершити конкретну адміністративну справу. Прикладом таких життєвих обставин, які перешкоджають участі конкретної сторони в адміністра­тивній справі, може бути смерть позивача або відповідача, ліквідація або реорганізація юридичної особи, яка була сторо­ною адміністративного процесу.

Разом із тим, вибуття за таких обставин із процесу однієї із сторін не означає, що треба припинити розгляд публічно-пра­вового спору взагалі, оскільки права та обов'язки сторони, яка вибула, можуть бути успадковані її правонаступниками.

Отже, поряд із заміною неналежної сторони у адміністра­тивному процесі існує ще одна підстава зміни суб'єктного складу публічно-правового спору, а саме — процесуальне пра­вонаступництво, яке регламентоване ст. 55 КАС України.

Процесуальне правонаступництво, як правова категорія ад­міністративного процесу, характеризується специфічними оз­наками, які дозволяють сформувати про нього відповідну уяву.

1. Як вже було визначено, процесуальне правонаступництво виникає внаслідок певних життєвих обставин (юридичних фак­тів). Такими юридичними фактами, які обумовлюють виник­нення процесуального правонаступництва є: а) смерть фізич­ної особи; б) оголошення у встановленому законом порядку (ст.ст. 246-249 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року) особи померлою; б) ліквідація або реорганізація юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, пе­ретворення). Тому можна стверджувати, що процесуальне пра­вонаступництво виникає завдяки позитивним обставинам.

2. Процесуальне правонаступництво являє собою заміщення сторони, що вибула з процесу, її процесуальним правонаступ­ником, відтак таке правонаступництво завжди пов'язане із змі­ною суб'єктного складу учасників адміністративного процесу.

3. У КАС України (ст. 55) передбачено дві дії, за наявності яких можливе виникнення процесуального правонаступництва: І) вибуття сторони чи третьої особи із відносин, щодо яких виник спір; 2) заміна сторони чи третьої особи у відносинах, з приводу яких виник спір.

4. Процесуальне правонаступництво може здійснюватись щодо сторони або третьої особи, які вибувають чи замінюють­ся у відносинах, з приводу яких виник спір.

5. Здійснення процесуального правонаступництва у часі не обмежено, тобто можливе на будь-якій стадії адміністративно­го процесу, у межах будь-якого провадження адміністративно­го процесу.

6. Із здійсненням процесуального правонаступництва адміністративний процес, в принципі, взагалі не припиняється, він зако... іірно продовжує розвиватись. Вступ у адміністративну справу правонаступника абсолютно не перешкоджає здійснен­ню адміністративного правосуддя, постановленню рішення по справі чи підставою припинення адміністративної справи вза­галі. Тобто при процесуальному правонаступництві розгляд адміністративної справи продовжується за загальними прави­лами адміністративного процесу.

Цією обставиною процесуальне правонаступництво принци­пово відрізняється від заміни неналежної сторони, після здійснення якої розгляд адміністративної справи починається спо­чатку.

Оскільки процесуальне правонаступництво процедура не одномоментна, то вона потребує певної кількості часу для вступу у процес процесуального правонаступника. Тому на час, необхідний для встановлення правонаступника, суд зо­бов'язаний зупинити провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою осо­би, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі (ст. 156 КАС України).

7. У разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи або ліквідації підприємства, устано­ви, організації, які були стороною у справі, якщо ж спірні пра­вовідносини не допускають правонаступництва, то суд відпо­відно до ч. 1 п. 5 ст. 157 КАС України своєю ухвалою закри­ває провадження у справі. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Важливо, що не всі спірні публічно-правові відносини до­пускають настання процесуального правонаступництва, ос­кільки вони (правовідносини) можуть бути виключно індивіду­ального характеру, тобто стосуватись лише конкретних осіб. У такому разі ніхто, крім сторони, яка вибула або замінена, не може продовжити розвиток адміністративної справи, якій ха­рактерні ознаки виключної індивідуальності. Як зазначає В. І. ТертишникоБ, необхідно враховувати, що у тих випадках, коли матеріальне правовідношення тгсно пов'язане із особис­тістю суб'єкта, правонаступництва матеріального, а отже, і процесуального, бути не може. Це стосується лише тих право­відносин, де з'ясовується питання про можливість правона­ступництва від громадянина до громадянина, оскільки, якщо ліквідується юридична особа, завжди є правонаступник. Так, наприклад, не може бути правонаступництва у справі про по­новлення на державній службі, у справі про відмову у при­йнятті скарги щодо накладення на особу дисциплінарного стягнення'.

8. Після здійснення процесуального правонаступництва усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. Ця ознака також до­зволяє відмежувати поняття процесуального правонаступ-ництва від заміни неналежної сторони, після завершення якої процес починається наново.

Отже, процесуальне правонаступництво це обумовлена вибуттям або заміною сторони проііедура її заміщення осо-бою-правонаступником, яка може успадковувати права або обов 'язки вибулої чи заміненої сторони.

Рекомендована література








Date: 2015-07-22; view: 421; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.008 sec.) - Пожаловаться на публикацию