Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Облік витрат та калькулювання собівартості продукції





Собівартість незавершеного виробництва (рахунок 23 «Виробництво»), готової продукції (рахунок 26 «Готова продукція») і реалізованої продукції (рахунок 90 «Собівартість реалізації»), на ТзОВ «Львівхолод» визначається за виробничою собівартістю відповідно до стандарту 16 «Витрати».

До виробничої собівартості продуції (робіт, послуг) включаються:

§ прямі матеріальні витрати;

§ прямі витрати на оплату праці;

§ інші прямі витрати;

§ загальновиробничі витрати (ЗВВ), які для підприємства є накладними витратами.

Загальновиробничі витрати на ТзОВ «Львівхолод» належать до непрямих витрат. Непрямі витрати – такі, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом, у зв’язку з чим підлягають розподілу.

У випадку, коли прямі витрати не можна віднести до певного виду продукції, вони розподіляються з застосуванням бази розподілу, установленої на підприємстві (базою розподілу може бути загальна сума прямих витрат, обсяг виробництва, ін) Усі прямі витрати на виробництво продукції обліковуються на рахунку 23 «Виробництво».

У свою чергу загальновиробничі витрати на ТзОВ «Львівхолод» підлягають розподілу, оскільки вони не можуть бути віднесені до конкретної продукції. Розподіл загальновиробничих витрат має деякі особливості. Основна частина ЗВВ після їх розподілу включається до собівартості конкретного виду продукції, а нерозподілена частина збільшує собівартість реалізованої продукції в тому періоді, у якому такі витрати виникли (тобто списується на витрати в періоді їх винекнення).

Облік загальновиробничих витрат здійснюється на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних ЗВВ відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до зміни обсягів діяльності.

Змінні Загальновиробничі витрати включаються до собівартості готової продукції повністю і на одиницю продукції розподіляються виходячи з бази, яка прийнята на підприємстві.

До постійних ЗВВ належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які залишаються незмінними (чи майже незмінними) навіть із зміною обсягу діяльності.

Відповідно до Національних стандартів розподіл постійних накладних виробничих витрат проводиться виходячи з поняття «нормальна виробнича потужність».

Нормальна виробнича потужність — це очікуваний середній рівень виробництва на ТЗОВ «Львівхолод» що може бути досягнутий в звичайних умовах роботи підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Ті витрати, що були понесені підприємством у межах планової величини постійних ЗВВ при нормальній виробничій потужності, відносять до собівартості готової продукції, а нерозподілені постійні Загальновиробничі витрати включають до складу реалізованої продукції (робіт, послуг) за період їх виникнення. Іншими словами, Загальновиробничі витрати щомісяця мають розподілятися між рахунками 23 «Виробництво» і 90 «Собівартість реалізації».

Стандарт 16 підкреслює, що перелік і склад постійних та змінних витрат установлюється підприємством самостійно.

Для обліку виробничого браку на ТЗОВ «Львівхолод» призначенийрахунок 24 «Брак у виробництві». Внутрішній виробничий брак оцінюється за фактичною собівартістю витрат на виробництво. Собівартість і витрати на виправлення браку збираються на рахунку 24, з якого списуються на рахунки виробничих запасів (якщо брак може бути використаним), на відшкодування винними особами або на витрати підприємства.

Наприкінці звітного періоду на ТЗОВ «Львівхолод» проводять розподіл загальногосподарських витрат, після чого змінні та постійні розподілені витрати списують на збільшення виробничих витрат для наступного визначення собівартості виробленої продукції, а постійні нерозподілені витрати відносять на збільшення собівартості реалізованої продукціїї.

 


 

ВИСНОВКИ

Пройшовши виробничу практики на ТзОВ «Львівхолод» мною було досягтуно поставлену мети, а саме - формування у студентів на базі одержаних у вищому навчальному закладі теоретичних знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи на реальному підприємстві та закріплення й поглиблення набутих студентами теоретичних знань з облікових дисциплін, опанування сучасними методами, формами організації і знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії.

На даному підприємстві я навчився:

- складати посадову інструкцію бухгалтера;

- документувати та обліковувати операції з необоротними активами, запасами, грошовими коштами, розрахункові операції;

- заповнювати табелі обліку робочого часу, розрахунково-платіжну відомість;

- здійснювати нарахування заробітної плати;

- робити розрахунок амортизаційних відрахувань;

- складати інвентаризаційний опис;

- складати договір про матеріальну відповідальність;

- оформляти довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей;

- складати касовий та авансовий звіт;

- складати та аналізувати форми фінансової звітності.

Вважаю організацію ведення бухгалтерського обліку на ТзОВ «Львівхолод» доречною, систематично, внормованою та ефективною.

Важливо те, що з невеличкої регіональної компанії підприємство перетворилося на одного з лідерів із виробництва якісної продукції в Україні.

Зараз підприємство перебуває у складному стані: обсяг випуску продукції значно скоротився, а саме на 57%, підприємство працює на залучених коштах, питома вага яких становить 180% і жодних покращень на даний час не спостерігається.

Щоб забезпечити реальне підвищення рівня фінансової стійкості і платоспроможності підприємства потрібна антикризова програма.

Сутність стабілізаційної програми з метою зміцнення фінансового стану полягає в маневрі грошовими коштами для заповнення розриву між їх витрачанням і надходженням. Маневр здійснюється як вже отриманими та матеріалізованими в активах підприємства засобами, так і тими, що можуть бути отримані, якщо підприємство переживе кризу.

Отже, у ході проходження виробничої практики на ТзОВ «Львівхолод» я закріпив свої теоретичні знання, оволодів навиками практичної роботи, поглибив методику науково-дослідної роботи. Ознайомився зі структурою підприємства, характером організації його діяльності і управління; загальною організацією фінансового обліку, структурою і функціями облікового апарату; вивчив порядок оформлення первинних і зведених облікових документів, безпосередньо брав участь у всіх етапах обробки облікової інформації.

Стосовно пропозицій, то їх важко надавати, в основному вони стосуються поліпшення і реконструкції приміщення, модернізації обладнання, тобто тих питань, які потребують вкладення значних об’ємів коштів, які на сьогодні достатньо важко знайти. В цілому діяльність підприємства можна характеризувати з позитивного боку, оскільки воно не порушує законодавство, є вправним платником податків, і забезпечує місцеве населення робочими місцями.

 


 

Date: 2016-07-25; view: 297; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию