Аналіз виробничої діяльності

Собівартість — це сукупність витрат, виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції

Валовий прибуток — загальна сума прибутку отримана підприємством від підприємницької діяльності. Визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю цієї продукції.

Чистий прибуток (Net Income) — частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.

Собівартість одиниці реалізованої продукції – відношення собівартості реалізованої продукції до її кількості.

Валовий прибуток в розрахунку на одиницю реалізованої продукції – відношення валового прибутку до обсягу продаж.

Значні відмінності в результатах можуть спричинятися у зв'язку з тим, чи використовується компанією система „стандарт-кост" або метод розрахунку собівартості по перемінних витратах, або система калькуляції собівартості з повним розподіленням витрат. Результати також викривляються впливом інфля­ції, оскільки вона призводить до змін цін на покупні товари і матеріали, а також вироблених і реалізуємих товарів і послуг.

Термін "стандарт-кост" дослівно означає стандартні вартості: "стандарт" - кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і трудових) для виготовлення одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції або надання послуг; "кост " – це грошовий вираз виробничих витрат, які припадають на одиницю продукції. Отже «стандарт-кост» - це заздалегідь визначені або передбачені кошториси витрат на виробництво одного виробу або декількох виробів одного виду протягом певного звітного і попереднього періоду, з якими порівнюють фактичну собівартість [1].

Коефіцієнт чистого прибутку -співвідношення чистого прибутку (після виплати податків) і обсягупродажу (виручка від реалізації продукції - доход). Він вказує на умінняуправляти підприємством так, щоб за рахунок отриманого доходу нетільки покривати витрати на товари або послуги, операційні витрати(включаючи амортизацію) і вартість використання позичених засобів,але і мати достатній (розумний) залишок, щоб компенсувати позичко-давцям той ризик, який вони приймають на себе, вкладаючи свій капіталв дане підприємство.Фактично він характеризує ефективність співвідношення витратна виробництво продукції і ціни, за якою ця продукція реалізується.

При розрахунку коефіцієнта чистого прибутку в чисельнику часто ставлять величину прибутку до виплати процентів і податків (ПДПП).

Указану вище формулу можна модифікувати, використовуючи прибуток після виплати податків, але до сплати процентів

Аналіз операційних витрат -традиційно різні статті витрат порівнюються з чистим доходом відреалізації.

Коефіцієнт частки прибутку на покриття постійних витрат являє собою співвідношення чистого доходу від реалізації і частки прибутку на покриття постійних витрат по окремій групі виробів або по підприємству в цілому.

Для розрахунку необхідний дуже детальний аналіз або оцінка постійних і перемінних витрат і затрат підприємства; при цьому повинен враховуватися так званий «операційний важіль» - залежність прибутку від структури витрат. З чистого доходу від реалізації вираховуються тільки прямі перемінні витрати, щоб визначити, яку частку даний вид продукції або послуг дає на покриття

постійних витрат і в загальний прибуток.

Коефіцієнт частки на покриття постійних витрат або в прибутку =

(Чистий доход від реалізації — Прямі (перемінні) витрати)/

Чистий доход від реалізації

В різних галузях виробництва та послуг частка прибутку на покриття постійних витрат буде різна, оскільки різні галузі вимагають різнобічних обсягів інвестицій і мають різнобічні залежності витрат виробництва