Про Наукове студентське товариство Одеу

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Наукове студентське товариство Одеського державного економічного університету (надалі НСТ) є структурним підрозділом студентського самоврядування університету. Метою НСТ є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення творчих і наукових інтересів студентів університету.

1.2. НСТ діє на засадах добровільності, рівноправності його членів, законності та гласності.

1.3. Діяльність НСТ здійснюється відповідно до чинного законодавства України, установчих та програмних документів, а також цього Положення.

1.4. НСТ створює окремі організаційні одиниці, зокрема наукові студентські товариства факультетів.

1.5. Основним принципом управління НСТ є колегіальність прийняття рішень із персональною відповідальністю за їх виконання.

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ, ПРАВА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ

2.1. Основними завданнями НСТ є:

· виховання гармонійно розвиненої особистості студента;

· розкриття і розвиток хисту студентів у різноманітних напрямках наукової діяльності;

· закріплення у студентів теоретичних та практичних знань, розвитку творчого мислення та досягнення синергічного ефекту в освоєнні навчальних дисциплін;

· сприяння вирішенню конкретних практичних проблем суб'єктів господарювання шляхом залучення творчого потенціалу студентів;

· набуття студентами досвіду організації та участі у науково-дослідній роботі, наукових дискусіях, конференціях, семінарах тощо;

· здійснення науково-дослідної та науково-практичної діяльності шляхом залучення студентів на добровільних засадах до самостійної та колективної науково-дослідної та громадської організаційної роботи із запрошенням до співпраці професорсько-викладацького складу університету.

2.2. Напрямками діяльності НСТ є:

· організація та проведення (самостійно чи спільно з іншими організаціями, підрозділами університету тощо) наукових конференцій, конкурсів, семінарів, симпозіумів, круглих столів, лекцій тощо;

· участь та сприяння в розробці і реалізації проектів, що можуть бути запропоновані підприємствам та організаціям, а також за їх замовленням;

· інформування та забезпечення участі членів НСТ в різноманітних заходах (конференціях, конкурсах, семінарах тощо), що проводяться іншими організаціями;

· організація інформаційно-просвітницької діяльності;

· співпраця з іншими ВНЗ, підприємствами та організаціями незалежно від форми власності та форми господарювання, в тому числі з іноземними, або їх представництвами чи підрозділами;

· співпраця з НСТ та іншими органами, на які покладені ті ж функції, будь-якого іншого вузу, міста, країни та студентськими асоціаціями;

· інші напрямки діяльності, що стосуються мети та завдання НСТ.

2.3. Права НСТ:

· на приміщення для діяльності НСТ: проведення нарад, прийому студентів, збереження документів та матеріалів, тощо;

· використовувати інші приміщення вузу, як-от актовий зал, аудиторії тощо, для проведення зборів конференції НСТ та інших заходів;

· на офісне обладнання: столи, стільці, полиці, освітлювальні прилади тощо;

· на необхідну офісну техніку та її обслуговування: телефон, комп'ютер, принтер тощо. На ремонт цієї техніки;

· на забезпечення канцтоварами й витратними матеріалами: ручки, олівці, маркери, папір, ватмани, картриджі для принтера тощо;

· на власні стенди для оголошень та інформування студентів;

· користуватися технічним забезпеченням вузу, факультету та кафедр (ксероксом чи іншою оргтехнікою);

· проводити заходи й реалізовувати проекти спільно з іншими НСТ;

· проводити будь-які дослідження, опитування й анкетування;

· висувати свої пропозиції з врегулювання питань, які стосуються НСТ, і домагатися їхнього виконання;

· звертатися безпосередньо до педагогічного чи адміністративного персоналу вузу з метою вирішення питань стосовно діяльності НСТ, як письмово, так і особисто.

РОЗДІЛ 3. ЧЛЕНСТВО У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ

3.1. Членами НСТ можуть бути студенти та аспіранти університету незалежно від форми навчання, які пройшли кваліфікаційний відбір.

3.2. Членство в НСТ може бути, як колективним, так і індивідуальним. Колективними членами виступають НСТ факультетів.

3.3. Колективні члени НСТ користуються правами:

· представляти інтереси факультету на засіданнях Координаційної ради та на Загальних зборах НСТ;

· брати участь в обговоренні важливих питань діяльності НСТ;

· отримувати повну інформацію з питань діяльності НСТ;

· вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності НСТ.

3.4 Колективні члени НСТ зобов'язані:

· дотримуватися норм даного Положення;

· сприяти досягненню цілей і виконанню завдань НСТ;

· не проводити діяльності, яка б завдавала шкоди НСТ або університету.

3.5. Індивідуальні члени НСТ користуються правами:

· брати участь в обговоренні важливих питань діяльності НСТ;

· отримувати повну інформацію з питань діяльності НСТ;

· вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності НСТ і реалізовувати їх на практиці;

· отримувати консультації, допомогу від інших членів НСТ;

· обмінюватись досвідом щодо участі у заходах, які стосуються НСТ;

· брати участь в організації заходів, які стосуються НСТ;

3.6. Індивідуальні члени НСТ зобов’язані:

· дотримуватися норм даного Положення;

· сприяти досягненню цілей і виконанню завдань НСТ;

· не проводити діяльності, яка б завдавала шкоди НСТ та/або університету.

· надавати всю необхідну інформацію щодо участі в заходах, що стосуються НСТ, з метою накопичення досвіду, статистичних даних.

3.7. Усім індивідуальним членам НСТ видається квиток, що посвідчує членство в НСТ.

3.8. Координаційна рада НСТ може приймати рішення про прийняття у Почесні члени особу, яка зробила вагомий внесок у розвиток НСТ. Почесними членами можуть бути як студенти, так і особи, які не навчаються (не працюють) в університеті. Почесні члени мають право дорадчого голосу на Загальних зборах та засіданні Координаційної ради НСТ. Рішення про прийняття у Почесні члени оформлюється протоколом і засвідчується квитком «Почесного члена НСТ».

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

4.1. Вищим органом НСТ є Загальні збори (конференція) його членів.

Загальні збори (конференція):

· приймають Положення про НСТ, вносять до нього зміни та доповнення;

· обирають і знімають з поста Голову НСТ та затверджують кількісний та персональний склад Координаційної ради, а також Спостережної ради;

· заслуховують звіт Голови про роботу НСТ згідно затвердженої Програми діяльності;

· дають оцінку діям, документам, заявам НСТ, анулюють їх;

· приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію НСТ;

· приймають до розгляду та вирішення інші питання діяльності НСТ.

4.2. Загальні збори є повноважними за наявності двох третин членів НСТ. Рішення зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх. Рішення щодо програмних документів, Положення, доповнення та зміни до них приймаються двома третинами голосів.

4.3. Загальні збори скликаються за рішенням Координаційної ради, узгодженим із Головою Студентської ради університету, але не рідше, ніж один раз у семестр. Інформування про час проведення Загальних зборів покладається на голову НСТ відповідного факультету, що здійснюється не менше, ніж за 7 днів до проведення Загальних зборів.

4.4. Позачергові Загальні збори НСТ можуть бути скликані за необхідності Координаційною радою університету за погодженням з Головою Студентської ради університету.

4.5. Координаційна рада НСТ є керівним органом в період часу між Загальними зборами.

До складу Координаційної ради входять:

· Голова НСТ;

· секретар;

· заступники голови НСТ;

· голови НСТ факультетів;

· прес-секретар;

Рішення про включення додаткових членів до Координаційної ради НСТ приймається на засіданні Координаційної ради університету і оформлюється протоколом, про що повідомляються у тижневий термін, по можливості, всі члени НСТ. Керує роботою Координаційної ради Голова НСТ.

4.6 Засідання Координаційної ради скликається секретарем НСТ по мірі необхідності, але не рідше одного разу на місяць, за дорученням Голови НСТ.

Голови НСТ факультетів включаються автоматично до складу Координаційної ради згідно з відповідними рішеннями Зборів НСТ факультетів.

4.7. Координаційна рада:

· скликає Загальні збори (конференцію) НСТ;

· забезпечує виконання рішень Загальних зборів (конференції);

· виступає від імені НСТ через свої заяви, ухвали в діяльності студентського самоврядування університету;

· виконує рішення, прийняті Студентською радою університету, що стосуються виконання покладених на НСТ функцій;

· звітує перед Студентською радою університету про свою поточну діяльність;

· готує та подає на розгляд Загальних зборів (конференції) звіт про роботу НСТ відповідно до затвердженої Програми діяльності після закінчення звітного семестру;

· готує та подає на затвердження ректору університету кошторис витрат НСТ у звітному семестрі відповідно до затвердженої Програми діяльності на цей семестр;

· затверджує кандидатури заступників Голови, секретаря, прес-секретаря НСТ та інших членів Координаційної Ради за поданням Голови НСТ; окрім голів НСТ факультетів;

· готує та подає на затвердження Студентській раді університету Програму діяльності на наступний звітний семестр;

· готує та затверджує документацію по проектах, програмах, заходах, які реалізовуватиме НСТ у рамках Програми діяльності, і подає на узгодження Студентській раді та відповідним посадовим особам університету;

· приймає рішення про прийняття та виключення зі складу членів НСТ;

· приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності НСТ.

4.8. Рішення Координаційної ради приймається простою більшістю голосів за присутності не менше ніж 2/3 членів Координаційної ради і обов'язкове до виконання.

4.9. Голова НСТ:

· репрезентує НСТ у Студентській раді університету;

· очолює Координаційну раду, веде її засідання, підписує прийняті документи;

· у період між засіданнями Координаційної ради діє в межах своїх повноважень, визначених та затверджених Координаційною радою;

· здійснює управління роботою керівних органів НСТ;

· узгоджує кандидатури на посаду голів НСТ факультету;

· передає заздалегідь визначені повноваження у випадку його можливої відсутності або за інших умов заступнику або члену Координаційної ради на визначений або невизначений період.

4.10. Головою Спостережної ради є проректор з наукової роботи університету. До членів Спостережної ради додатково може бути обраний будь-який індивідуальний член НСТ за рішенням Загальних зборів. Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю НСТ. У випадку необхідності Спостережна рада може приймати рішення про скликання Загальних зборів НСТ.

4.11. Вищим органом НСТ факультету є Загальні збори (конференція) його членів.

Загальні збори (конференція) НСТ факультету:

· обирають і знімають з посади Голову НСТ факультету;

· приймають рішення щодо організаційної структури НСТ факультету;

· заслуховують звіт Голови про роботу НСТ згідно затвердженої Програми діяльності;

· дають оцінку діям, документам, заявам НСТ факультету, анулюють їх;

· приймають до розгляду та вирішення інші питання діяльності НСТ факультету.

4.12. Загальні збори НСТ факультету є повноважними за наявності двох третин членів НСТ факультету. Рішення зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх.

4.13. Загальні збори НСТ факультету скликаються за рішенням Координаційної ради, але не рідше, ніж один раз у семестр. Інформування про час проведення Загальних зборів НСТ факультету покладається на голову НСТ відповідного факультету, що здійснюється не менше, ніж за 7 днів до проведення Загальних зборів НСТ факультету.

4.14. Позачергові Загальні збори НСТ факультету можуть бути скликані за необхідності Координаційною радою університету.

4.15. Голова НСТ факультету:

· репрезентує НСТ відповідного факультету в Координаційній раді університету;

· у період між засіданнями Координаційної ради діє в межах своїх повноважень, визначених та затверджених Координаційною радою;

· перед початком звітного періоду, який не може бути коротше одного семестру, представляє на розгляд Програму діяльності НСТ факультету на відповідний період;

· на початку звітного періоду звітує перед Координаційною радою та Загальними зборами НСТ факультету за попередній звітний період згідно з програмою діяльності НСТ факультету на відповідний період;

· передає заздалегідь визначені повноваження у випадку його можливої відсутності або за інших умов заступнику або іншому представнику НСТ факультету на визначений або невизначений період.

Додаток 4

Спільна заява європейських міністрів освіти Болонья,

Червня 1999 року

Завдяки винятковим досягненням останніх декількох років процеси, що відбуваються в Європі, набули більш конкретного характеру, стали більш повно відповідати реаліям країн Європейської спілки та її громадян. Перспективи, що відкриваються у зв'язку з цим, поряд із стосунками, що поглиблюються з іншими європейськими країнами, забезпечують ще більші можливості розвитку. Через те, на нашу думку, зростає розуміння все більшої частини політичного й академічного світу в потребі встановлення якісно тісних зв'язків у цілій Європі, яка розвивається, у формуванні й зміцненні її інтелектуального, культурного, соціального й науково-технологічного потенціалу.

"Європа знань" тепер уже широко визнана як незамінний чинник соціального й гуманітарного розвитку, а також як необхідний компонент об'єднання та збагачення європейської людності, спроможного до надання її громадянам необхідних відомостей для протистояння викликам нового тисячоліття водночас із розумінням спільності цінностей і належності до загального соціального й культурного простору.

Важливість освіти й освітнього співробітництва в розвитку й зміцненні стійких, мирних і демократичних суспільств є універсальною і підтверджується як першорядна, особливо у зв'язку із ситуацією в Південно-Східній Європі.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, що була ініційована цими міркуваннями, підкреслила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Багато європейських країн погодилося з цілями, викладеними в декларації, підписали її або загалом схвалили. Спрямованість реформ декількох систем вищої освіти, розпочатих у цей час в Європі, довела, що багато урядів має наміри діяти саме в цьому напрямку.

Європейські вищі навчальні заклади, наслідуючи фундаментальні принципи, сформульовані в університетській хартії "Magna Charta Universitatum", прийнятій в Болоньї 1988 року, сприйняли заклик у тій частині, що їх стосується, і почали відігравати головну роль у побудові Зони європейської вищої освіти. Це має неабияке значення, оскільки незалежність і автономія університетів дають впевненість у тому, що системи вищої освіти і наукових досліджень будуть безупинно адаптуватися до нових потреб, до запитів суспільства і до необхідності розвитку наукових знань.

Курс був прийнятий у правильному напрямку і з визначеною метою. Проте досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти потребує безупинного розвитку для того, щоб бути цілком завершеним. Щоб досягти перших матеріальних результатів, необхідно підтримати цей курс через виконання конкретних заходів. На зустрічі 18-го червня, у якій брали участь авторитетні експерти і вчені з усіх наших країн, були внесені дуже корисні пропозиції з ініціатив, які необхідно прийняти.

Ми мусимо, зокрема, розглянути мету збільшення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. Життєздатність і ефективність будь-якої цивілізації зумовлені принадністю, яку її культура має для інших країн. Тож необхідно мати певність, що європейська система вищої освіти набуває всесвітнього рівня притягання, котра відповідає нашим екстраординарним культурним і науковим традиціям.

Підтверджуючи нашу підтримку загальних принципів, що зазначені в Сорбонській декларації, ми приймаємо зобов'язання для того координувати нашу політику, щоби досягти в найближчій перспективі (і, у будь-якому випадку, - у межах першого десятиліття третього тисячоліття) таких цілей, які ми розглядаємо як першорядні для створення Зони європейської вищої освіти й просування європейської системи вищої освіти цілим світом:

- Прийняття системи легко зрозумілих і сумірних ступенів, зокрема, через упровадження Додатка до диплома для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти,

- Прийняття системи, що заснована на двох основних циклах - доступеневого та післяступеневого. Доступ до другого циклу буде вимагати успішного завершення першого циклу навчання тривалістю не менше трьох років. Ступінь, що присуджується після першого циклу, має бути затребуваним на європейському ринку праці як кваліфікація відповідного рівня. Другий цикл спрямований на отримання ступеня магістра і/або доктора, як це прийнято в багатьох європейських країнах.

- Впровадження системи кредитів за типом ECTS - європейської системи перезарахування залікових одиниць трудомісткості, як належного засобу підтримки великомасштабної студентської мобільності. Кредити можуть бути отримані також і в рамках освіти, що не є ще вищою, залучаючи навчання протягом усього життя, якщо вони визнаються зацікавленими приймаючими університетами.

- Сприяння мобільності шляхом подолання перешкод до ефективного здійснення вільного пересування, для цього:

· студентам повинен бути забезпечений доступ до можливості одержання освіти і практичної підготовки, а також до супутніх послуг;

· викладачам, дослідникам і адміністративному персоналові повинні бути забезпечені визнання і зарахування часу, витраченого на провадження досліджень, викладання та стажування в європейському регіоні, без нанесення збитку їхнім правам, установленим законом.

- Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти для розробки сумірних критеріїв і методологій.

- Сприяння необхідним європейським поглядам у вищій освіті, особливо щодо розвитку навчальних планів, міжінституційного співробітництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки і провадження наукових досліджень.

Ми зобов'язуємося досягти тих цілей (у рамках наших інституційних повноважень і прийняття повної поваги до різноманітних культур, мов, національних систем освіти й університетської автономії) для того, щоби зміцнити Зону європейської вищої освіти. І, нарешті, ми, разом із неурядовими європейськими організаціями, компетентними у вищій освіті, будемо використовувати шлях міжурядового співробітництва. Ми очікуємо, що університети дадуть відповідь, як завжди, швидко й позитивно, і будуть активно сприяти успіхові нашої спроби.

Переконані в тому, що створення Зони європейської вищої освіти потребує постійної підтримки, уважного керування й адаптації до безупинно мінливих потреб розвитку, ми вирішили зустрітися знову протягом найближчих двох років, щоб оцінити досягнутий прогрес і виробити нові заходи, які треба буде необхідно прийняти.

Каспар ЕЙНЕМ

Міністр науки і транспорту (Австрія)

Герард ШМІТ

Генеральний директор Міністерства вищої освіти і досліджень

французького співтовариства (Бельгія)

Ян АДІ

Генеральний директор департаменту освіти

Міністерства фламандського співтовариства, (Бельгія)

Ганна Марія ТОТОМАНОВА

Заступник міністра освіти і науки (Болгарія)

Едуард ЗЕМАН

Міністр у справах освіти, молоді і спорту (Чеська Республіка)

Маргарет ВЕСТАГЕР

Міністр освіти (Данія)

Тонис ЛУКАС

Міністр освіти (Естонія)

Майя PACK

Міністр освіти і науки (Фінляндія)

Клод АЛЛЕГРІ

Міністр національної освіти, досліджень і технології (Франція)