Які технології та обладнання можна використовувати для побудови мультисервісних мереж?

Транспортна мережа в загальному випадку – це сервісна платформа, створена ресурсами первинної та базових сервісних мереж. Первинна мережа будується з використанням технологій та комунікаційного устатковання фізичного рівня на основі розподільчих середовищ, а базові сервісні мережі – з використанням технологій та обладнання канального рівня на основі комутованої топології. Транспортні можливості такої сервісної платформи, як правило, визначаються технологічними особливостями базових сервісних мереж. Усі базові сервісні мережі транспортних мереж METRO взаємодіють на основі протоколу мережевого рівня IP, утворюючи сегмент наступного ієрархічного рівня – транспортну мережу CORE.

Процеси конвергенції базових сервісних мереж, а також інтеграція їх з первинною мережею (фізичним рівнем) створили передумови для побудови єдиної мультисервісної транспортної мережі на основі уніфікованих мережевих рішень.

Мультисервісною транспортної мережею (Multiservice Transport Network, MTN) називається мережа, яка забезпечує надання різних транспортних послуг з використанням найбільш придатної мережевої технологій та відповідних мережевих ресурсів з передбачуваною якістю і за наявності різних технологій доступу.

Транспортні послуги мультисервісної мережі – це забезпечення гарантованого сервісу при транспортуванні потоків будь-яких видів даних, що виникають при наданні користувачам інфокомунікаційних послуг з необхідною якістю.

Упровадження нових інфокомунікаційних послуг, які, в основному, пакетно-орієнтовані та широкосмугові (IPTV, відеоконференції, відеоігри "on-line"), призводить не тільки до значного збільшення трафіку, але й до значного зростання вимог до масштабованості пропускної здатності транспортних мереж. Така мережа повинна містити будівельні блоки, які забезпечують транспортування як уніфікованих транспортних потоків, так і потоків трафіку різних сервісів з передбачуваною за будь-яких умов якістю. Для досягнення цього, специфічні функції захисту (виявлення та інформування про помилки) повинні бути реалізовані не тільки в кінцевих точках термінування трафіку, але й у кожному мережевому вузлі транспортної мережі.

Мультисервісність знижує конкурентноздатність окремих базових сервісних мереж, що змушує мережевих операторів модернізувати свої телекомунікаційні інфраструктури. Розглядаючи еволюцію від TDM до пакетного мультиплексування, слід враховувати, що мережа, оптимізована для однієї задачі, може виявитися не зовсім вдалою для іншої. Або мережа, побудована з досить низькими капіталовкладеннями, може вимагати високих вкладень у експлуатацію та виявитися непристосованою для надання сервісів із заданою якістю. Однак у будь-якому випадку витрати на реконструкцію мережі повністю покриваються за рахунок досягнення підвищеної гнучкості мережі. А завдяки оптимізованому розподілу ресурсів і ефективним механізмам відновлення, можна значно знизити експлуатаційні витрати, що в результаті збільшує прибутки.

Мультисервісна мережа є невід'ємною складовою мереж наступного покоління (Next Generation Network, NGN). Якщо NGN – це концепція надання послуг, то мультисервісність – технологія побудови транспортної мережі. Основне призначення мультисервісних технологій полягає в тому, щоб забезпечити гнучку модернізацію транспортної мережі для наданні наявних та перспективних послуг.

Мультисервісна платформа надання послуг (Multiservice Provisioning Platform, MSPP) є основою побудови мереж NGN. Вона є злиттям у єдину уніфіковану інтелектуальну мультисервісну транспортну мережу численних мережевих інфраструктур, таких як: SDH із передаванням поверх неї пакетизованих даних (G.707, G.7041, G.7042), OTP (G.709), систем з поділом каналів за довжиною оптичного випромінювання (WDM, DWDM) і технології GMPLS.

Останні досягнення в SDH пов'язано з упровадженням концепції MSPP (NG SDH), у якій звичайні для SDH функції керування смугою синхронного транспорту об'єднано в тому ж обладнанні з функціями асинхронної комутації та передавання пакетного трафіку Ethernet. Успіх упровадження платформ MSPP засновано на їх здатності ефективно підтримувати щораз більші потоки пакетного трафіку, які постійно збільшуються з оброблянням та перемиканням його в початковій формі та передаванням спільно з TDM трафіком.

Компанія Alcatel була першою серед тих, хто впровадив мультисервісні вузли платформи MSPP. У новому сімействі обладнання – транспортних сервісних комутаторах – функції обробляння (які залежать від технології, наприклад пакети або канали TDM, або оптичні лямпда-канали) й перемикання трафіку (на основі технологій побудови комутаційних блоків) розділено. У результаті створено ідеальну конвергентну платформу як для традиційних TDM, так і нових пакетно-орієнтованих IP/Ethernet сервісів (див. рис. 9.31). Крім того, це сімейство інтегрує в собі технології WDM та DWDM, а також GMPLS. Це дає змогу операторові самому вирішувати, з урахуванням пропонованих вимог, чи передавати оптичним волокном Ethernet трафік у своїй натуральній формі або, після агрегування, поверх SDH.

Одним із істотних досягнень у сфері оптичних технологій є реконфігурувальний оптичний мультиплексор введення/виведення (Reconfigurable Optical Add/Drop Multiplexer, ROADM). Він став результатом вимог до великої прозорості та гнучкості перспективних мультисервісних конвергентних мереж на основі повністю оптичних мереж AON.

Від впровадження реконфігурувальних мультиплексорів ROADM передбачається отримати такі додаткові можливості:

• з'єднання вузлів типу "будь-який з будь-яким".

Причому всі з'єднання реалізуються на оптичному рівні без використання опто-електронно-оптичного перетворення сигналів. Це стало можливим завдяки удосконаленню характеристик системи передавання, забезпеченим за рахунок долучення функції вирівнювання посилення оптичних каналів та використання селективної відносно довжини хвилі технології;

• повністю автоматичне узгодження оптичних рівнів за рахунок зазначеної вище функції вирівнювання;

• передавачі, розраховані на широкий діапазон можливих швидкостей передавання цифрових потоків і оптичні мультиплексори для об'єднання оптичних каналів з різною швидкістю передавання сигналів.

Завдяки ROADM мережеві ресурси можуть виділятися динамічно, відповідно до вимог трафіку, з урахуванням різних потреб у обсягах передавання інформації в будь-який час доби. Це стимулюватиме застосування ROADM у транспортних мережах METRO.

Нові конфігураційні можливості є необхідними також для того, щоб планувати транспортування на рівні CORE.

Транспортна мережа CORE спочатку була набором вузлів у вигляді потужних LSR маршрутизаторів і з'єднувальних каналів різних сервісних мереж. Еволюція транспортної мережі CORE викликає необхідність реалізації для GMPLS мережі гнучкого фотонного транспортного рівня з'єднань. Тут також можна успішно застосовувати ROADM. Більш того, якщо ступінь заповнення оптичних з'єднань є високим, ROADM дає змогу передавати транзитний трафік на потрібний LSR, не завантажуючи їм проміжні LSR. Тим самим можна знизити вимоги до продуктивності маршрутизаторів і відповідні витрати.

Підсумовуючи, можна констатувати, що мультисервісну мережу з GMPLS складатимуть такі компоненти, як маршрутизатори, DWDM системи, мультиплексори ROADM і оптичні комутатори.

30. У чому полягає проблема «останньої милі», яким чином її можна вирішити? Охарактеризуйте компоненти традиційної мережі абонентського доступу.

Дослідження характеру передавання та розподілу інформаційних потоків в мережі MAN виявило функціональні задачі, що призводять до необхідності розподілу її телекомунікаційної мережі на два сегменти:

+ мережа абонентського доступу CAN (Customer Access Network);