Б. Порядок заміни неналежного відповідача

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою осо­бою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на раху­нок держави (ч. З ст. 52 КАС України).

Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє са­мостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відпові­дача розгляд адміністративної справи починається спочатку (ч. 4 ст. 52 КАС України).

Як видно із порядку заміни неналежного відповідача та відповідних положень КАС України, згода неналежного відпо­відача на заміну неналежної сторони в адміністративному про­цесі не потрібна. Як зазначають деякі вчені процесушіісти', у судовій практиці думка неналежного відповідача інколи врахо­вується, за умови, що відповідач домагається від суду свого роду реабілітації, тобто рішення про відмову у позові щодо нього. Отже, у такому випадку навіть при згоді позивача на вибуття неналежного відповідача із процесу суди мають вра­ховувати думку відповідача і в рішенні вказувати про відмову у позові щодо нього.

Відтак, у ст. 52 КАС України з метою реалізації інтересів неналежного відповідача, доцільно також закріпити його мож­ливість виловлювати власне ставлення до заміни неналежної сторони.

Узагальнюючи викладене, визначимо, що заміна неналеж­ної сторони в адміністративному процесі являє собою урегу­льований нормами Кодексу адміністративного судочинства України механізм (процедуру) оновлення суб'єктного складу учасників публічно-правового спору, який здійснюється з ме­тою забезпечення захисту та поновлення зацікавленими особа­ми (належним позивачем, належним відповідачем) своїх ма­теріально-правових та процесуально-правових законних прав, свобод та інтересів.

Однак заміна неналежної сторони в адміністративному про­цесі не єдина підстава зміни суб'єктного складу публічно-пра­вового спору, оскільки у процесуальному законодавстві перед­бачені інші обставини, за наявності яких можуть бути замінені сторони такого процесу.

Такою обставиною у КАС України є процесуальне правонаступництво, сутність та поняття якого розглядатимуться у наступному параграфі.