Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Економічна безпека УкраїниЕкономі́чна безпе́ка держа́ви — дослідження національних економічних інтересів і загроз економічній безпеці України, здатності держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз, а також здатності національної економіки зберігати та поновлювати процес суспільного відтворення і достатній оборонний потенціал у кризових ситуаціях. Нац. безпека - стан чи властивість держ. забезпечувати адекватне реагув. в умовах постійного дестаб. впливу військових, екон. загроз. Фактори екон. безпеки: -екон. незалежність(самостійність форм екон. пол., контроль над нац. рес.); - стійкість і стабільність НЕ(забез. міцності всіх елементів екон.сис.); - здатність до саморозв. і прогресу(можливість вибору власн. моделі розвитку, здійсн. модернізацію виробництва, інвестиційні програми, інновації). Осн. внутр. загрози ек.без.Укр: науково-тех. сфера; ек.сфера; соц.сфера. Осн. зовн. загрози ек.без.Укр: *ек.залежність від імпорту; *від’ємне зовнішньоторг.сальдо; *нерац.структура експорту; *велике вивезення валюти. 13. Аналіз структури НЕ. Міжгалузевий баланс виробництва (МГБ) і розподілу продукції та послуг (таблиця витрати-випуск) Структура економіки – це співвідношення різних елементів ек. сис-ми, що відображають народногосподарські пропорції та стан сусп.-го поділу праці. Критерії визначення структури економіки:обсяги виробленої продукції та наданих послуг (абсолютні чи відносні); чисельність зайнятого населення; обсяг спожитого капіталу (вартість основних фондів). Показники структури економіки: натуральні; вартісні. Основні види структури економіки: Відтворювальна структура характеризує: - використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, споживання та нагромадження; - співвідношення між виробничим та особистим споживанням. Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер НЕ. Територіальна структура відображає розміщення вир-ва в окремих ек. районах, що визначаються певними умовами (наявністю природних рес., географ.положенням, кліматичними та іншими умовами). Соціальна структура характеризує співвідношення між: організаційно-правовими формами підприє-ва з урахуванням рівня концентрації й централізації вир-ва (між великими, середніми та малими підприє-ми) та на основі форм власності (між приватними, державними та колективними підприє-ми); групами населення за рівнем доходів (диференціація доходів різних груп населення). Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо. У складі НЕ Укр. Вітчизняна статистика та управління виділяють галузі, підгалузі, міжгалузеві госп. комплекси тощо. За Класифікатором галузей економіки виділяють такі великі галузі: промисловість, с/г, лісове госп., транспорт, зв'язок, будівництво, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення і збут, заготівля, інформаційно-обчислювальне обслуговування, операції з нерухомістю, заг. комерційна діяльність щодо забезпечення функ-ня ринку, геологія та розвідка надр, геодезична та гідрометеорологічна служби. За міжнародною галузевою класифікацією ООН до сфери економічної діяльності включаються такі її види: с/г, мисливство, лісове госп. і рибальство; гірничодобувна пром.; обробна пром.; електроенергетика, газо- і водопостачання; будівництво; оптова і роздрібна торгівля, ресторани, готельне госп.; транспорт, складське госп. і зв'язок; фінанси, страхування, операції з нерухомим майном, комерційні послуги; комунальне, суспільне ат особисте обслуговування. Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ) – це економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв’язки між галузями і сферами економіки, атакож взаємозв’язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей В основу МГБ покладена модель американського економіста В. Леонтьєва «витрати – випуск». Класифікація МГБ За масштабом (широтою охоплення економічних процесів): народногосподарські (національні) – характеризують НЕ в цілому; регіональні – відображають взаємозв’язки між окремими ек. районами та регіонами країни. За вимірниками: натуральні – хар-ть зв’язки, що складаються у процесі вир-ва і споживання всієї номенклатури продукції, яка виробляється НЕ(у натуральних величинах). вартісні – відображають зв’язки щодо вир-ва та розподілу створеного продукту на відновлення, нагромадження і споживання. натурально-вартісні – дають можливість в одній схемі відобразити міжгалузеві зв’язки і конкретизувати їх за найважливішими пропорціями й основними продуктами. За характером відображення процесу виробництва: статичні – фіксують стан НЕ за певний період і базуються на попередніх обсягах і структурі кінцевого споживання та наступному визначенні обсягів вир-ва окремих галузей (причому обсяг інвестицій є попередньо визначеною величиною); динамічні – відображають процес відтворення у динаміці: попередньо визначається частина кінцевого продукту – невиробниче споживання, сальдо завнішньої торгівлі, а далі на цій основі розраховуються обсяги в-ва, потреби та розподіл капіталовкладень за галузями. Структура МГБ Міжгалузевий баланс складається з трьох частин (квадратів): І квадрат – основний, в якому відображається рух проміжного продукту, тобто частина створеного прод., яка не виходить із вир-ва і не призначена для кінцевого спож.Горизонтально розміщені галузі, що виробляють продукцію (і-галузь), вертикально, у тому ж самому порядку, – галузі, що споживають цю продукцію (j-галузь). Показники І квадрату характеризують взаємозв’язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для вир-ва іншої за допомогою Коефіцієнтів прямих витрат aij = де Х ij – кількість продукції і-галузі, спожитої j-галуззю; Х j – валовий випуск галузі-споживача (j-галузі); aij - технологічні коефіцієнти прямих витрат, що хар-ють кіл-ть продукції однієї галузі (і – галузі), необхідної для в-ва одиниці продукції іншої (j-галузі). Коефіцієнти повних витрат (bij) –хар-є витрати будь-якого продукту на в-во одиниці продукції у всьому ланцюгу взаємопов’язаних галузей (включають не тільки прямі, а й побічні витрати певного продукту) У П квадраті МГБ відображається використання ств. продукту на кінцеве споживання (у), а саме: - особисте споживання (сімейними госп-ми); - нагромадження (інвестування); - амортизація (відновлення основного капіталу); - чистий експорт (різниця між експортом та імпортом); -інше. Сума показників І і П квадратів (по горизонталі) відображає Х i, тобто валовий випуск продукції, а баланс рядків () – валовий випуск продукції народним госп-ом в цілому (ВНП): Перше основне рівняння МГБ: де Х i – валовий випуск галузі (і=1,2, …,n); Х ij – к-ть продукції і-галузі, спожитої j-галуззю (); å aij xj – проміжний продукт У i - кінцевий продукт n – кількість галузей. Ш квадрат характеризує додану вартість (Z), тобто являє собою дох. нас-ня, підприємців і держави, тобто суму заробітних плат, дивідендів, прибутків, податків, а також амортизацію та інші елементи доданої вартості. Сума показників І і Ш квадратів (по вертикалі) відображає витрати на випуск продукції певної галузі (Хj), а баланс стовпчиків (åХj) – витрати на ств. продукції у всьому народному госп. (ВНП): Друге рівняння МГБ: Де Х j – валовий випуск галузі-споживача (j = 1,2, …,n) - матеріальні витрати галузі-споживача Zj – додана вартість n – кількість галузей. Третє рівняння МГБ: Значення МГБ для державного регулювання економіки: Є основою для повного макроекономічного аналізу: представляє усі головні фактори, сфери, сектори, матеріальні потоки, експортно-імпортні зв’язки та показники розвитку НЕ (ВНП, нац.. дох., проміжне спож., кінцеве спож., особисте спож., амортизація,інвестиції,експорт, імпорт, добавлена вартість тощо); Використовується для макроекономічного прогнозування:зокрема за допомогою першого рівняння МГБ можна прогнозувати валовий випуск продукції; За допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв’язки – формувати раціональну народногосподарську структуру, забезпечувати прогресивні зрушення в ек. та загальну ек. рівновагу; Виявляє роль різних факторів (внутрішніх і зовнішніх), секторів та галузей у розвитку національної економіки, використовується для аналізу і прогнозування тенденцій розвитку світової економіки тощо.
|