Обслуговування боргу

— коефіцієнт обслуговування боргу — розраховується як відношення позикового капіталу до грошового потоку від операційної діяльності:

(3.9)

Коефіцієнт показує спроможність підприємства погашати свої зобов’язання за рахунок коштів від основної діяльності;

Забезпеченість процентів. Цей коефіцієнт часто використовують для характеристики можливості компанії обслуговувати борг. Для розрахунку використовується відношення чистого прибутку (виручки) до сплати процентів і податків (ПДПП) до суми процентів по боргу, які підлягають сплаті в даному звітному періоді.

При розрахунку цього коефіцієнта виходять з передбачення, що основним джерелом засобів для обслуговування боргу буде прибуток від операційної діяльності компанії, і будь-які значні зміни в цьому співвідношенні можуть бути сигналом можливих утруднень.

Чистий прибуток до сплати процентів і податків (ПДПП) / Витрати з виплати процентів

Забезпеченість процентів і капітальної суми боргу. Більш повний аналіз можливості компанії обслуговувати борг можна зробити за допомогою коефіцієнта, який являє собою відношення чистого прибутку компанії до виплати процентів і податків до суми, підлягаючих виплаті процентів і капітальної суми боргу.

Проблема тут полягає у тому, що витрати з виплати процентів

вираховуються з оподаткованого прибутку (тобто частка прибутку, яка

використовується на ці цілі не обкладається податком), а суми на погашення капітальної суми боргу від податку не звільняються. Тому ми

завжди повинні приймати до уваги зіставність показників. Одне з коригувань полягає у тому, щоб перевести суму погашення капітальної суми боргу до розміру виплати податків. Це виконується шляхом ділення на одиницю мінус діюча податкова ставка:

Аналіз поступлення наявності. Для більш повної оцінки можливості компанії гасити заборгованість доцільно проаналізувати структуру прибутку і поступлення наявності за достатньо великий період часу, щоб визначити операційні та циклічні коливання, які є природними для компанії і галузі діяльності. Такий аналіз включає фінансові звіти за декілька років або за декількавідповідних періодів, на які впливають сезонні коливання, щоб спробувати визначити типову верхню і нижню границю прибутку і необхідних ресурсів. Отримана структура потім може бути спроектована на майбутні періоди, щоб визначити, який «запас міцності» залишиться у майбутньому для виплати процентів по боргу і погашення його основної суми.