Причини появи і існування монополій. Форма монополій. Причини появи і існування монополій. Форма монополій. Наслідки монополізації економіки

Концентрація капіталу – це збільшення розмірів капіталу в процесі його нагромадження за рахунок капіталізації частини прибутку. Зумовлюється технічнім прогресом, концентрацією виробництва (зосередження засобів виробництва, працівників і обсягів виробництва на крупних підприємствах). Показники концентрації промислового капіталу: число зайнятих, потужність підприємства, обсяг товарообігу.

Централізація капіталу – збільшення розмірів капіталу внаслідок об’єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Типовий приклад такого об’єднання – утворення акціонерних компаній.

Як наслідок концентрації і концентралізації капіталу виникнення монополій. Деякі монополії виникли завдяки цілеспрямованих дій держави.

Монополія – це крупні підприємства, об’єднання підприємств, які виробляють переважну кількість продукції певного виду завдяки чому обмежують крнкуренцію, займають домінуюче становище на ринку, впливають на процеси ціноутворення і отримують високі прибутки. Підприємство важається монополістом, якщо воно контролює більше 35% ринку даного товару.

Існує багато форм монополістичних об'єднань. Найпростіші з них - конвенції, корнери, пули, ринги. Це короткочасні угоди про ціни. Такі угоди мають тимчасовий характер, вони розпадаються при зміні умов на ринку. Вищими формами монополістичних об'єднань є картелі, синдикати, трести і концерни.

Картель (від французького слова - союз). Учасники картелю ділять поміж собою ринки збуту, визначають ціни, домовляються про норми виробництва та збуту продукції. Ця норма називається квотою. Відповідно до квоти кожний з учасників картелю не повинен перевищувати обсяг виробництва і збуту. За порушення -штраф у загальну касу.Кожен з учасників картелю зберігає свою виробничу і комерційну самостійність.

Синдикат (від грецького слова - згода).Це таке монополістичне об'єднання, в якому підприємства, що в нього входять, втрача­ють свою комерційну самостійність. Збут товарів, а часто й закупівлю сировини здійснює контора синдикату. Кожен учасник синдикату (підприємство, фірма) одержує від контори відповідну частину прибутку, який залежить від квоти виробництва та інших умов.

Трест (від англійського слова - довір'я). Це такий вид моно­полій, де учасники втрачають не тільки комерційну, але й виробничу самостійність. Всіма справами відає правління тресту, а колишні власники підприємств стають власниками акцій. На ці акції вони одержують певну частину прибутку - дивіденди, відпо­відно до вкладеного капіталу. Трест, як правило, об'єднує однорід­ні підприємства.

Концерн (від англійського слова - підприємство, фірма). Це об'єднання формально самостійних підприємств різних галузей виробництва, транспорту, торгівлі, банків і страхових компаній на основі повної фінансової залежності від власників контрольного пакету акцій. Ядром концерну є велике промислове підприємство, трест, банк або спеціально створене головне товариство - холдинг.

Диверсифікація - нове явище в економіці розвинутих країн світу, яке почало розвиватися з середини 50-х рр. 20 ст. Сутність її полягає в проникненні великих фірм у галузі, що не мають прямо­го виробничого зв'язку з основною галуззю їхньої діяльності. Мотивами, які спонукають монополію до диверсифікації є: а)прагнення пом'якшити проблему реалізації, послабити залеж­ність від кон'юнктури ринку в зв'язку з падінням попиту на той чи інший вид продукції, що виробляється; б)прагнення пом'якшити наслідки економічних криз.

У результаті поглинання великими компаніями, що проника­ють у галузь, фірм, уже діючих у цій галузі, створюються велетен­ські й складні багатогалузеві комплекси, які отримали назву конгломератів. Конгломерат - це одна з форм монополії, в якій під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, що діють у різних, технологічно не пов'язаних між собою галузях.