Зовнішній огляд акули

Акули — різноманітна група риб (далі зовнішній огляд акули дається на прикладі катрана).
Форма тіла — поздовжньо-веретеноподібна; голова, загострена спереду, без чітких меж переходить у тулуб, що, поступово звужуючись, утворює хвостовий відділ, який закінчується епібатним нерівнолопатевим (гетероцеркальним) хвостовим плавцем. Тіло акули на поперечному перерізі являє собою трикутник, вершина якого трохи заокруглена. У хвостовому відділі воно значно звужується до заднього кінця і має на поперечному розрізі опукло-овальну форму (рис. 31).
Непарні плавці у катрана представлені двома спинними і хвостовим. Передній спинний плавець (pinna dorsalis anterior) розташовується посередині тулуба, задній (pinna dorsalis posterior) — на хвостовому відділі. На передньому краї кожного спинного плавця є вільний колючий шип. Хвостовий плавець — гетероцеркальний, верхня лопать велика, облямовує задній відділ тіла, нижня — значно коротша.
Парні плавці — передні і задні парні кінцівки — представлені грудними і черевними плавцями.
Передня межа грудних плавців одночасно є задньою межею головного відділу. У грудному і в черевному плавцях розрізняють дві частини: м'ясисту лопать біля основи плавця, що містить внутрішній хрящовий скелет і мускулатуру, і тонку облямівку, що представляє собою дублікатуру шкіри, у якій розташовані рогові промені — ела-стотріхії (elastotrichii).

Рис. 31. Зовнішні ознаки акули (катран): 1 — рило; 2 — передній спинний плавець; 3 — задній спинний плавець; 4 — хвостовий плавець; 5 — черевний плавець; 6 — грудний плавець; 7 — зябра; 8 — рот.

Грудні плавці (pinna pectoralis) мають приблизно трикутну форму із широкою основою, яка переходить у задній, або постаксіаль-ний край шкірної лопаті. Передній, або преаксіальний, край плавця повернутий уперед і трохи назовні.
Основи грудних плавців займають майже горизонтальне положення і є продовженням плоскої черевної поверхні. Передній, краніальний, край плавця порівняно з заднім, каудальним піднятий вгору.
Черевні плавці (pinna ventralis) розміщені на черевній поверхні тулуба, впираючись своїми внутрішніми, медіальними краями один в одного. У самців на задньому кінці постаксіального краю кожного черевного плавця розвинутий особливий м'ясистий виріст — копулятивний орган — птерігоподій (pterygopodia).
Поступальний рух акули у воді забезпечується сильними вигинами хвостового відділу вправо і вліво. Грудні і черевні плавці не є органами поступального руху, а лише виконують функції несучих площин і керування рухом вгору, вниз і вбік.
Клоака (cloaca). На черевному боці тіла між задніми краями основ черевних плавців у хрящових риб розташовується подовжній широкий щілиноподібний отвір клоаки. Щоб її розглянути, потрібно розсунути плавці в боки.
Черевні пори (porus abdominalis) — два щілиноподібні косі отвори, що лежать з боків заднього краю клоаки і ведуть у черевну порожнину.
Голова акули. Передній загострений відділ — рило, рострум (rostrum), знаходиться спереду двох розташованих на вентральному боці носових ямок, що утворюють вхідний і вихідний отвори нюхової капсули. Верхній, менший, має округлу форму; нижній, більший, — форму довгої носової щілини, обрамленої шкірними складками. З боків голови розташовуються очі подовжено-овальної форми, зверху вони частково прикриті шкірними складками — повіками (palpebra). По передньому і задньому краях ока виступає біла білкова оболонка — склера (sclera), інша його частина ззовні покрита прозорою оболонкою — рогівкою (cornea), з-під якої просвічується райдужна оболонка (iris) із блискучим пігментом. Остання прорізана в середині зіницею, облямованою чорною пігментною лінією. За оком лежить косо — овальна щілина — бризкальце (spiraculum), що з'єднує порожнину глотки з зовнішнім середовищем. Позаду від бризкальця на межі бічної і черевної поверхні тіла розташовані п'ять поперечних зябрових щілин. Кожна зяброва щілина прикрита спереду широкою шкірною складкою. Остання зяброва складка прикриває собою не тільки зяброву щілину, але і частково середню частину поясу грудних кінцівок.
На вентральній поверхні голови знаходяться передні і задні ніздрі і поперечно розташований ротовий отвір (stoma) півмісяцевої форми. Зуби верхньої щелепи розташовані в кілька рядів. Зуби нижньої щелепи ззовні не видні. Верхня щелепа оточена вільною шкірною складкою, що, дійшовши до кутів рота, відокремлюється ззовні від іншої шкіри особливою щілиною й охоплює ззовні і зсередини сховані в ній особливі утворення — губні хрящі.
Шкірні органи чуття представлені невеликими отворами на поверхні шкіри. Особливо чітко їх видно у вигляді темних крапок на вентральній поверхні рила, на передротовій ділянці та між ротовою і першою зябровою щілинами. Добре помітні вони також на дорсальній стороні голови, на частині рила і на надочноямковій ділянці. На тулубі шкірні органи чуття розташовані трохи нижче горизонтальної септи — поздовжньої лінії, що розділяє мускулатуру тулуба на спинну і черевну частини.