Конкуренція, її суб’єкти та значення для розвитку ринкової економіки

Конкурентна боротьба – стосується способів поведінки окремих фірм на ринку, конкурентний ринок - ринкових структур і охоплює всі аспекти ринку будь-яких товарів, які впливають на поведінку й діяльність фірм (кількість фірм на ринку, технологію виробництва, типи товарів, що продаються і т.д.).

Чим менше окремі фірми впливають на ринок, де вони реалізують свою продукцію тим більш конкурентним вважається ринок. Найвищий ступінь конкурентності ринку досягається тоді, коли окрема фірма на нього не впливає зовсім. Це можливо лише в разі, коли на ринку товарів діє так багато фірм, що кожна з них зокрема ніяк не може вплинути на ціну товару, й сприймає її як таку, що визначається ринковим - попитом і пропозицією

Конкуренція - категорія явно суперечлива. З одного боку існує твердження, що без конкуренції ринку не буває, а з іншого, - цілком конкурентним є той ринок, на якому учасники (фірми) не ведуть між собою конкурентної боротьби. І далі. Конкуренція (від лат. конкурс - зіткнення) - це форма економічних відносин між суб'єктами ринкового господарства, в яких виражається суперництво за найбільш вигідні умови виробництва, продажу й купівлі товару. Це жорстокий і конфліктний метод взаємодії ринкових суб'єктів: досягнення поставлених підприємцем своїх цілей можливе лише за рахунок ураження інтересів інших ділових людей.

Суть конкуренції проявляється і в тому, що вона, з одного бо­ку, створює такі умови, за яких покупець на ринку має безліч можливостей для придбання товарів, а продавець - для їх реалізації. З іншого боку, в обміні беруть участь дві сторони, кожна з яких ставить свій інтерес вище інтересу партнера. В результаті і продавець, і покупець при укладенні угоди повинні йти на взаєм­ний компроміс при визначенні ціни, інакше угода не відбудеться, а кожен з них понесе збитки.

Неодмінною умовою конкуренції є незалежність суб'єктів рин­кових відносин від певних "вищих" і зовнішніх" сил. Ця незалеж­ність проявляється, 1) в можливості самостійно приймати рішення про виробництво або купівлю товарів чи послуг; 2) у свободі вибору ринкових партнерів. У процесі конкуренції господарюючі суб'єкти як би взаємно контролюють один одного, причому здійснюють це переважно краще найретельнішого держа­вного органу. Конкуренція також є важливим інструментом регулювання пропорцій суспільного виробництва в умовах ринку.

Позитивні наслідки конкуренції: 1) Сприяє розвитку НТП; 2) Примушує економити ресурси, сприяє зниженню цін; 3) Веде до покращання якості продукції й обслуговування споживачів; 4) Вирівнює норму прибутковості і рівень зарплати в усіх сферах економіки.

Негативні наслідки конкуренції: 1) Створює умови для безробіття, інфляції та банкрутства окремих підприємців; 2) Веде до збільшення диференціації доходів і створює умови для їх несправедливого розподілу; 3) Сприяє виникненню економічних криз; 4) Виступає важливим фактором монополізації економіки.

Виділяють дві основні групи методів конкуренції: цінові й нецінові.

В розрізі методів виступають форми конкуренції:

цінові: 1) Зменшення витрат виробництва й обігу; 2) Зниження цін.

Нецінові: 1) Зміни властивостей товару; 2) Створення нових товарів для задоволення тих самих потреб; 3) Оновлення властивостей товару відповідно до зміни моди; 4) Вдосконалення послуг, що супро­воджують реалізацію.

Застосування того чи іншого методу, який у подальшому визначає й тип конкурентної поведінки підприємця на ринку, не є самоціллю. Визначальним у цьому процесі є прагнення завоювати таке становище на ринку, яке забезпечує вилучення додаткового прибутку.