Позовна давність: поняття, види, порядок обчислення.

У ст. 256 ЦК України позовна давність визначається як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності:

а) загальна;

б) спеціальна.

Загальна позовна давність становить три роки незалежно від того, хто подає позов: громадянин (фізична особа), юридична особа, держава тощо (ст. 257).

Спеціальна позовна давність встановлена законодавчими актами для окремих видів вимог.

Якщо для даного виду вимог не передбачено спеціального строку позовної давності, до неї має застосовуватися загальний строк.

Відповідно до ст. 258 ЦК України законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність тривалістю в один рік передбачена для таких вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування вміщеної у засобах масової інформації недостовірної інформації;

3) про переведення на співвласника прав обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 681 ЦК);

4) у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК);

5) про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК);

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (ч. 2 ст. 1293);

8) про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачів за договором найму, а також на вимогу про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі (п. 1 ст. 786 ЦК);

9) щодо неналежної якості робіт, виконаних за договором підряду, крім вимог щодо неналежної якості будівель і споруд (ст. 863).

Для обчислення строків позовної давності потрібно визначити їх початковий момент, оскільки від цього залежить не тільки правильне обчислення строку, а й можливість захисту порушеного матеріального права.

За загальним правилом перебіг строку позовної давності починається з того моменту, коли у особи виникає право на позов. Право на позов виникає з часу, коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права.

Зазвичай перебіг позовної давності є процесом безперервним. Однак протягом цього часу можуть виникнути обставини, що перешкоджають поданню заяви. Ці обставини є підставами для:

а) зупинення перебігу давності (ст. 263 ЦК України);

б) переривання її (ст. 264 ЦК України);

в) відновлення пропущеного строку позовної давності як загального, так і скороченого (п. 5 ст. 267 ЦК України).

Згідно зі ст. 263 зупинення перебігу позовної давностіполягає в тому, що період часу, протягом якого діють обставини, передбачені законом, не зараховуються в строк позовної давності. а від дня їх припинення перебіг позовної давності продовжується. Тобто враховується лише час, що минув до і після зупинення перебігу позовної давності.

Перебіг позовної давності зупиняється:

а) коли вчиненню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

б) у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторію);

в) коли позивач або відповідач перебуває у складі у Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведених на воєнний стан;

г) зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини (ст. 263 ЦК України).

Переривання перебігу позовної давності полягає в тому, що час, який мину до настання обставини, з якою закон пов’язує переривання, не зараховується в позовну давність, і її перебіг після переривання починається спочатку. Обставини, що переривають перебіг позовної давності, можуть виникнути в будь-який час до її спливу.

Згідно зі ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається:

1) вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (ч. 1 ст. 264 ЦК) (наприклад, часткове повернення боргу, лист з проханням про відстрочку повернення боргу тощо).

2) У разі пред’явлення позову особою до одного з кількох боржників.

3. У разі пред’явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.