Облік грошових коштів, розрахунків та інших активів

Грошові кошти — це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства — від його створення до ліквідації.

До грошових коштів належать валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 «Кошти, рахунки та інші активи». Для бухгалтерського обліку цих операцій можуть бути використані регістри, ухвалені Міністерством фінансів у спеціальних методичних рекомендаціях, або інші регістри, які відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку.

ТзОВ «Львівхолод» для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створює на підприємстві касу або вповноважують відповідальну особу для виконання таких операцій.

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Міністерством статистики України за погодженням з НБУ і Міністерством фінансів України мають застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності:

• КО-1 «Прибутковий касовий ордер»;

• КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

• КО-3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів»;

• КО-4 «Касова книга»;

• КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей».

Узагальнення інформації про готівку та рух грошових коштів у касі підприємства відображується на рахунку 30 «Каса», до якого відкривають такі субрахунки: 301 «Каса в національній валюті» та 302 «Каса в іноземній валюті», 303 «Операційна каса в національній валюті» та 304 «Операційна каса в іноземній валюті». Останні два субрахунки відкриваються на підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валюти).

За дебетом рахунку 30 «Каса» відображують надходження готівки до каси, а по кредиту – їх видачу.

Для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, призначений рахунок 31 "Рахунки в банках".

Рахунок 31 "Рахунки в банках" має наступні субрахунки:

§ 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

§ 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

§ 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

§ 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

По дебету рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, по кредиту – їх використання.

Форми банківських виписок можуть бути різними, але з обов'язковим зазначенням: вхідного залишку коштів на поточному рахунку на початок дня, надходжень і перерахувань коштів протягом дня окремо за кожним фактом платежу, вихідного залишку на поточному рахунку на кінець дня. По кожному факту платежу вказують, на підставі якого номера документа його було зроблено, реквізити банку і номер рахунка власника. Під час обробки банківських виписок слід брати до уваги, що з точки зору банку всі кошти підприємств (внески) є борговими зобов'язаннями банку, тому залишки коштів та їх надходження на поточний рахунок підприємства відображають на кредиті, а видачу або перерахування коштів — на дебеті рахунка. Бухгалтер записує ці операції на рахунка 31 «Рахунки в банках» у зворотному порядку: надходження — на дебеті, а видачу або перерахування коштів — на кредиті.

Виписка — основний документ, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух коштів; вона є реєстром аналітичного обліку та підставою для бухгалтерських записів. Подання до банку первинних документів і прийняття їх банком не є підставою для обліку операцій доти, поки вони не будуть відображені у виписці.

Підзвітні особи — це працівники, які одержали грошовий аванс для оплати витрат, доручених підприємством.

Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформ­люється, крім того, і посвідчення про відрядження.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанція­ми відділень зв’язку, актами куплі-продажу — на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо — на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Авансові звіти складаються також за підзвітними сумами, використаними для оплати господарських послуг та купівлі товарне — матеріальних цінностей. До авансових звітів у цьому випадку додаються відповідні підтверджуючі документи (чеки, квитанції, акти). Звіти затверджуються керівником підрозділу, на них проставляються кореспондуючі рахунки за призначенням витрат.

Синтетичний облік виданих підзвітних сум ведеться на субрахунку 372 „Розрахунки з підзвітними особами". За дебетом цього субрахунку відображається видача грошей підзвіт, за кредитом — списання витрачених сум.

Невикористані або надміру витрачені підзвітні суми належать поверненню до каси.

Поточні фінансові інвестиції здійснюються на термін не біль-ше одного року і можуть бути вільно реалізовані в будь-який час. Поточні фінансові інвестиції обліковуються на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», за дебетом якого відображається придбання (надходження) поточних фінансових інвестицій, за кредитом — зменшення їх вартості та вибуття.

Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» має два субрахунки:

— 351 «Еквіваленти грошових коштів»;

— 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Різниця між цими субрахунками полягає тільки в терміні інвестування: на субрахунку 352 обліковуються фінансові вкладення на термін не більше ніж 12 місяців, а на рахунку 351 — на термін не більше ніж 3 місяців.

До поточних фінансових інвестицій належать: короткострокові боргові цінні папери (векселі, облігації, ощадні сертифікати); короткострокові позики, надані іншим особам.

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" ведеться облік векселів, одержаних для забезпечення дебіторської заборгованості.

Після одержання вексель може залишатися в підприємства-векселедержателя до настання строків платежу, може бути переданий іншій організації або особі в рахунок оплати за товари, чи використаний для одержання кредиту в банку.

Суми, що обліковуються на рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані", списуються з погашенням заборгованості, забезпеченої векселями, у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками ведуть на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". За дебетом цього рахунку відображають нараховані суми за відпущену продукцію, а за кредитом - надходження оплати.

Аналітичний облік за рахунком 36 ведуть у розрізі покупців, контролюючи нарахування боргу та його оплату за кожним документом.

На рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” має такі субрахунки:

§ 371 “Розрахунки за виданими авансами”

§ 372 “Розрахунки з підзвітними особами”

§ 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”

§ 374 “Розрахунки за претензіями”

§ 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

§ 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”

§ 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

За дебетом рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання.

Для обліку витрат майбутніх періодів використовують рахунок №39 “Витрати майбутніх періодів” (у Балансі 3-й розділ Активу). На дебеті цього рахунка узагальнюється інформація щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах (тобто накопичення витрат майбутніх періодів), на кредиті – їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

Витрати обліковують за статтями витрат:

1) будівельні матеріали;

2) послуги допоміжних виробництв;

3) оплата праці з нарахуваннями та ін.

Аналітичний облік витрат майбуиніх періодів ведуть у виробничому плані- звіті по випуску продукції і напівфабрикатів, а синтетичний – у Журналі-ордері.

Наприкінці звітного періоду дебіторська заборгованість аналізується і групується за даними аналітичного обліку на звичайну, сумнівну і безнадійну.

Нормальна дебіторська заборгованість повинна бути сплачена в строк, передбачений договором

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку №38 “Резерв сумнівних боргів”. Основні вимоги до визнання та оцінки Резерву сумнівних боргів викладені у П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”.

Створення резерву сумнівних боргів відображається на кредиті рахунка №38 “Резерв сумнівних боргів”