Невідкладна допомога в акушерстві

У практичній діяльності фельдшера, акушерки чи медич­ної сестри можуть зустрітись випадки, де необхідно надати невідкладну акушерську допомогу до прибуття лікаря чи аку­шерської бригади.

Щоб максимально запобігти таким ситуаціям, слід своє­часно (до 12 тижнів) взяти вагітну жінку на диспансерний об­лік, виявити групи ризику щодо акушерської чи екстрагені-тальної патології і направити її у пологовий будинок (відділен­ня патології чи ЦРЛ для подальшго обстеження і профілак­тичного лікування).

Якість надання медичної допомоги вагітним і роділлям на фал залежить від рівня кваліфікації персоналу, а також від забезпечення необхідними медичними препаратами, інструмен­тами.

Медичний персонал фап повинен мати чітко розроблені плани надання акушерської допомоги на всіх етапах — при ускладненнях вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.

У відділення патології вагітності пологового будинку чи ЦРЛ слід своєчасно направляти вагітних жінок із наступною акушерською патологією:

1. Обтяжений акушерський анамнез (перенесені мимовіль­ні аборти, особливо ускладнені, кровотечі при попередніх по­логах, наявність рубців на матці після операцій, перенесені сеп­тичні захворювання після пологів чи абортів, перенесений мі-хуровий занесок).

2. Великий плід.

3. Багатоплідна вагітність.

4. Переношена вагітність.

5. Анемія та порушення згортання крові.

6. Вузький таз.

7. Антенатальна смерть плода.

8. Передчасні пологи.

9. Резус-негативний тип крові.

10. Екстрагенітальна патологія.

Допологовій госпіталізації підлягають також жінки, що ба­гато разів народжували чи мали багато абортів, а також якщо перша вагітність у жінки понад ЗО років.

Якщо вдома або на фал відбувається II період пологів, фель­дшер, акушерка чи медсестра повинні уміти прийняти пологи (захист промежини) та здійснити перший туалет новонародже­ного.

У III періоді пологів надається наступна допомога: якщо крововтрата досягла 300 мл і продовжується, необхідно ви­пустити катетером сечу, перевірити наявність ознак відша­рування плаценти і, якщо вони позитивні, видалити послід зов­нішніми прийомами (Абуладзе, Гентера, Креде-Лазаревича). Якщо видалити послід зовнішніми прийомами не вдалось, слід видалити його рукою (під знеболенням).

У тому випадку, коли кровотеча продовжується, а ознак ві­докремлення плаценти немає, слід зробити ручне відшаруван­ня плаценти і масаж матки на кулаці.

Одночасно вводять утеротонічні засоби (внутрішньовенне або внутрішньом'язово 1 мл метилергометрину чи окситоци-ну).

Якщо кровотеча триває у ранньому післяпологовому періо­ді, слід зробити ручну ревізію порожнини матки і масаж мат­ки на кулаці (під знеболенням) і також увести утеротонічні за­соби.

Знеболення в цих умовах можна провести шляхом введен­ня 2 мл 50% розчину анальгіну разом із 2 мл 1% розчину ді-медролу та 1 мл промедолу.

Бажано додатково зробити венепункцію і налагодити внут­рішньовенне введення 5% розчину глюкози, поліглюкіну чи реополіглюкіну.

Якщо кровотеча продовжується, необхідно, очікуючи при­їзду акушерської бригади, притиснути аорту до хребта паль­цями чи кулаком. Одночасно слід викликати донорів (залучив­ши до цього санітарку, родичів).