Причини появи і існування монополій. Форми монополій. Наслідки монопольної економіки

Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монопо­лістичні тенденції в економічній системі.

Причини пов'язані передусім зі змінами в технологічно­му способі виробництва.

Якщо процес концентрації виробництва відбувається про­тягом тривалого часу, є сталим і внутрішньо необхідним для розвитку економіки, він набуває рис закону концентрації ви­робництва. Дія цього закону з різною інтенсивністю спостері­гається на всіх етапах розвитку капіталізму, тобто починаючи з XVI ст. Його рушійною силою є конкурентна боротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більше прибутків, підпри­ємці змушені впроваджувати нову техніку, розширювати мас­штаби виробництва. При цьому з маси дрібних та середніх підприємств поступово виділяється кілька найкрупніших. Перед ними постає альтернатива: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Як правило, вони обирають другий шлях, який приводить до укладення між ними угод (гласних і негласних), що є однією з найхарактерніших Отже, виникнення шдприемств-монополістів— закономірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції ринку.

Монополії виникають не лише внаслідок концентрації ви­робництва і капіталу, а й на основі централізації виробництва і капіталу. Централізація виробництва — це збільшення мас­штабів виробництва продукції в результаті об'єднання декіль­кох окремих підприємств в одне із загальним управлінням, Централізація капіталу — це збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Типовий приклад такого об'єднання — утворення акціонерних компаній.

Ще однією важливою причиною виникнення монополіс­тичних тенденцій в економіці є перетворення індивідуальної капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил. Це означає, зокрема, що в останній третині XIX ст. на­укові винаходи (нові методи виплавлення сталі, нові види двигунів тощо) зумовили необхідність будівництва таких за­водів, які нездатний був збудувати жоден капіталіст зокрема.

Деякі монополії виникли внаслідок цілеспрямованих дій держави. Так, голландській та англійській Ост-Індським ком­паніям на початку XVII ст. держава надала виняткове (моно­польне) право на торгівлю з Індією. Ці дві компанії існували у формі акціонерних товариств.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворен­ня — безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживан­ня. Першою монополізується сфера обігу. На цій основі ви­никли найпростіші форми монополістичних об'єднань — кар­телі та синдикати.

Картель - це об'єднання декількох підприємств однієї га­лузі виробництва, учасники якого зберігають власність на за­соби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та ко­мерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

Синдикат - це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений про­дукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатах збут товарів здійснює загальна збутова контора.

Трест — це об'єднання ряду підприємств однієї або декіль­кох галузей промисловості, учасники якого втрачають влас­ність на засоби виробництва і виготовлений продукт, вироб­ничу і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробниц­тво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати відповідну частку прибутку.

За допомогою механізму міжгалузевої конкуренції та переливання капіталів вертикальна інтеграція переростає у дивер­сифікацію, яка є процесом проникнення капіталу тієї чи іншої монополії в галузі, що безпосередньо не пов'язані з основною сферою її діяльності.

На основі диверсифікації виникає така сучасна основна форма монополістичних об'єднань, як багатогалузевий кон­церн — об'єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.